№ справи:121/4029/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Цалко А.А.
№ провадження:22-ц/190/6365/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Харченко І.О.
суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.
при секретарі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання частково недійсним договору іпотеки,
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
17 травня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання частково недійсним договору іпотеки. Вимоги мотивовані тим, що 12 лютого 2004 року між ним та ТОВ фірмою «Консоль ЛТД» був укладений договір про сумісну діяльність щодо дольової участі у будівництві пансіонату сімейного типу. На підставі зазначеного договору, позивач фінансував будівництво апартаментів АДРЕСА_1. Після закінчення будівництва адреса: АДРЕСА_1. 13 серпня 2007 року між ТОВ фірмою «Консоль ЛТД» та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений договір іпотеки, згідно якого ТОВ фірма «Консоль ЛТД» передає банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: об'єкт незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Просив визнати недійсним договір іпотеки від 13 серпня 2007 року, реєстраційний номер 515, укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ фірмою «Консоль ЛТД» в частині передачі ТОВ фірмою «Консоль ЛТД» в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», апартаментів № 3 в корпусі № 3, загальною площею 75,7 кв.м з прилеглою терасою площею 72 кв.м. на третьому поверсі, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2013 року позов ОСОБА_5 задоволено.
Визнаний недійсним договір іпотеки від 13 серпня 2007 року, реєстраційний № 515, укладений між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» в частині передачі Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль», апартаментів № 3 в корпусі № 3, загальною площею 75,7 кв.м. з прилеглою терасою, площею 72 кв.м. на третьому поверсі, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (код ЄДРПОУ 20676633), Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі по 57 грн. 37 коп. з кожного.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, з апеляційною скаргою звернулося ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якій просить скасувати рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2013 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні таких позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначив, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення були порушені норми статті 5 Закону України «Про іпотеку», статей 331, 1133, 1134 Цивільного кодексу України. Вважають, що, оскільки станом на день укладення спірного договору іпотеки будівництво корпусу № 3 не було завершено, у позивача не було права спільної часткової власності на об'єкт, а тому висновки суду, про те, що у іпотеку передане майно, яке не стане власністю ТОВ фірма «Консоль ЛТД» після завершення будівництва є помилковими й спростовуються нормами законодавства України та матеріалами справи. Суперечливість висновків судів полягає в тому, що не можуть бути порушені права, яких не існувало. Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що предметом спірного договору іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва, а не майнові права на апартаменти в пансіонаті сімейного типу, який буде створено в майбутньому, у зв'язку з чим належним чином не з'ясували питання про співвідношення вищенаведених договорів, що є необхідним при розгляді цього спору.
Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності не з'явившихся учасників процесу, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, представника позивача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що майнові права позивача зачіпаються укладеним між банком та ТОВ «Консоль» договором іпотеки, оскільки предмет іпотеки включає частку, яка повинна бути передана позивачу на праві власності з відповідною реєстрацією прав, а тому вони підлягають захисту шляхом визнання цього договору іпотеки недійсним.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Іпотека, в силу статті 575 Цивільного кодексу України, є окремим видом застави нерухомого майна. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.
Статтею 5 Закону України «Про іпотеку» визначено, що предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.
Частиною 2 зазначеної статті Закону встановлено, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершенного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України частина друга статті 5 Закону України «Про іпотеку» містить спеціальні умови відносно договорів іпотеки незавершеного будівництва. Зокрема встановлено, що іпотекодавцем об'єкту незавершеного будівництва може бути особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 лютого 2004 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» укладено договір пайової участі у будівництві пансіонату сімейного типу № 0417/314-234 у формі простого товариства с. Паркове в м. Ялта, АР Крим (аркуші справи 8-9).
ОСОБА_5 зобов'язався в якості внеску в спільну діяльність по пайовій участі в будівництво внести грошові кошти в розмірі еквівалентній 106 416 доларів США в гривнях по курсу НБУ в строк до 19.02.2004 року (п.3 договору), що ним і було здійснено у повному обсязі, що підтверджено копією довідки № я-658 від 07 травня 2013 року ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» і копією квитанції до прибуткового касового ордера (аркуші справи 19, 20).
ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» зобов'язалось завершити будівництво об'єкту відповідно до проекту та ДБН і передати ОСОБА_5 по закінченню будівництва із створеної учасниками спільної часткової власності, його частку в натурі у виді апартаментів на третьому поверсі, в корпусі № 3, загальною проектною площею 73,9 кв.м. (південно-східне) та тераси на третьому поверсі в корпусі № 3, загальною площею 70 кв.м., на підставі доданого плану (п. 3.1 договору).
Відповідно до пункту 3.6 зазначеного договору, при умові виконання зобов'язання, зазначеного в п.3.1 дійсного договору, тобто повної сплати грошових коштів, ОСОБА_5 повністю придбає право на пайову (часткову) участь у будівництві, а ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» втрачає право розпорядження зазначеною в договорі «Часткою пайщика» інакше, як в інтересах та зі згоди ОСОБА_5
14 травня 2009 року між ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» та ОСОБА_5 складено акт про виконання договору по будівництву об'єкту в смт. Паркове, за яким фірма передала ОСОБА_5: апартаменти № 3, загальною площею 75,7 кв.м. з прилеглою терасою площею 72 кв.м. по АДРЕСА_1 (аркуш справи 21).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернення стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки для укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його при належностями, якщо інше не встановлено іпотечний договором. Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором. Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.
Згідно зі статтею 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.
Судом встановлено, що 13 серпня 2007 року за № 515 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» укладено договір іпотеки, за яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1.1. договору аркуш справи 10-15).
Відповідно до пункту 2.1.1 Договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання ТОВ фірмою «Консоль ЛТД» зобов'язань за кредитним договором перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами. А за п.2.1.2 договору іпотеки, у разі порушення ТОВ фірмою «Консоль ЛТД» обов'язків, встановлених цим договором, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а у разі невиконання ТОВ фірмою «Консоль ЛТД» цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки. Оскільки об'єкт незавершеного будівництва знаходиться в іпотеці, то ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має право на звернення стягнення на нього в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ фірма «Консоль ЛТД», у разі порушення ним зобов'язання, що передбачає можливість відчуження апартаментів № 3, загальною площею 75,7 кв.м. з прилеглою терасою площею 72 кв.м. по АДРЕСА_1.
Оскільки будинок знаходиться в іпотеці і в Державному реєстрі іпотек зареєстровано обтяження ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, то ця обставина перешкоджає оформленню прав власності позивача ОСОБА_5 на передане майно, чим порушуються його права на отримання майна у власність, права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позову та визнання недійсним іпотечного договору в частині передачі в іпотеку нерухомого майна, а саме: апартаментів № 3, загальною площею 75,7 кв.м. з прилеглою терасою площею 72 кв.м. на третьому поверсі по АДРЕСА_1, оскільки Договір іпотеки, який укладено без згоди позивача на передачу майнових прав на спірне нерухоме майно в іпотеку, є недійсним в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України, як такий, що укладений з порушенням вимог частини 2 статті 583 Цивільного кодексу України та статті 5 Закону України «Про іпотеку».
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про те, що іпотечний договір не є договором, на підставі якого здійснюється відчуження майна, та що ОСОБА_5 не є особою, яка має право звернення до суду з вимогою про визнання іпотечного договору недійсним, а укладення такого договору між банком та ТОВ «Консоль» жодним чином не порушує його прав та законних інтересів, є хибними.
Що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процессуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 303-305, 307, 308, 313-314, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
І.О.Харченко Н.І. Любобратцева Є.В.Філатова