Справа №:2-3321/11Головуючий суду першої інстанції:Гулевич Ю.Г.

№ провадження:22-ц/190/5175/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Харченко І.О.

суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.

при секретарі:Краснощоковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи - Комунальне підприємство «ЖЕО Центрального району міста Сімферополя», Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Сімферопольська міська рада, про визначення частки в домоволодінні, проведення поділу домоволодіння, проведення виділу його частки домоволодіння, припинення права спільної часткової власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою, покладення зобов'язання на КП ЖЕО Центрального району міста Сімферополя та КРП СМБРТІ вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

18 жовтня 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7, Державної хлібної інспекції в АР Крим, третя особа - Сімферопольська міська рада, про розділ майна, яке знаходиться у спільній частковій власності та встановлення поряду користування земельною ділянкою, який неодноразово ним доповнювався та уточнювався. Уточнені вимоги мотивовані тим, що він є власником квартири № 3 АДРЕСА_1. Зазначена квартира знаходиться у загальному дворі, представляє собою окремо розташовану будівлю, з окремим входом. При зверненні до Сімферопольської міської ради з питанням щодо приватизації земельної ділянки, яка знаходиться під квартирою № 3, йому було відмовлено. У зв'язку з чим у нього виникла необхідність у виділі своєї квартири із загального двору співвласників зі встановленням порядку користування земельною ділянкою. Однак, згоди з власником квартир № 1 та № 2 будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_7 досягнуто не було. Просив провести виділ частки домоволодіння, яка складається з квартири № 3 по АДРЕСА_1 із загальної часткової власності згідно варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи, а саме: у власність ОСОБА_6 виділити в натурі приміщення квартири № 3 житлового будинку літера «А»: - холу № 1, площею 65,4 кв.м.; коридору № 2 площею 15,7 кв.м.; санвузла № 3, площею 3,7 кв.м.; коридору № 4 площею 4,4 кв.м.; жилої кімнати № 5 площею 10,9 кв.м.; жилої кімнати № 6 площею 20,2 кв.м.; вітальні № 7 площею 26,6 кв.м.; санвузла № 8 площею 8,6 кв.м.; кухні № 9 площею 14,2 кв.м.; вітальні № 10 площею 50,1 кв.м.; приміщення мансарди літ. «н/А»: жилої кімнати № 11 площею 16,0 кв.м.; туалет № 12 площею 2,1 кв.м.; жилої кімнати № 13, площею 22,8 кв.м.; ? частка воріт; ? частка приміщення № ІІ. Припинити право загальної часткової власності квартири № 3 домоволодіння АДРЕСА_1. Встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до третього варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи, згідно з якою ОСОБА_6 передати у користування: земельну ділянку, зайняту будовою площею 104,0 кв.м.; земельну ділянку під двором і садом - 115,0 кв.м. Усього в користування ОСОБА_6 передати земельну ділянку, площею 219,0 кв.м., що на 61,0 кв.м. менше ніж покладено на ідеальну частку. Зобов'язати КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя зняти з балансу квартиру № 3 домоволодіння АДРЕСА_1 та зобов'язати КРП СМБРТІ внести відповідні зміни в інвентарну справу зазначеного домоволодіння.

Рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 червня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Визначена частка, що належить позивачу.

Проведений виділ частки домоволодіння, яка складається з квартири № 3 по АДРЕСА_1 із спільної часткової власності, відповідно до варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи №31-0446 від 25.09.2012 року, а саме: у власність ОСОБА_6 виділити в натурі приміщення квартири № 3 житлового будинку літ. «А»: хол № 1, площею 65,4 кв.м.; коридор № 2, площею 15,7 кв.м.; санвузол № 3, площею 3,7 кв.м.; коридор № 4, площею 4,4 кв.м.; житлова кімната № 5, площею 10,9 кв.м.; житлова кімната № 6, площею 20,2 кв.м.; вітальня № 7, площею 26,6 кв.м.; санвузол № 8, площею 8,6 кв.м.; кухня № 9, площею 14,2 кв.м.; вітальня № 10, площею 50,1 кв.м. Приміщення мансарди літ. «н/А»: житлова кімната № 11, площею 16,0 кв.м.; туалет № 12, площею 2,1 кв.м.; житлова кімната № 13, площею 22,8 кв.м.; ? частка воріт № 1; ? частка приміщення № 2.

