№ справи:2/123/17/2013 Головуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.
№ провадження:22-ц/190/4327/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Харченко І.О.
суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.
при секретарі:Краснощоковій Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільного сумісного майна; зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спільного сумісного майна,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 травня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
27 січня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 про поділ спільного сумісного майна, які уточнив 19 квітня 2013 року. Вимоги мотивовані тим, що 03 лютого 2001 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 Від шлюбу мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 14 листопада 2011 року шлюб між ними було розірвано. У період шлюбу вони придбали майно, яке в добровільному порядку не поділене. Просив виділити йому в користування: телевізор фірми «Самсунг», вартістю 6000 грн. 00 коп.; кондиціонер фірми «Самсунг», вартістю 2500 грн. 00 коп.; мікрохвильову піч, вартістю 2000 грн. 00 коп.; посудомийну машину, вартістю 5000 грн. 00 коп.; кухонні меблі, вартістю 12000 грн. 00 коп., а всього майна на суму 34 500 грн. 00 коп. Стягнути з відповідачки різницю вартістю майна, що залишається у неї на суму 6650 грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 ? вартість будівельних матеріалів, споруд, робіт, використаних та витрачених в процесі будівництва та поліпшення домоволодіння АДРЕСА_1, в сумі 97 339 грн. 50 коп. Стягнути з відповідача на його користь витрати, пов'язані з проведенням експертизи та судовий збір.
20 лютого 2012 року ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про поділ спільного сумісного майна. 06 березня 2013 року свої вимоги збільшила, а 12 квітня 2013 року уточнила і мотивувала тим, що з 03 лютого 2001 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_6, який рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 14 листопада 2011 року був розірваний. За час спільного проживання ними на ім'я ОСОБА_6 було набуте спільне майно: автомобіль марки «CHERI T11 TIGGO», телевізор фірми «Самсунг» та персональний комп'ютер, на загальну суму 100 000 грн. 00 коп., яке знаходиться у користуванні ОСОБА_6 Просила визнати автомобіль марки «CHERI T11 TIGGO», телевізор фірми «Самсунг» та персональний комп'ютер, об'єктами спільної сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Виділити ОСОБА_6 наступне майно: автомобіль марки «CHERI T11 TIGGO», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 вартістю 90000 грн. 00 коп., ЖК телевізор фірми «Самсунг» вартістю 5000 грн. 00 коп., персональний комп'ютер вартістю 5000 грн. 00 коп., а всього на суму 100 000 грн. 00 коп. Виділити ОСОБА_7 наступне майно: холодильник фірми «LG», вартістю 4000 грн. 00 коп., два кондиціонери фірми «Самсунг», вартістю 5000 грн. 00 коп., персональний комп'ютер вартістю 3000 грн. 00 коп., мікрохвильову піч фірми «Канді», вартістю 2000 грн. 00 коп., газову панель фірми «Самсунг», вартістю 4000 грн. 00 коп., електродуховку фірми «Самсунг», вартістю 5000 грн. 00 коп., витяжку кухонну вартістю 3000 грн. 00 коп., пилосос фірми «Філіпс», вартістю 500 грн. 00 коп., м'які меблі: диван, крісло - вартістю 3000 грн. 00 коп., сервант вартістю 10 000 грн. 00 коп., а всього на суму 37 500 грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_6 на її користь 31 250 грн. 00 коп. Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_7 поліпшення та переобладнання зроблені у житловому будинку АДРЕСА_1 відповідно до висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної експертизи № 6869 від 21.01.2013 року на загальну суму 194 679 грн. 00 коп., у тому числі визнати особистою приватною власністю ОСОБА_7 прибудову, умовно позначену на плані домоволодіння по АДРЕСА_1 під літерою «А7». Відповідно до висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної експертизи № 6869 від 21.01.2013 року вартістю 182 896 грн. 00 коп.
Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 травня 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільного сумісного майна та зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спільного сумісного майна задоволені частково.
Проведений поділ спільного сумісного майна між співвласниками ОСОБА_6 і ОСОБА_7.
