Справа № 744/638/13-к Головуючий у І інстанції Попович В.В.

Провадження № 11-кп/795/269/2013

Категорія - ст. 121ч.1 Доповідач Рудомьотова С. Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіРудомьотової С. Г.

суддів - Акуленко С.О., Салая Г.А.

при секретарі - Дудко Т.В.

З участю учасників судового провадження :

прокурора - Михайлової О.О.

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника, адвоката - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження № 11-кп/795/269/2013 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 26 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Семенівського районного суду від 26 липня 2013 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з професійно-технічною освітою, не працює, не одружений, не судимий згідно ст. 89 КК України, перебуває під адміністративним наглядом,

- визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, з призначенням покарання - 5 /п'ять/ років позбавлення волі.

Запобіжний захід не обирався.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 3362 грн. 75 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 20000 грн. - на відшкодування моральної шкоди, та 4000 грн. витрат на правову допомогу.

Доля речових доказів вирішені у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Вироком суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, який перебуває під адміністративним наглядом за постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 30.01.2013 року строком на 12 місяців, 08 квітня 2013 року близько 15 год., у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кафе «Імперіал» по вул. Червона Площа, 15, в м. Семенівка Чернігівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, доводячи свій злочинний намір до кінця, умисно завдав удару кулаком в обличчя ОСОБА_5, в результаті чого той упав на бетонну плиту та отримав, згідно висновку медичної експертизи № 34 від 27.06.2013 року, тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: гострої відкритої черепно-мозкової травми з переломами основи черепа: скроневої кістки праворуч з розповсюдженнями на пірамідку, лікворея з правого вуха, забійно-рваної рани зовнішнього слухового проходу зправа.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати вирок суду, постановити новий вирок, яким перекваліфікувати вчинене ним кримінальне правопорушення із ст.121 ч.1 КК України на ст. 128 КК України і призначити більш м'яке покарання. Відповідно до ст. 332 КПК України вважає необхідним призначити комісійну судово-медичну експертизу Чернігівському обласному бюро судово-медичних експертиз, поставивши на їх вирішення питання, які ставились перед первинною експертизою, та додаткове - чи могли тілесні ушкодження, які виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_5, бути спричинені в результаті його падіння від нанесеного удару на бетонну плиту та забиття об неї головою? Також при апеляційному розгляді дослідити докази, які суд першої інстанції не дослідив або дослідив, та дав їм невірну оцінку: протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 10.04.2013 року /а.с.28-30/; відеозапис з камери спостереження в кафе «Імперіал»; висновок судово-медичної експертизи № 34 від 27.06.2013 року /а.с.37-38/. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при постановленні вироку, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні суперечності у вироку, та те, що призначене покарання є явно несправедливим через суворість, бо судом не враховано його характеризуючи дані, повне визнання вини, щире каяття, протиправна поведінка потерпілого, про яку заявляли в судовому засіданні свідки, але суд необґрунтовано критично розцінив ці показання свідків.

Вважає, що під час досудового розслідування слідчий та прокурор діяли всупереч вимогам ст. 9 КПК України, кваліфікуючи його дії по максимально можливій статті кримінального закону без об'єктивної перевірки всіх обставин справи, не поставивши перед експертом питання про можливість отримання потерпілим ОСОБА_5 наявних тілесних ушкоджень в результаті удару з наступним падінням на бетонну плиту та забиття об неї. Вважає, що висновок судово-медичної експертизи № 34 від 27.06.2013 року в частині побиття потерпілого руками та ногами є упередженим, необ'єктивним, бо рукою він наносив не сильні удари, а ногами потерпілого взагалі не бив. Кваліфікацію судом його дій за ст. 121 ч.1 КК України вважає невірною, бо при визначенні його умислу суд допустився суперечностей, внаслідок чого дав невірну оцінку вчиненому діянню. В мотивувальній частині вироку відсутні висновки про наявність у нього умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а вказується лише про умисне завдання ним удару кулаком потерпілому в обличчя, що призвело до його падіння з наступним ударом головою об плиту та отримання тілесних ушкоджень. Тому його дії підлягали кваліфікації за ст. 128 КК України, як спричинення тілесних ушкоджень потерпілому з необережності.

Посилається на те, що слідчий в період досудового слідства запевнив його в умовному покаранні за вчинене при умові визнання ним вини в умисному тяжкому тілесному ушкодженні потерпілому, на що він погодився та відмовився від захисника взагалі. Юридичного змісту обвинувачення не розумів, вважав, що його поведінка та щире каяття дасть підстави суду призначити умовне покарання у мінімальному розмірі, але такого не сталося і було призначено суворе покарання. Слідчий і суд скористалися його юридичною неграмотністю, не розібрались у вчиненому, і з порушенням процесуального законодавства, прийшли до хибного висновку про його винуватість за ст. 121 КК України.

Також вважає, що розмір моральної шкоди підлягає зменшенню, оскільки судом не взята до уваги протиправна поведінка потерпілого, яка призвела до бійки.