Припинене право спільної часткової власності ОСОБА_6 на квартиру № 3 домоволодіння АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 липня 2013 року доповнено резолютивну частину рішення Центрального районного суду АР Крим від 07 червня 2013 року позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи - Комунальне підприємство «ЖЕО Центрального району міста Сімферополя», Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Сімферопольська міська рада, про виділ частки домоволодіння, припинення права спільної часткової власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою, зобов'язання КП ЖЕО Центрального району міста Сімферополя та КРП СМБРТІ вчинити певні дії, вказано про:

- здійснення розділу домоволодіння АДРЕСА_1;

- те, що частка, яка належить ОСОБА_6, квартира № 3 у домоволодінні АДРЕСА_1 складає 70/100 часток цього домоволодіння;

- стягнення з ОСОБА_6 в дохід держави 114 грн. 70 коп. судового збору.

Не погодившись із таким рішенням суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_7, в якій просить рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначив, що рішення суду першої інстанції є упередженим, прийнятим з неповним з'ясуванням судом фактичних обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права.

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності не з'явившихся учасників процесу та/або їх представників, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_8, представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно частини 3 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно і законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судові рішення по цивільній справі» від 18 грудня 2009 року, що містяться у пункті 2, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 Цивільного процесуального кодексу України, а також правильно витлумачив ці норми.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з приписів статей 86, 89, 125, 126 Земельного кодексу України, статей 357, 364, 367 Цивільного кодексу України.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким вирішенням спору. Вважає, що суд першої інстанції припустився суттєвих порушень норм процесуального права, неповно і неправильно встановив дійсні обставини справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, що тягне за собою скасування судового рішення з ухваленням нового відповідно до частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_6 є власником квартири А№ 3 по АДРЕСА_1 що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 23.12.2005 року, зареєстрованого в реєстрі під № 4921 (аркуш справи 6 том 1) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (аркуш справи 8 том 1).

Держава в особі Міністерства аграрної політики України (у оперативному управлінні Державної хлібної інспекції Автономної Республіки Крим, правонаступником якого є Державна інспекція сільського господарства в АР Крим) є власником нежитлової будівлі - літер «А» загальної площею 173,7 кв.м., літер «Б» по АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Сімферопольської міської ради від 27.11.2009 року за № 3185, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (аркуш справи 61 том 1) та витягом про права власності на нерухоме майно (аркуш справи 62 том 1).

Відповідачу ОСОБА_7 на праві власності належать квартири № 1 та № 2 по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.12.1994 року (аркуш справи 155 том 1) та договору міни квартир від 11.04.1995 року (аркуш справи 156 том 1).

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7, Державної хлібної інспекції АР Крим про розділ майна, яке знаходиться у спільній частковій власності. У своїх вимогах ОСОБА_10 просив провести виділ частки домоволодіння, яка складається з квартири № 3 по АДРЕСА_1 із загальної часткової власності та припинити право спільної часткової власності на зазначену квартиру (аркуші справи 3-4 том 1).

В ході розгляду справи позивач свої позовні вимоги уточнив та доповнив й просив 1) визначити його частку в домоволодінні АДРЕСА_1; 2) провести поділ цього домоволодіння з виділом його квартири із загальної часткової власності; 3) припинити право спільної часткової власності квартири № 3 домоволодіння АДРЕСА_1; 4) встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (аркуш справи 27 том 1, аркуші справи 1-2 том 2).

10 квітня 2013 року позивач свій позов доповнив вимогами про покладена зобов'язань на КП ЖЕО Центрального району міста Сімферополя зняти з балансу квартиру № 3 домоволодіння АДРЕСА_1 та про покладення зобов'язань на КРП «СМ БРТІ внести відповіді зміни в інвентарну справи домоволодіння АДРЕСА_1 (аркуші справи 134-137 том 2).

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на приписи статті 367 Цивільного кодексу України, які передбачають поділ в натурі між співвласниками майна, що є у їх спільній частковій власності.

Проте, з аналізу діючого законодавства вбачається наступне.

Власність двох чи більше осіб із визначення часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина 1 статті 356 Цивільного кодексу України). Для спільної часткової власності характерно, що кожному власнику належить певний розмір частки в праві власності на спільну річ.

