ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.11.2008 року Справа № 13/134
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Єжової С.С.
Журавльової Л.І.
секретар
судового засідання: Міхальчук О.А.
за участю представників:
від заявника: -Подгорна Г.В., помічник прокурора м. Луганська,
посвідчення №878 від 16.11.04;
від позивача: -Саркісян Я.Ш., заступник начальника відділу
контрольно-юридичної роботи,
дов. №01/03-30/4913/0/2-08 від 02.07.08;
від відповідача: -Приходько А.О., юрисконсульт
за дов. б/н від 01.07.08;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційне подання Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі
виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 13.10.08
по справі №13/134 (суддя -Яресько Б.В.)
за позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі
виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
„Наш дім”, м. Луганськ
про стягнення 152169 грн. 76 коп.
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2008 року прокурор міста Луганська (далі за текстом -заявник, прокурор) в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ (далі за текстом - позивач), звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 31.07.08 №07/1713вих з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Наш дім”, м. Луганськ (далі за текстом -ТОВ „Наш дім”, відповідач), на користь позивача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 142951 грн. 64 коп., яка утворилася за договором оренди земельної ділянки від 06.03.03, державна реєстрація від 11.03.03 за №4294, та пені в сумі 9218 грн. 12 коп. за несвоєчасне виконання умов за згаданим договором (всього в сумі -152169 грн. 76 коп.).
Прокурор обґрунтовує позов наступним:
-положеннями ч. 1 ст. 206, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 2 Закону України „Про плату за землю”, ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 121 Конституції України, ст. ст. 20, 361 Закону України „Про прокуратуру” та положеннями договору оренди земельної ділянки від 06.03.03, державна реєстрація від 11.03.03 за №4294;
-рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.01.03 №17/34 відповідачу в оренду терміном на 49 років за адресою: м. Луганськ, вул. Геологічеська, 13 „а”, була надана земельна ділянка загальною площею 0,7188 га під розміщені будівлі та споруди;
-відповідно з договором оренди землі від 06.03.03, державна реєстрація від 11.03.03 №4294, укладеного між сторонами у даній справі, відповідачу вказану земельну ділянку було надано в оренду;
-пункти 2.1, 2.5 договору оренди землі від 06.03.03, державна реєстрація від 11.03.03 №4294, передбачають, що відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату в розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 2,5, яка сплачується у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
-це зобов'язання відповідачем не виконувалось, внаслідок чого станом на 14.05.08 виникла заборгованість в сумі 142951 грн. 64 коп. (за період з 01.04.03 по 31.05.08);
-відповідно до п. 2.5 вказаного договору за несвоєчасне внесення плати за землю з орендарів стягується пеня, виходячи з цього загальна плата пені складає 9218 грн. 12 коп. за період з 01.01.08 по 30.06.08;
-прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб;
-підставою звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, наданою на умовах оренди;
-виконавчі органи Луганської міської ради на підставі ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, стягують плату за землю, яка в повному обсязі надходить до місцевого бюджету. Несвоєчасне надходження таких платежів призводить до невиконання доходної частини бюджету і, внаслідок цього, - неналежного фінансування закладів освіти, охорони здоров'я та інших соціальних програм міста, чим завдається істотна шкода державним інтересам;
-необхідність захисту державних інтересів покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави в суді відповідно до положень ч. 2 ст. 121 Конституції України.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.10.08 у справі №13/134 у задоволенні позову відмовлено.