У запереченнях на апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_5 вважає вирок суду законним, обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - надуманими. Посилається на вірне встановлення судом обставин справи, доведеність вини обвинуваченого саме за спричинення йому умисних тяжких тілесних ушкоджень, бо ОСОБА_2 наніс йому сильний акцентований удар кулаком в обличчя, від чого він упав та ударився об бетонну плиту, що повністю підтверджено дослідженими у суді доказами, і призначення комісійної судово - медичної експертизи є необґрунтованим, та таким, що вказує на спробу уникнути відповідальності.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, адвоката ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувати вирок суду першої інстанції, постановити новий вирок, яким перекваліфікувати дії обвинуваченого із ст. 121 ч.1 КК України на ст. 128 КК України, або на ст. 124 КК України, з призначенням більш м'якого покарання, умовного покарання; заперечення потерпілого ОСОБА_5 проти апеляційної скарги, думку прокурора, який також заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити вирок суду без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження щодо засудження ОСОБА_2 в межах апеляційної скарги у відповідності із ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України - у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5. Підтвердив, що дійсно, 08 квітня 2013 року близько 15 год. знаходився в кафе-барі „Імперіал", розпивав спиртні напої, розбороняв ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які штовхались між собою. Коли ОСОБА_5 почав ображати його брата та пропонував вийти на вулицю, під час сварки з ним ударив його з усього розмаху кулаком в обличчя один раз, від чого ОСОБА_5 упав отримав тілесні ушкодження, втративши свідомість. Сам викликав „Швидку допомогу". Визнає вину у спричиненні тілесних ушкоджень, але вважає, що його спровокував ОСОБА_5 тим, що викликав на вулицю для бійки та ображав членів його сім'ї.

Під час повторного допиту у суді першої інстанції, ОСОБА_2 визнав, що ОСОБА_5 він наніс декілька ударів, і від одного з таких ударів ОСОБА_5 упав на площадку перед кафе та втратив свідомість. Він запам'ятав саме один удар, бо всі інші були незначними. Підтвердив, що конфлікт між ним та ОСОБА_5 розпочався з того, що він „розтягував" ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та з того, що коли ОСОБА_5 виклав багато грошей, то він /ОСОБА_2 / сховав їх у його гаманець, і це не сподобалось ОСОБА_5 і він почав говорити образливі слова. Позови потерпілого визнає частково - тільки в частині відшкодування матеріальної шкоди.

В апеляційному суді ОСОБА_2 свою вину визнав у тому, що один раз кулаком ударив потерпілого в обличчя - щелепно-носову частину, і від цього удару потерпілий упав на бетонну плиту та ударився головою. Руками та ногами його не бив. І він і потерпілий були у стані алкогольного спьяніння; він був сильніше п'яний. Підтвердив, що викликав „Швидку допомогу", щиро кається у тому, що сталося. Наполягає, що не бажав заподіяти потерпілому ніяких тілесних ушкоджень, а тільки бажав, щоб він „заспокоївся". Просить суворо не карати.

Але виновність ОСОБА_2 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 доводиться сукупністю достатніх, допустимих та достовірних доказів, зібраних та досліджених у судовому засіданні суду першої інстанції.

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що 08 квітня 2013 року близько 15 год. він відпочивав із своїми знайомими у кафе-барі „Імперіал", вживав спиртні напої, грав у більярд на другому поверсі бару, але обставин свого побиття не пам'ятає внаслідок отриманих тілесних ушкоджень. ОСОБА_2 знає наглядно, відносини з ним не підтримує, не сварився, а його брата ОСОБА_1 знає добре, відносини хороші. Після побиття почуває себе не дуже добре. Останній раз звертався до лікаря за медичною допомогою два тижні тому /до розгляду справи у місцевому суді/, проходить лікування, бо періодично болить та крутиться голова, планує вподальшому продовжувати лікування у медичних закладах м. Чернігова, тому цивільний позов про стягнення матеріальної, моральної та витрат на правову допомогу підтримує в повному обсязі у тих розмірах, які викладені у позовних заявах, бо вони підтверджуються квитанціями про придбання та оплату ліків, медичних препаратів, а також тими моральними стражданнями, які він переніс, перебуваючи довгий час на стаціонарному лікуванні.

Свідок ОСОБА_7 показав, що у кафе-барі „Імперіал" у квітні 2013 року він перебував у компанії ОСОБА_5 /ОСОБА_5/, ОСОБА_2 /ОСОБА_2/ та ОСОБА_6 /ОСОБА_6/, прізвищ яких він не знає, вживали спиртні напої та грали у більярд. Бачив, як ОСОБА_5 та ОСОБА_6 між собою сварились. Він ненадовго відлучався, а коли повернувся, то сварка продовжувалась вже між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2; ОСОБА_5 ображав ОСОБА_2 та пропонував вийти на вулицю. ОСОБА_2 відмовлявся, але потім пішов з ОСОБА_5, і хто кого ударив на вулиці, він не бачив. Сварку розпочав ОСОБА_5, „Швидку допомогу" викликав ОСОБА_2.

