ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.11.2013Справа № 901/2909/13
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача Яркополенського виробничого управління житлово-комунального господарства
про стягнення 13824,00 грн
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - Кузнєцова, довіреність № 04-5/13 від 30.09.2013, представник;
від відповідача - Олійник В.В., керівник довідка відділу статистики у Кіровському районі №721471;
СУТЬ СПОРУ: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Господарського суду Автономної республіки Крим з позовом до Яркополенського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення адміністративно-господарської санкції за робочі місця не зайняті інвалідами у 2012 році у сумі 6550,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що не своєчасна сплата відповідачем адміністративно - господарських санкцій порушує інтереси держави та інвалідів, позбавляє відділення Фонду соціального захисту інвалідів можливості виконувати основні задачі, пов'язані з реалізацією конституційних прав інвалідів, повного і своєчасного фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів, надання цільової позики на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.09.2013 порушено провадження у справі.
13.09.2013 на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від Яркополенського виробничого управління житлово-комунального господарства надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що підприємство знаходиться у процедурі банкрутства - санації у відповідність до статті 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до статті 12 Закону України №3088-ІІІ від 07.03.2002 в умовах дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, не нараховується неустойка. Стягнення коштів за вимогами кредиторів, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку.
18.10.2013 Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів уточнило позовні вимоги, та зазначає, що у прохальній частині позову допущена описка та замість 13824,00 грн помилково було зазначено 6550,00 грн.
Розглянув матеріали справи, дослідивши надані представником позивача докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Яркополенське виробниче управління житлово-комунального господарства зареєстроване як юридична особа та відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» перебуває на обліку за місцем реєстрації в Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до частин 1, 2, 9 статті 19 цього Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875 (далі по тексту - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Яркополенського виробничого управління житлово-комунального господарства за 2012 рік становила 17 осіб, тому відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», норматив числа робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становить 1 робоче місце, фактична ж кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність за 2012 рік становила 0 осіб.
Як вбачається з розрахунку суми позову, позивачем, у зв'язку з невідповідністю середньооблікової чисельності працюючих інвалідів встановленого нормативу, передбаченого статтею 19 даного Закону, відповідачу були нараховані адміністративно-господарські санкції у розмірі 13824,00 грн.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі по тексту - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина 1 статті 20 Закону встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Згідно з частиною 4 статті 20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Судом встановлено, що відповідач Яркополенське виробниче управління житлово-комунального господарства використовує найману працю, та відповідно до Закону має подавати Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 17 осіб, фонд оплати праці становить 235000,00 грн, середньорічна заробітна плата - 13824,00 грн.
Згідно з частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Інформацію ж про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом (п.2 ст.19 Закону України «Про зайнятість населення»).
Також, відповідно до Інструкції щодо заповнення форм звітності 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №420 від 19.12.2005 зазначено, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.
В матеріалах справи міститься лист Центру зайнятості Автономної Республіки Крим Кіровський районний центр зайнятості №1157/04-06 від 11.10.2013, в якому зазначається що відповідач звіт за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» за період 01.01.2012 по 01.01.2013, зокрема, про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів не надавав, таким чином не вжив всіх можливих заходів для створення робочих місць для інвалідів.
Судом встановлено, що відповідач повинен був самостійно до 15.04.2013 року сплатити суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13824,00 гривень за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих ними, але цього зобов'язання в установлений строк не виконав.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача стосовно застосування статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з огляду на наступне.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинної на момент порушення провадження у справі про банкрутство) господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.
У процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена керівником боржника у встановленому порядку.
Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.
Господарський суд також має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.
Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
В своїй постанові Верховний суд України від 01.10.2013 у справі №28/5005/3240/2012 зазначає, що частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржникові, стосовно якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.
Виходячи зі змісту Закону, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.
Однак, суд звертає увагу відповідача на те, що штрафні санкції нараховувались не стосовно грошових зобов'язань, а застосовані за не створення робочих місць для інвалідів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 08 листопада 2013 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Яркополенського виробничого управління житлово-комунального господарства на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами у 2012 році у сумі 13824,00 грн.
3.Стягнути з Яркополенського виробничого управління житлово-комунального господарства на користь Державного бюджету України 1720,50 грн судового збору.
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.А. Калініченко