ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"19" вересня 2013 р. Справа № Б8/142-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 22200840, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Пироженка, буд. 3 (Кредитор 1 / ініціюючий кредитор),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.», ідентифікаційний код юридичної особи: 36263844, місцезнаходження: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 130,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

Кредитор 2 - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», ідентифікаційний код: 20578072, місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 178 (надалі за текстом: «Кредитор 2»);

Кредитор 3 - публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ідентифікаційний код: 20077720, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 (надалі за текстом: «Кредитор 3»);

Кредитор 4 - Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», ідентифікаційний код: 04713033, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6 (надалі за текстом: «Кредитор 4»);

Кредитор 5 - публічне акціонерне товариство «Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, поштова адреса: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а (надалі за текстом: «Кредитор 5»);

Кредитор 6 - товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАВІГАТОР Л», ідентифікаційний код: 23167033, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 27 (надалі за текстом: «Кредитор 6»);

Заявник 7 - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", ідентифікаційний код: 00032112, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127 (надалі за текстом: "Заявник 7");

Кредитор 8 - товариство з обмеженою відповідальністю «Цукоренергомонтаж», ідентифікаційний код: 13706670, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, 1-а (надалі за текстом: «Кредитор 8»);

Кредитор 9 - Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ідентифікаційний код: 31301827, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 (надалі за текстом: «Кредитор 9»);

Кредитор 10 - Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби, ідентифікаційний код: 38164151, місцезнаходження: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 52 (надалі за текстом: «Кредитор 10»);

Заявник 11 - товариство з обмеженою відповідальністю «ВВІКО», ідентифікаційний код: 13300531, місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. О. Вишні, буд. 1 (надалі за текстом: «Заявник 11»);

розпорядник майна Боржника - арбітражний керуючий Кочин Наталія Василівна (свідоцтво Міністерства юстиції України № 65 від 31.01.13 року; адреса для листування: 01024, м. Київ, а/с 750);

за участю представників учасників у справі:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

від Боржника: не з'явився;

від Заявника 11: Рева І.І., що діє на підстав довіреності № 01 від 08.01.13 р.;

від Заявника 7: заступник начальника відділу претензійно-позовної роботи та захисту інтересів банку в судах Юридичного управління АТ «Укрексімбанк» Будниченко О.В., який діє на підставі довіреності № 010-01/8434 від 27.12.10 р.;

розпорядник майна Боржника: Кочин Н.В., яка діє на підставі посвідчення № 65 від 31.01.13 р.;

від Кредиторів 2- 6, 8 - 10: не з'явився, -

В С Т А Н О В И В:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за заявою Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 22200840, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Пироженка, буд. 3 (надалі за текстом: «Ініціюючий кредитор» / «Кредитор 1») № 3/04 від 28 листопада 2012 року про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.» (ідентифікаційний код юридичної особи: 36263844, місцезнаходження: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 130) («Боржник»), з підстав, передбачених ст.ст. 6, 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом: «Закон про банкрутство»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 25 грудня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22 квітня 2013 року визнано безспірні грошові вимоги Кредитора 1 - Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено арбітражного керуючого Кочин Н.В. розпорядником майна Боржника; зобов'язано Кредитора 1 подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника; зобов'язано розпорядника майна Кочин Н.В. разом з посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 22 липня 2013 року; вирішено інші процедурні питання у справі.

В газеті «Голос України» № 92 (5592) від 21 травня 2013 року, опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника.

До господарського суду Київської області від Заявників - публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (Заявника 2), від публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Заявника 3), від Державного територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» (Заявника 4), від публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (Заявника 5), від товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАВІГАТОР Л» (Заявника 6), від Ініціюючого кредитора, від Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (Заявника 7) від товариства з обмеженою відповідальністю «Цукоренергомонтаж» (Заявника 8), від Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Заявника 9), від Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (Заявника 10), від товариства з обмеженою відповідальністю «ВВІКО» (Заявник 11) надійшли заяви з вимогами до Боржника, які ухвалою господарського суду Київської області від 28.06.13 року призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.07.13 року.