Дане рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:
-ст. ст. 43, 33, 34, Господарського процесуального кодексу України; ч. 2 ст. 14, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України;
-прокурором та позивачем не доведено суду обґрунтованості позовних вимог;
-відповідач правомірно протягом періоду з моменту укладання договору оренди землі від 06.03.03, державна реєстрація від 11.03.03 №4294, до 31.05.08 сплачував орендну плату відповідно до умов договору та на підставі даних земельного кадастру щодо розміру грошової оцінки земельної ділянки;
-прокурором та позивачем не доведено суду невиконання з боку відповідача зобов'язань по оплаті орендної плати за землю за вказаним договором у період з квітня 2003 року по травень 2008 року та порушення з його боку ст. 526 Цивільного кодексу України;
-одностороння зміна умов зобов'язання не допускається;
-відповідно до чинного законодавства особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї;
-вимоги прокурора та позивача щодо стягнення з відповідача орендної плати та нарахованої пені є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 13.10.08 у справі №13/134, прокурор подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційне подання №07/2345вих від 30.10.08, у якому просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційному поданні зазначається про те, що, на думку прокурора:
-оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 47 Господарського процесуального кодексу України;
-при вирішенні спору судом першої інстанції за даною справою докази були досліджені в односторонньому порядку та не були прийняті до уваги доводи прокурора та позивача;
-рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 30.11.04 №27/208 відповідачу була надана земельна ділянка загальною площею 0,7188 га під розміщені будівлі та споруди. На підставі вказаного рішення сторонами у даній справі був укладений договір оренди землі від 06.03.03;
-на замовлення відповідача Луганським комунальним землевпорядним підприємством був виконаний проект відведення земельної ділянки площею 0,7188 га під розміщені будівлі та споруди за адресою: м. Луганськ, вул. Геологічеська, 13 „а”;
-вказаний проект відведення земельної ділянки погоджений у встановленому законодавством порядку та пройшов державну землевпорядну експертизу. Також, до технічного звіту про відведення земельної ділянки додана таблиця відомостей про земельну ділянку, згідно якої функціональне призначення земельної ділянки площею 0,7188 га є землі комерційного використання та цільове призначення -землі іншої комерційної діяльності;
-згідно довідки Луганського міського управління земельних ресурсів від 21.08.04 №1208 стосовно внесення земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, вул. Геологічеська, 13 „а”, до Державної статистичної звітності, складеної згідно Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), вказана земельна ділянка площею 0,7188 га віднесена у рядок 52 (заклади торгівлі) та графу 42 (землі комерційного використання);
-підставою для укладання договору оренди земельної ділянки від 06.03.03 був проект відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Геологічеська, 13 „а”, та технічний звіт про відведення земельної ділянки, згідно якого цільове використання цієї земельної ділянки є землі комерційного використання (коефіцієнт функціонального використання К=2,5). Однак в договору, на підставі якого заявлений позов, з відповідачем вартість земельної ділянки (як бази для розрахунку орендної плати) розрахована з урахуванням коефіцієнту функціонального призначення К=0,5 (землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі) відносно частини земельної ділянки площею 0,5938 га та К=1,2 (землі промисловості) відповідно частини земельної ділянки площею 0,125 га;
-відповідно до п. 2.1 договору оренди земельної ділянки від 06.03.03, державна реєстрація від 11.03.03 №4294, річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5;
-орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі земельного податку, який розраховується в процентному виразі від грошової оцінки земельної ділянки (1% від грошової оцінки, відповідно до Закону України „Про плату за землю”). Відповідно до рішень Луганської міської ради від 21.12.00 №22/4 та від 28.12.07 №28/10 грошова оцінка конкретної земельної ділянки залежить від коефіцієнта функціонального використання;
-згідно розрахунку орендної плати, доданого до позовної заяви, для розрахунку земельного податку був застосований коефіцієнт функціонального використання 2,5 (землі комерційного використання), тобто з урахуванням кінцевої мети використання земельної ділянки;
-підставою звернення прокурора до суду стали результати позапланової ревізії питань законності та правильності нарахування орендної плати за використання земельних ділянок за адресами: м. Луганськ, вул. 26 Бакинських комісарів, 162 „а” та м. Луганськ, вул. Геологічеська, 13 „а”, за період з 06.03.03 по 30.03.07 в Управлінні Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин КРУ в Луганській області (акт від 20.04.06 №08-21/029). Даний акт до цього часу ніким не оскаржений, однак даний факт судом першої інстанції до уваги не прийнято.
Відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду заперечення від 17.11.08 б/н, в якому не погодився з доводами прокурора, викладеними у апеляційному поданні, зазначив, що ці доводи, на які посилається прокурор, не дають підстав для задоволення апеляційного подання та просить залишити його задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 13.10.08 у справі №13/134 залишити без змін.
Позивач відзиву на апеляційне подання прокурора до Луганського апеляційного господарського суду не надав.
Згідно зі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 04.11.08 для розгляду апеляційного подання прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, №07/2345вих від 30.10.08 на рішення господарського суду Луганської області від 13.10.08 у справі №13/134 була призначена судова колегія у складі: головуючий суддя -Бойченко К.І., суддя -Єжова С.С., суддя -Журавльова Л.І.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення й доводи прокурора та представників сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційного подання, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання прокурора до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, 06 березня 2003 року між сторонами у даній справі був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,7188 га, розташованої за адресою:м. Луганськ, вул. Геологічеська, 13”а”, терміном на 49 років під розміщені будівлі та споруди (далі за текстом - договір).