Виділене із складу спільного сумісного майна у власність ОСОБА_6: автомобіль марки «CHERI T11 TIGGO», реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 76 670 грн. 00 коп., ЖК телевізор фірми «Самсунг», вартістю 5 000 грн. 00 коп. та персональний комп'ютер, вартістю 5 000 грн. 00 коп.
Виділене із складу спільного сумісного майна у власність ОСОБА_7 холодильник марки «LG», вартістю 4000 грн. 00 коп., два кондиціонери на суму 5000 грн. 00 коп., персональний комп'ютер вартістю 3000 грн. 00 коп., мікрохвильову піч марки «Канді» вартістю 2000 грн. 00 коп., газову панель фірми «Самсунг» вартістю 4000 грн. 00 коп., електродуховку фірми «Самсунг», вартістю 5000 грн. 00 коп., витяжку кухонну вартістю 3000 грн. 00 коп., пилосос фірми «Філіпс», вартістю 500 грн. 00 коп., м'які меблі на суму 3000 грн. 00 коп., сервант вартістю 10 000 грн. 00 коп.
Право спільної сумісної власності на вказане майно припинене.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 97 339 грн. 50 коп. вартості будівельних матеріалів та робіт затрачених на поліпшення, переобладнання, нового будівництва по домоволодінню АДРЕСА_1, 7 913 грн. 58 коп. компенсації за відступлення частки у праві спільної сумісної власності та 3 453 грн. 55 коп. на відшкодування судових витрат у справі, а всього 10 8706 грн. 63 коп.
В задоволенні решти вимог первісного і зустрічного позовів відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_7, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині виділення у власність ОСОБА_6 автомобілю марки «CHERI T11 TIGGO», реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 76670 грн. 00 коп. та стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 97 339 грн. 50 коп. вартості будівельних матеріалів та робіт, затрачених на поліпшення, переобладнання, нового будівництва по домоволодінню АДРЕСА_1, 7 913 грн. 58 коп. компенсації за відступлення частки у праві спільної сумісної власності, та 3 453 грн. 55 коп. на відшкодування судових витрат у справі, а всього 108 706 грн. 63 коп. скасувати, та ухвалити в цій частині нове, яким виділити у власність ОСОБА_6 автомобіль марки «CHERI T11 TIGGO», реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 90200 грн. 00 коп., стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 13 601 грн. 00 коп. компенсації за відступлення частки у праві спільної сумісної власності, у решті позову ОСОБА_6 відмовити.
На апеляційну скаргу ОСОБА_7 від представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_9, надійшли письмові заперечення, в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності сторін, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи та їх інтереси в апеляційному суді представляють уповноважені на то особи..
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржено лише в частині поділу автомобілю, розміру грошової компенсації за відступлення від рівності частки у праві спільної сумісної власності та стягнення компенсації вартості будівельних матеріалів та робіт, використаних на поліпшення, переобладнання та нового будівництва у домоволодіння АДРЕСА_1, в іншій частині законність та обґрунтованість цього рішення колегією суддів не перевіряється і не аналізується.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 в частині стягнення 7913 грн.58 коп., як компенсації за відступлення від рівності частки у праві спільної сумісної власності, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 не заперечувала проти виділення в порядку розділу майна подружжя автомобілю, ЖК телевізора «Самсунг» та персонального комп'ютера у власність ОСОБА_6, а все інше майно - у її власність. При визначенні суми грошової компенсації за відступлення від рівності часток подружжя у спільному майні місцевий суд загальну суму вартості майна, що підлягає розділу, визначив в розмірі 43 172 грн. 84 коп., виключивши 33 497 грн. 16 коп. як кредитні зобов'язання, що були погашені ОСОБА_6 самостійно після припинення шлюбних відносин.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спірний автомобіль марки «CHERI T11 TIGGO», реєстраційний номер НОМЕР_2, в січні 2008 року було придбано сторонами і є спільною сумісною власністю подружжя. Для оплати вартості автомобілю в АТ «Банк «Фінанси і кредит» за кредитним договором № 2203/08/АК-11 від 28.01.2008 року були отримані кредитні кошти в сумі 76 670 грн. 00 коп. Відповідно до довідки банку станом на 06 травня 2011 року заборгованість за кредитом складала: за тілом кредиту 33 497 грн. 16 коп., за процентами - 494 грн. 88 коп. (аркуш справи 30).