15.07.13 року до господарського суду Київської області від Заявника 9 надійшли уточнення заяви про грошові вимоги до Боржника № 31/10-3148 від 10.07.13 р. (вх. № 15263 від 15.06.13 р.).

22.07.13 року до господарського суду Київської області від Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області надійшла заява № 08/3193 від 19.07.13 року про збільшення кредиторських вимог (вх. №15778 від 22.07.13 р.).

Ухвалами господарського суду Київської області від 22.07.13 року розглянуто по суті вимоги до Боржника публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", публічного акціонерного товариства "Київобленерго", товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО" НАВІГАТОР Л", товариства з обмеженою відповідальністю "Цукоренергомонтаж"; продовжено строк, встановлений абз. абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на три місяці, відкладено попереднє засідання у справі на 12 серпня 2013 року, відкладено розгляд заяв Ініціюючого кредитора, Заявників 4, 7, 9, 10, 11 на 12 серпня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.13 року відкладено розгляд заяв Ініціюючого кредитора, Заявників 4, 7, 9, 10, 11, попереднє засідання у справі у судових засіданнях на 02 вересня 2013 року, витребувано у учасників провадження додаткові докази у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.13 року відкладено розгляд заяв Ініціюючого кредитора, Заявників 4, 7, 9, 10, 11, попереднє засідання у справі у судових засіданнях на 16 вересня 2013 року, витребувано у учасників провадження додаткові докази у справі.

12.09.13 року до господарського суду Київської області від розпорядника майна надійшов лист № 17/38 від 09.09.13 року з долученими документами, зокрема долучено реєстр вимог кредиторів за підписом розпорядника майна та керівника Боржника, додаток до реєстру вимог кредиторів Боржника, завірена копія листа ініціюючого кредитора № 3434/2 від 21.08.13 року; оригінал листа генерального директора Боржника № 77 від 29.08.13 року.

12.09.13 р. через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшло Доповнення до пояснення до реєстру вимог кредиторів № 12/14 від 06.09.13 р.

13.09.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 11 надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.13 року розглянуто вимоги Кредиторів 4, 9, 10 до Боржника по суті, відкладено розгляд вимог Заявників 7,11 та ініціюючого кредитора на 19.09.13 року, відкладено попереднє засідання у справі на 19.09.13 року.

18.09.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 7 надійшли Пояснення б/№ щодо листа розпорядника майна боржника щодо грошових вимог Заявника 7.

В судове засідання з'явились представники Заявників 7, 11, розпорядник майна Боржника, які надали свої пояснення у справі. Інші учасники у справі в судове засідання не з'явились, про причин неявки суд не повідомили. Розпорядник надала пояснення щодо вимог Заявників 7, 11, ініціюючого кредитора у справі.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що на виконання вимог ухвал господарського суду Київської області у справі учасниками провадження витребувані докази надано лише частково.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 4№ Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 25 грудня 2012 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в ред., що набрала чинності з 19.01.13 року), під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, що діяв станом на дату порушення провадження у справі (ост. зміни набули чинності 04.11.12 р.).

Провадження знаходиться в процедурі розпорядження майном боржника на стадії попереднього засідання.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 14 вказаного Закону, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Пунктом 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», передбачено, що боржник разом з розпорядником майна розглядає копії заяв кредиторів, які надійшли на їх адресу. Боржник може визнати вимоги повністю, частково або відхилити. Якщо вимоги боржником визнаються повністю, то вони включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання боржником грошових вимог. Розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів або взагалі відсутній і місцезнаходження його невідоме. Про наслідки розгляду заяв розпорядник майна письмово повідомляє заявників та господарський суд. Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду.

Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Про визнання чи відмову у визнанні вимог кожного кредитора судом виноситься ухвала.