Відповідно до п. 2.1 договору річна оренда плата була встановлена в розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 2,5, на момент укладення договору річна орендна плата складає 10571 грн. 28 коп.
В п. 2.3 договору встановлено, що щомісячна орендна плата розраховується відповідачем самостійно на підставі довідки Управління земельними ресурсами Луганської міської ради. Згідно з п. 2.4 договору у разі зміни земельного податку пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін у договір. Про зміни земельного податку позивач зобов'язаний письмово повідомляти відповідача або робити про це оголошення в місцевому засобі масової інформації.
Згідно з п. 2.5 договору у разі несвоєчасного внесення орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України.
Договір був зареєстрований 11 березня 2003 року за №4294.
Відповідно до довідки про розмір земельного податку, яка є додатком №2 до договору, розмір річного земельного податку становить 4228 грн. 51 коп.
Згідно з п. 2.10 договору на момент його укладання грошова оцінка земельної ділянки складає 422850 грн. 65 коп.
Умовами п. 2.1.2 договору сторони передбачили, що орендна плата може змінюватися (переглядатися) по узгодженню сторін.
Згідно з п. 2.2.1 договору орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 2.4 договору сторони встановили, що щороку, станом на 1 січня поточного року, річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться.
Згідно з п. 2.4.1 у разі зміни земельного податку, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін у договір. Про зміну земельного податку позивач письмово повідомляє відповідача або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації.
Пунктом 4.2 договору сторони встановили, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін.
Прокурор та позивач стверджують, що з боку відповідача утворилась заборгованість з оплати оренди земельної ділянки за договором за період оренди з 01.04.03 по 31.05.08 в сумі 142951 грн. 64 коп.
Прокурор та позивач обґрунтовують свої вимоги тим, що при проведенні позапланової ревізії питань законності та правильності нарахування орендної плати за використання земельних ділянок за адресами: м. Луганськ, вул. 26 Бакинських комісарів, 162”а” та вул. Геологічеська, 13”а”, за період з 06.03.03 по 30.03.07 в Управлінні Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області (акт від 20.04.06 №08-21/029) працівники Контрольно-ревізійного управління в Луганській області дійшли до висновку, що для розрахунку вартості земельної ділянки, що знаходиться в оренді відповідача, повинен використовуватися коефіцієнт функціонального використання землі К=2,5 (землі комерційного використання), в той час, як за договором до частини ділянки площею 0,5938 застосовується коефіцієнт К=0,5 (землі рекреаційного призначення та інші відкрити землі), та до частини 0,125 га К=1,2 (землі промисловості), що призвело до втрат загального фонду міського бюджету на суму 127591 грн. 70 коп.
До матеріалів даної справи заявником наданий розрахунок нарахування та сплати орендної плати, що здійснений позивачем, з якого слідує, що відповідач за період, що оспорюється, оренди земельної ділянки (квітень 2003 року -травень 2008 року) здійснив оплату у повному обсязі відповідно до умов договору.
З наданого відповідачем розрахунку також слідує, що в протиріч з умовами договору, позивач за 2004 -2007 роки при складанні згаданого розрахунку заборгованості, зазначив суму орендної плати, яка не відповідає умовам договору.
Ні прокурором, ні позивачем не надано доказів внесення змін до умов договору щодо розміру річної орендної плати.
Також, як прокурором, так і позивачем не доведено факту зміни земельного податку та, відповідно, доказів виконання останнім умов п. 2.4.1 договору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.
Судова колегія, з урахуванням вищевикладеного, погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо необґрунтованості позовних вимог у повному обсязі.
За таких обставин, доводи заявника апеляційного подання та позивача залишаються поза увагою.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції на законних підставах відмовив прокурору у задоволенні позову, тому судовою колегією рішення господарського суду Луганської області від 13.10.08 у справі №13/134 залишається без змін, а апеляційне подання прокурора -без задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку.
У судовому засіданні за згодою прокурора та представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційне подання прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, від 30.10.08 №07/2345вих на рішення господарського суду Луганської області від 13.10.08 у справі №13/134 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 13.10.08 у справі №13/134 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова
Суддя Л.І. Журавльова
- Номер:
- Опис: про стягнення заборгованості
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 13/134
- Суд: Господарський суд Чернігівської області
- Суддя: Бойченко К.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.11.2011
- Дата етапу: 14.12.2011