Проте, як встановлено матеріалами справи та підтверджено відповідними доказами позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_7 не є співвласниками будинку АДРЕСА_1, оскільки кожен з них є власником окремої квартири в багатоквартирному жилому будинку. При чому частка кожної з квартир дорівнює одиниці, тобто не частці, а цілому (аркуші справи 8, 155, 156 том 1).

Згідно відповіді КРП «СМ БРТІ» від 15.11.2011 року № 12559 право власності на об'єкт нерухомості в цілому по АДРЕСА_1 не зареєстровано, за виключенням квартир, зареєстрованих за фізичними особами (аркуш справи 157 том 1).

Таким чином, вимоги позивача про визначення його частки в домоволодінні АДРЕСА_1; проведення поділу цього домоволодіння з виділом квартири позивача із загальної часткової власності з подальшим припиненням права спільної часткової власності квартири № 3 домоволодіння АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають, оскільки є безпідставними та необґрунтованими й такими, що ґрунтуються на особистому тлумаченні позивачем норм права.

Не підлягають також задоволенню вимоги позивача ОСОБА_6 щодо встановлення між сторонами порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 виходячи з такого.

Цільове призначення земель - це встановлені законодавством порядок, умови та межі використання земель для конкретних цілей відповідно до їх категорій, тобто цільове призначення конкретної земельної ділянка залежить від категорії земель, з яких її виділено, від планування та зонування території ї є встановленою компетентним органом при наданні земельної ділянки межею її використання для конкретного призначення відповідно до затверджених планів розвитку території, зонування земель, а також правовим режимом відповідної категорії земель.

До однієї з таких категорій відносяться землі житлової та громадської забудови, до яких належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (статті 19, 38, 39 Земельного кодексу України)

Відповідно до приписів статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії та зміна цільового призначення земель, надання земельних ділянок у власність чи користування здійснюється на підставі рішень відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а порядок використання земель житлової та громадської забудови передбачений статтями 39 та частиною 1 статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (частини 2, 3 статті 42 Земельного кодексу України).

Під прибудинковою територією слід розуміти встановлену за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельну ділянки багатоквартирної не садибної житлової забудови, необхідну для розміщення й обслуговування жилого будинку та пов'язаних із ним господарських і технічних будівель і споруд.

Виходячи з аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм статті 42 Земельного кодексу України, слід дійти висновку, що в разі приватизації громадянами квартир у такого будинку земельна ділянка як така, що входить у житловий комплекс, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об'єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» тощо.

Нормами земельного законодавства не передбачена можливість передачі у власність чи користування окремих співвласників багатоквартирних будинків земельної ділянки, на яких розташований багатоквартирний жилий будинок або її частини.

З урахуванням вищенаведеного та того, що суду не надано належних та допустимих доказів виділення сторонам уповноваженими на то органами спірної земельної ділянки в якості присадибної ділянки у спільну сумісну власність сторін, а тому у суду відсутні законні підстави для задоволення вимог позивача щодо визначення порядку користування між сторонами земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1.

Вимоги позивача про покладена зобов'язань на КП ЖЕО Центрального району міста Сімферополя зняти з балансу квартиру № 3 домоволодіння АДРЕСА_1 та про покладення зобов'язань на КРП «СМ БРТІ внести відповіді зміни в інвентарну справи домоволодіння АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають, оскільки в сенсі статті 35 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду не може бути ухвалене на користь третьої особи або ж проти неї. Тобто, вимоги позивача в цій частині заявлені передчасно, а тому задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 є хибними, необґрунтованими та безпідставними, а тому відповідне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 2, 3 та 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303-305, 307, 309, 314, 316, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити.

Рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 червня 2013 року та додаткове рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи - Комунальне підприємство «ЖЕО Центрального району міста Сімферополя», Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Сімферопольська міська рада, про визначення частки в домоволодінні, проведення поділу домоволодіння, проведення виділу його частки домоволодіння, припинення права спільної часткової власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою, покладення зобов'язання на КП ЖЕО Центрального району міста Сімферополя та КРП СМБРТІ вчинити певні дії - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді

І.О.Харченко Н.І.Любобратцева Є.В.Філатова