Розглядаючи додаткові вимоги ініціюючого кредитора до Боржника, - Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області, викладені в заяві про збільшення кредиторських вимог від 12 червня 2013 року №08/2778 (вх. № 13612 від 18ю06.13 р.), на підставі поданих Ініціюючим кредитором до господарського суду письмової заяви з вимогами до боржника та документів на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

В заяві про збільшення кредиторських вимог від 12 червня 2013 року №08/2778, ініціюючим кредитором заявлено додаткові вимоги до Боржника у вигляді заборгованості: по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 583 734,97 грн., фінансових санкцій у розмірі 55 290,32 грн. та пені 3 147,73 грн., яка виникла, як стверджує Ініціюючий кредитор, в зв'язку з неналежним виконанням Боржником зобов'язань зі сплати єдиного соціального внеску, що підтверджується матеріалами справи, зокрема звітами страхувальника - платника єдиного внеску за лютий-грудень 2012 року, січень-квітень 2013 року, рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21 березня 2012 року №140, рішенням про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 28 квітня 2012 року №266, рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28 серпня 2012 року №494, рішенням про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 08 лютого 2013 року №55. В обґрунтування заявлених вимог ініціюючим кредитором дожатково долучено до матеріалів справи копії: постанови Київського окружного адміністративного суду від 09.01.13 року у справі № 2а-5971/12/1070, постанови Київського окружного адміністративного суду від 27.05.13 року у справі № 810/2080/13-а, постанови Київського окружного адміністративного суду від 05.02.13 року у справі № 810/144/13-а, постанови Київського окружного адміністративного суду від 19.03.13 року у справі № 810/750/13-а, постанови Київського окружного адміністративного суду від 08.05.13 року у справі № 810/1547/13-а, постанови Київського окружного адміністративного суду від 29.11.12 року у справі № 2а-5322/12/1070, постанови Київського окружного адміністративного суду від 26.11.12 року у справі № 2а-5465/12/1070, постанови Київського окружного адміністративного суду від 30.08.12 року у справі № 2а-3335/12/1070, постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.03.12 року у справі № 2а-734/12/1070, постанови Київського окружного адміністративного суду від 13.06.13 року у справі № 810/2823/13-а.

Відповідно до доповнень до пояснень до реєстру вимог кредиторів № 12/14 від 06.09.13 р. розпорядника майна Боржника, Боржником визнано додаткові вимоги ініціюючого кредитора у повному обсязі відповідно до листа № 54 від 16.07.13 р.

Дослідивши додаткові вимоги до Боржника судом встановлено наступне.

Справа про банкрутство Боржника порушена ухвалою господарського суду Київської області від 25 грудня 2012 року.

Відповідно до абз. 6 ст.1 Закону про банкрутство (в редакції, що набрала чинності 04.11.2012 року), конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпеченні заставою майна божника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Детально дослідивши матеріали Заяви ініціюючого кредитора судом встановлено, що у відповідності до положень абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство вимоги ініціюючого кредитора заявлені на період - січень - травень 2013 року по основному боргу, 50802,66 грн. штрафу, застосованого до Боржника Рішенням № 55 від 08.02.13 р. про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на який нараховується єдиний внесок, належать до поточних вимог кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону про банкрутство, керуючий санацією зобов'язаний: розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації;

Таким чином, нормою ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство визначено право на звернення до суду кредиторів з конкурсними вимогами кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство.

На підставі викладеного, суд відхиляє додаткові вимоги ініціюючого кредитора заявлені за період січень-травень 2013 року, які є поточними вимогами ініціюючого кредитора, та які можуть заявлені у відповідних стадіях провадження у справі про банкрутство.

Розглядаючи іншу частину вимог ініціюючого кредитора судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що ініціюючим кредитором долучено до матеріалів справи докази безспірності своїх вимог, зокрема безспірність вимог ініціюючого кредитора за період з березня 2012 року по грудень 2012 року підтверджено: постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.13 року у справі № 2а-5971/12/1070 (заборгованість за жовтень 2012 року у сумі 30 455,78 грн.), постанови Київського окружного адміністративного суду від 05.02.13 року у справі № 810/144/13-а (за листопад 2012 року у сумі 26970,63 грн.), постанови Київського окружного адміністративного суду від 19.03.13 року у справі № 810/750/13-а (грудень 2013 року у сумі 24954,94 грн.), постанови Київського окружного адміністративного суду від 29.11.12 року у справі № 2а-5322/12/1070 (червень-серпень 2012 року у сумі 125 813,83 грн. основного боргу та 5,91 грн. штрафних санкцій), постанови Київського окружного адміністративного суду від 26.11.12 року у справі № 2а-5465/12/1070 (вересень 2012 р. у сумі 37 848,23 грн.), постанови Київського окружного адміністративного суду від 30.08.12 року у справі № 2а-3335/12/1070 (січень-травень 2012 р. у сумі 283 384,56 грн.), постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.03.12 року у справі № 2а-734/12/1070.

