№ справа:121/7233/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Переверзєва Галина Семенівна

№ провадження:11-кп/190/805/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.

Суддів - Радіонова І.І., Єлгазіної Л.П.

при секретарі - Шемлей І.І.

за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.

обвинуваченої - представника потерпілої - ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130420000185 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Ялтинського міського суду АРК від 03 вересня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Ялти, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винною у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_7 покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 7124 грн. 27 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Ялтинського міського суду АРК від 20.08.2013 року виправлено описку, допущену у вироку Ялтинського міського суду АРК від 03 вересня 2013 року у кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.122 КК України, відносно дати скоєння злочину, правильно вказавши, що обвинувачена ОСОБА_7 скоїла злочин 24червня 2013 року.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як встановлено вироком, ОСОБА_7 24 червня 2012 року о 12 годині перебувала на сходовому майданчику біля своєї квартири АДРЕСА_1, де також знаходилась потерпіла ОСОБА_9 На ґрунті з'ясування стосунків між ними стався конфлікт, у ході якого ОСОБА_7 умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, схопила останню за кисть правої руки та повернула її, заподіявши середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції щодо неї скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення.

Як вказує апелянт, до вчинення злочину щодо потерпілої вона не причетна, між нею та потерпілою стався конфлікт з приводу користування загальними сходами, але ні вона, ні її чоловік (ОСОБА_10) потерпілу не били і палець їй не викручували. При цьому, апелянт зазначає, що зламала палець потерпіла при падінні, так як в ході конфлікту вона послизнулася на мокрій сходинці і впала в отвір дверей, що як зазначає обвинувачена було підтверджено свідком ОСОБА_10

Крім того, як вказує апелянт суд першої інстанції повинен був критично ставитися до показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, оскільки вони є рідними потерпілої.

Також на думку апелянта, висновок судово-медичної експертизи є незаконним, оскільки був проведений через півроку після падіння потерпілої, за такий тривалий час потерпіла отримувала травму не пов'язану з подіями 24.06.2012 року. Крім того, як вказує апелянт, у висновку експерту зазначено, що механізм пошкодження міг бути отриманий при падінні.

Крім того, апелянт вказує, що проведення слідчого експерименту від 08.08.2013 року є незаконним, оскільки був проведений без її участі як підозрюваної і без участі її захисника, чим, на думку апелянта, було порушено її право на захист.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 представник потерпілої ОСОБА_8, просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченої - без задоволення.

Заслухавши доповідача, обвинувачену ОСОБА_7, яка підтримала свою апеляційну скаргу; представника потерпілої ОСОБА_8, який заперечував проти доводів апеляційної скарги обвинуваченої; прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження проведено з дотриманням вимог норм КПК України.

Винність ОСОБА_7 в скоєнні нею кримінального правопорушення, за яке вона визнана винною, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених судом першої інстанції під час судового провадження, яким суд дав належну правову оцінку.

Доводи апелянта про те, що в її діянні відсутній склад кримінального правопорушення, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать встановленим у кримінальному проваджені обставинам, дослідженим під час судового розгляду, яким суд дав належну оцінку.

Погоджуючись з висновками суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 в скоєнні нею кримінального правопорушення, колегія суддів виходить з наступного.

Так, обвинувачена ОСОБА_7 в судовому засіданні вину не визнала та не заперечувала, що 24 червня 2012 року о 12 годині між нею і сусідкою ОСОБА_9 стався конфлікт з приводу користування загальними сходами, але ні вона, ні її чоловік потерпілу не били і палець вона їй не викручувала. Зламати палець потерпіла могла при падінні, так як в ході конфлікту вона послизнулася на мокрій сходинці і впала в отвір дверей.

Таким показанням обвинуваченої суд першої інстанції дав відповідну оцінку та обґрунтовано визнав їх неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_9, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, експерта ОСОБА_13 та іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції в їх сукупності, які узгоджуються між собою та не суперечать об'єктивній істині у кримінальному провадженні.

Так, винність обвинуваченої повністю доведена і підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_9, згідно з якими 24 червня 2012 року між нею та обвинуваченою стався конфлікт на сходовій площадці з приводу сміття з боку останньої. В ході конфлікту обвинувачена схопила її за палець і стала його викручувати, в результаті чого у неї був перелом середньої фаланги 4-го пальця правої руки.

Про аналогічні обставини щодо того, що саме ОСОБА_7 заподіяла потерпілій тілесні ушкодження, потерпіла ОСОБА_9 показала та підтвердила при проведенні 08.08.2013 року слідчого експерименту (а.к.п.29-31), а також в ході одночасного допиту з підозрюваною ОСОБА_7 (а.к.п.35-39).