Час, з якого сторони не проживали однією сім'єю і припинили шлюбні стосунки, а саме - травень 2011 року, встановлений рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2011 року про розірвання шлюбу, з якого слідує, що позивачка за цим позовом ОСОБА_7 сама зазначила, що з травня 2011 року сторони проживають окремо (аркуш справи 6).
Пленум Верховного Суду України в пункті 30 своєї постанови № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснив, що якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до частини 6 статті 57 Сімейного кодексу України може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 97 339 грн. 50 коп. - вартості будівельних матеріалів та робіт, витрачених на поліпшення, переобладнання, нового будівництва у домоволодінні АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що за час перебування у шлюбі сторонами було проведено роботи з поліпшення, переобладнання і спорудження нових будівель, вартість яких складає 194679 грн., що свідчить про те, що домоволодіння, яке є особистою дошлюбною власністю ОСОБА_7, в результаті проведених робіт значно збільшилося у своєї вартості.
Такі висновки суду першої інстанції також відповідають як фактичним обставинам, так і вимогам сімейного законодавства.
Так, частиною 1 статті 62 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнано за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 грудня 2004 року ОСОБА_7 успадкувала 31/600 частку житлового будинку з відповідними частками надвірних побудов за адресою: АДРЕСА_1 (аркуші справи 50-52), і це майно відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 57 Сімейного кодексу України є її особистою приватною власністю.
Проте під час шлюбу зазначена частка будинку реконструйована, і вартість будівельних робіт і матеріалів з поліпшення, переобладнання та спорудження нових побудов до домоволодіння відповідно до висновків судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної експертизи № 6869 від 21 січня 2013 року складає 194 679 грн. 00 коп. (аркуші справи 82-125).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки в результаті проведених робіт за рахунок спільних коштів і спільної праці сторін вартість частки будинку, що на праве особистої власності належала ОСОБА_7, значно збільшилася у своєї вартості, це є підставою для стягнення грошової компенсації в розмірі ? частки цих витрат.
Суд першої інстанції також обґрунтовано не прийняв до уваги заперечення ОСОБА_7, що реконструкція будинку проводилася за рахунок позичених коштів, про що зазначено у рішенні Київського районного суду міста Сімферополя від 26 квітня 2012 року. Оскільки, по-перше, зазначене судове рішення для ОСОБА_6 в силу вимог частини 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України не має преюдиціального значення, оскільки ОСОБА_6 до участі у розгляді цієї справи залучений не був. А по-друге, доводи про проведення реконструкції будинку за рахунок позичених грошей ОСОБА_7 стала приводити лише у лютому 2013 року (аркуші справи 147-148), тоді як спочатку, заперечуючи проти позову ОСОБА_6, стверджувала, що домоволодіння є її особистою власністю, а ремонт в ньому проводився за її власні кошти, без участі колишнього чоловіка.
Також колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що заперечення проти позову ОСОБА_6 датовано ОСОБА_7 15 березня 2012 року (аркуші справи 31-34), тоді як мабуть з метою створення штучної преюдиції з позовом до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу ОСОБА_10 до суду звернувся 19 березня 2012 р. (а.с.149).
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процессуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Як вже зазначалося вище, оскільки рішення суду першої інстанції оскаржено лише в частині поділу автомобілю, розміру грошової компенсації за відступлення від рівності частки у праві спільної сумісної власності та стягнення компенсації вартості будівельних матеріалів та робіт, використаних на поліпшення, переобладнання та нового будівництва у домоволодіння АДРЕСА_1, в іншій частині законність та обґрунтованість цього рішення колегією суддів не перевірялася та не аналізувалася.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 303-305, 307, 308, 313-314, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
І.О.Харченко Н.І.Любобратцева Є.В.Філатова