Крім того, конкурсні додаткові вимоги ініціюючого кредитора додатково підтверджені й іншими доказами у справі на які посилається ініціюючий кредитор у своїй заяві.

Відповідно до п. 3 Розділу VIII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 25, абз.абз. 1, 2 ч. 14 ст. 25, абз. 1 ч. 15 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Заборгованість Боржника по страхових внесках, окрім встановлених судових рішень, підтверджена звітами за лютий-грудень 2012 року, рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21 березня 2012 року №140, згідно якого заборгованість Божника складає 7 289,48 грн., з яких: штраф у сумі 4 141,75 грн. та пеня у сумі 3 147,73 грн.; рішенням про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 28 квітня 2012 року №266, згідно якого заборгованість Боржника у вигляді штрафних санкцій складає 340,00 грн.; рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28 серпня 2012 року №494, згідно якого заборгованість Боржника у вигляді штрафних санкцій складає 5,91 грн.

На підставі викладеного, суд визнає конкурсні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області в сумі 536 547,74 грн., що складається з: заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20 березня 2012 року по грудень 2012 року у розмірі 528 912,35 грн., які підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів, штрафних санкцій у розмірі 4 487,66 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів, та пені у розмірі 3 147,73 грн., які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до Доповнень до пояснень до реєстру вимог кредиторів розпорядника майна Боржника № 12/14 від 06.09.13 року, як вказує розпорядник майна Боржника, вимоги ініціюючого кредитора на суму 642 173,02 грн. Боржником вже погашено 07.08.13 року в сумі 358 000,00 грн. та 09.08.13 р. в сумі 384 173,02 грн.

Відповідно до листа № 75 від 22.08.13 року Генерального директора Боржника, Боржником з розрахункового рахунку було знято 774 000,00 грн. для виплати заборгованості по заборгованій платі працівникам товариства, також двома платежами було списано 258 000,00 грн. та 384 173,02 грн. (всього 642 173,02 грн.) на користь ініціюючого кредитора.

Досліджуючи вказану обставину судом встановлено наступне.

25 грудня 2012 року ухвалою господарського суду Київської області від 25 грудня 2012 року (п. 7 резолютивної частини) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч.ч. 4-7 ст. 12 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 5.5 Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій поширюється на вимоги кредиторів незалежно від того, чи подавали вони заяви до господарського суду про визнання їх вимог у справі про банкрутство відповідно до статті 14 Закону та незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами.

Згідно п. 40 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі документи.

Відповідно до ч. 4 п. 8.2. Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у випадку встановлення судом факту задоволення боржником вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) всупереч дії мораторію суд не повинен припиняти провадження у справі про банкрутство з огляду на те, що такий факт є результатом протиправної поведінки боржника.

Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність. Часткове задоволення боржником грошових вимог ініціюючого кредитора вже після порушення провадження у справі про банкрутство не є законною підставою для припинення провадження у справі. Такі дії боржника порушують правила мораторію.

На підставі матеріалів справи судом встановлено наявність інших кредиторів (кредиторської заборгованості) Боржника у справі, зокрема, - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»,

публічне акціонерне товариство «Київобленерго», товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАВІГАТОР Л», товариство з обмеженою відповідальністю «Цукоренергомонтаж», та інших кредиторів.

Відповідно до п.п. 1.2. Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарські суди мають враховувати, що встановлення в Законі особливого порядку задоволення майнових вимог кредиторів не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (оскільки статтею 12 Закону передбачено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі), а спрямоване на забезпечення визначеності об'єму його майна протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів. За таких умов у справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника. Отже, господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню. Виключення з цього правила можуть бути встановлені лише самим Законом, зокрема, у разі задоволення вимог поточних кредиторів, вимог щодо оплати (стягнення) заробітної плати та інших вимог, на які не розповсюджується дія мораторію.