Крім того, у своїй заяві від 24.06.2012 року ОСОБА_9 повідомляє про спричинення їй тілесних ушкоджень саме ОСОБА_7 (а.к.п.23).

Об'єктивність показань потерпілої про кількість, характер, механізм і час заподіяного їй тілесного ушкодження підтверджується висновком судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_9 були тілесні ушкодження у вигляді: закритого крайового перелому і вивиху середньої фаланги 4-го пальця правої кисті, підтвердженого рентгенологічно, саден на 2-му та 4-му пальцях лівої стопи, синців на лівій гомілці, синця на лівій кисті, синця з осадненям в правій подлопаточній області, синця на правій гомілці.

Всі пошкодження виникли від дії тупих предметів, що підтверджується «закритим» характером перелому, наявністю саден. Ушкодження могли бути отримані 24.06.2012 року, про що свідчить термін первинного звернення постраждалої за медичною допомогою за наявності вищевказаних пошкоджень.

За ступенем тяжкості закритий перелом середньої фаланги 4-го пальця правої кисті відноситься до середньої ступені тяжкості, так як такі пошкодження викликають тривалий розлад здоров'я, строком більше 3-х тижнів; останні ушкодження у вигляді саден і синців відносяться до легких, що не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я, строком до 6 днів. Контрактура 4-го пальця правої кисті становить 15% стійкої втрати загальної працездатності (а.к.п.25-27).

При цьому, медичний експерт ОСОБА_13 в суді підтвердив свій висновок і уточнив, що закритий перелом середньої фаланги 4-го пальця правої кисті за своїм механізмом утворення міг виникнути за тих обставин, про які показала потерпіла, як в ході слідчої експерименту, так і в ході судового засідання. Такий механізм пошкодження не міг бути отриманий при падінні.

Крім того, висновком судово-медичної експертизи, показаннями потерпілої ОСОБА_9 та самого експерта спростовуються і доводи обвинуваченої про те, що потерпіла зламала палець при падінні.

Також об'єктивність показань потерпілої ОСОБА_9 щодо спричинення їй саме ОСОБА_7, а не під час її падіння, тілесного ушкодження підтверджуються і показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Підстав сумніватися у достовірності показань цих свідків у колегії суддів немає. Будь-яких даних, які б свідчили про обмову ними обвинуваченої, у справі немає, не вказала про наявність таких і сама обвинувачена.

Доводи апелянта про те, що під час проведення 08.08.2013 року слідчого експерименту було порушено її право на захист, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки слідчий експеримент за участю потерпілої ОСОБА_9 та її представника, і судово-медичного експерта було проведено відповідно до вимог ст.240 КПК України, яких-небудь порушень під час його проведення колегією суддів не встановлено.

Крім того, ні обвинувачена ОСОБА_7, ні її захисник ніяких клопотань про проведення слідчого експерименту з ким-небудь не заявляли.

За таких обставин, матеріалами справи повністю знайшло своє підтвердження те, що саме ОСОБА_7 у ході конфлікту схопила потерпілу за кисть правої руки та повернула її, заподіявши останній середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Наведені докази, зокрема, показання потерпілої ОСОБА_9, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, експерта ОСОБА_13 узгоджуються між собою та підтверджуються доказами, дослідженими судом першої інстанції у повному обсязі, і в своїй сукупності складають цілісну картину скоєння ОСОБА_7 такого кримінального правопорушення, як умисне ушкодження, яке є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але спричинило тривалий розлад здоров'я або незначну втрату працездатності менш як на одну третину, при встановлених під час судового розгляду кримінального провадження обставин.

З урахуванням усього викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини кримінального провадження, оцінивши здобуті і досліджені в ході судового засідання докази в їх сукупності, які не викликають сумніву в їх об'єктивності і достовірності і є достатніми, у зв'язку з чим обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_7 в скоєнні нею кримінального правопорушення, правильно кваліфікувавши її дії за ч.1 ст.122 КК України.

Таким чином, підстав для скасування вироку та закриття кримінального провадження колегія суддів не знаходить.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд врахував відповідно до ст.65 КК України ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше не судима, працює, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, також врахував обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та призначив обвинуваченій покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, а також для попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самою обвинуваченою, так і іншими особами, і відповідає вимогам ст.65 КК України.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Вирок Ялтинського міського суду АРК від 03 вересня 2013 року відносно ОСОБА_7 - залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим (засудженим), який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Єлгазіна Л.П.