На підставі та керуючись вищенаведеним, суд дійшов висновку про те, що кошти перераховані Боржником Ініціюючому кредитору з метою погашення заборгованості Боржника перед Ініціюючим кредитором перераховувались після порушення справи про банкрутство №Б8/142-12 (07.08.13 року в сумі 358 000,00 грн. та 09.08.13 р. в сумі 384 173,02 грн.) з порушенням п. 7 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 25 грудня 2012 року по справі № Б8/142-12, ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», - чим Боржник порушив правила мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника. На виконання вимог п.п. 1.2. Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно якого господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню, суд дійшов висновку про те, що сплачені кошти не можуть бути зараховані до частини погашених вимог Кредитора, а повинні бути враховані учасниками провадження, комітетом кредиторів, в разі наявності в подальшому такого при подальшому провадженні по справі. Перераховані Боржником Кредитору грошові кошти 07 серпня 2013 року та 09 серпня 2013 року в частині погашення конкурсної заборгованості - з порушенням п. 7 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 25 грудня 2012 року по справі № Б8/142-12, ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що встановлено судом, суд зобов'язує учасників провадження врахувати в подальшому провадженні по справі з дотриманням вимог чинного законодавства, в тому числі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та прав кожного з кредиторів Боржника та Боржника.

Судом встановлено, що Заявниками 7, 11 надано витребувані судом докази частково.

Відповідно до п. 1-2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

Судом встановлено, що частина учасників у справі в судове засідання не з'явились; докази витребувані судом у справі учасниками провадження надано лише частково, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність у відповідності до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладення судового засідання для розгляду вимог Заявників 7, 11 на іншу дату.

На 19.09.13 року призначено попереднє засідання у справі. Незавершення розгляду вимог частини заявників у справі унеможливлює проведення попереднього засідання у призначеному судовому засіданні. Керуючись ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання частини учасників провадження, неповним виконанням вимог ухвал суду у справі, необхідністю витребування додаткових доказів у справі, суд дійшов висновку про необхідність відкладення попереднього засідання у справі на іншу дату.

Керуючись ст.ст. 3-1, 5, 11, 13, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4№, 77, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкласти попереднє засідання у справі на 20 вересня 2013 року на 15 год. 00 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 16, зал судових засідань № 2).

2. Заяву Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області про збільшення кредиторських вимог від 12 червня 2013 року №08/2778 задовольнити частково в частині вимог у сумі 536 547,74 грн., що складається з: заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 528 912,35 грн. (п'ятсот двадцять вісім тисяч дев'ятсот дванадцять грн. 35 коп.), які належать до другої черги задоволення вимог кредиторів, штрафних санкцій у розмірі 4 487,66 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 66 коп.), які належать до шостої черги задоволення вимог кредиторів, та пені у розмірі 3 147,73 грн. (три тисячі сто сорок сім гривень 73 коп.), які належать до шостої черги задоволення вимог кредиторів; в іншій частині вимог, відмовити.

Перераховані Боржником Ініціюючому кредитору грошові кошти 07 серпня 2013 року та 09 серпня 2013 року з порушенням п. 7 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 25 грудня 2012 року по справі № Б8/142-12, ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», учасникам провадження у справі врахувати в подальшому провадженні у справі № Б8/142-12 з дотриманням вимог чинного законодавства, в тому числі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», прав кожного з кредиторів Боржника та Боржника.

3. Відкласти розгляд заяв Заявника 7 - Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Заявника 11 - товариства з обмеженою відповідальністю «ВВІКО» у судових засіданнях на 20 вересня 2013 року: Заявника 7 - на 14 год. 30 хв.; Заявника 11 - на 14 год. 45 хв., які відбудуться в приміщенні господарського суду Київської області (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 16, зал судових засідань № 2).

4. Зобов'язати Заявників 7, 11 до призначених судових засідань виконати вимоги ухвал господарського суду Київської області від 28.06.13 року, від 22.07.13 р. в невиконаній частині.

5. Копію ухвали надіслати: учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.