Під час повторного допиту свідок ОСОБА_7 показав, що допускає, що вийти на вулицю для з'ясування відносин міг пропонувати і ОСОБА_2, а не тільки ОСОБА_5, на якого він показував при первинному допиті.

Свідок ОСОБА_8 показав, що у квітні 2013 року він знаходився у кафе-барі „Імперіал" у компанії ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вживали спиртні напої, хто скільки випив - не бачив. Він пив пиво. Бачив, як ОСОБА_2 у ході сварки на вулиці ударив один раз кулаком в обличчя ОСОБА_5 і той упав.

Свідок ОСОБА_9 показала, що під час її роботи у кафе - барі „Імперіал" була бійка, і двоє молодих хлопців спочатку штовхались на площадці, а потім один з них ударив другого, наглядно їй знайомого ОСОБА_5. Хто розпочав бійку, не бачила, хлопці були у нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_6 показав, що знаходячись на другому поверсі у кафе, у більярдній, сварився із ОСОБА_5, ОСОБА_2 їх заспокоював, після чого ОСОБА_5 почав сваритися з ОСОБА_2. Саме ОСОБА_5 викликав з приміщення на вулицю ОСОБА_2 один-на-один. Бійка розпочалася ще у приміщенні кафе біля туалету, а потім продовжилася на площадці біля бару. Він запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вийти на вулицю. Знаходячись на площадці, ОСОБА_2 ударив один раз ОСОБА_5 в обличчя, від чого той упав та залишився лежати. В той день спиртні напої вживали всі. Під час бійки ОСОБА_2 намагався ударити ще, але він /ОСОБА_6/ цьому перешкоджав та намагався цього не допустити.

При повторному допиті як свідка, ОСОБА_6 показав, що конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розпочався із-за небажання ОСОБА_2 /ОСОБА_2/, щоб ОСОБА_5 платив його зайві гроші. На вулицю він /ОСОБА_6/ виштовхував і ОСОБА_2 і ОСОБА_5 Серйозний удар ОСОБА_2 був один, інші - незначні.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину також у повному обсязі доводиться іншими доказами по справі:

- даними протоколу огляду місця події від 10 квітня 2013 року /а.с. 20-27/, відповідно до якого місцем події є приміщення кафе „Імперіал", де є камера відеоспостереження, та прилегла до нього територія, яка вимощена плиткою, розміром 15х4 м., де також на відстані 3 м. від лівої стіни кафе стоїть стовп електроопори, на якому на висоті 4 м. прикріплена камера відеоспостереження за тильною частиною кафе;

- матеріалами відеозапису з камер відеоспостереження кафе „Імперіал", які були вилучені з камер відеоспостереження, перенесені на оптичний диск та приєднані до справи як речові докази /а.с. 27/, відповідно до яких зафіксовано події, що відбувалися у кафе та на його прилеглій території 08 квітня 2013 року з 15 год. до 19 год. 30 хв. з участю обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_5;

- висновками судово-медичної експертизи № 34 від 27 червня 2013 року /а.с. 37-38/, згідно якої у ОСОБА_5 виявлені та встановлені тілесні ушкодження у вигляді гострої відкритої черепно-мозкової травми з переломом основи черепа: скроневої кістки праворуч з розповсюдженням на пірамідку, лікворея з правого вуха, забійно-рваної рани зовнішнього слухового проходу справа. Виявлений комплекс тілесних ушкоджень спричинений дією твердого тупого предмету по механізму удару і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень з небезпекою для життя в момент спричинення, міг утворитися в результаті ударів руками та ногами. На тілі ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, які б могли вказувати на можливий самозахист від нападника, немає. В момент отримання комплексу тілесних ушкоджень ОСОБА_5 міг бути в різноманітних положеннях, і такий комплекс тілесних ушкоджень на його тілі міг утворитися 08 квітня 2013 року.

Під час перегляду матеріалів відеозапису з камер відеоспостереження кафе „Імперіал" у апеляційному суді доводиться, що 08.04.20103 року з 15 год. до 18 год. під час сварки та бійки спочатку в приміщенні кафе, а потім на прилеглій до кафе території, ОСОБА_2 декілька разів бив потерпілого ОСОБА_5 руками та ногами по тілу та в голову, внаслідок чого від останнього удару кулаком в обличчя ОСОБА_5 упав на тротуарну плитку та не встав до приїзду „Швидкої допомоги".

При цьому потерпілий ОСОБА_5 упав на спину, розкинувши руки, ударившись потилицею. Обвинувачений ОСОБА_11 вже лежачого потерпілого ударив в живіт, та намагався ще ударити, але був зупинений свідком ОСОБА_6

В апеляційному суді судово-медичний експерт ОСОБА_12, роз'яснюючи висновки експертизи № 34 від 27.06.2013 року, пояснила, що експертний висновок давала на підставі постанови слідчого та оригіналів медичної карти стаціонарного хворого № 1111/218 на ім'я ОСОБА_5 та даних томографії його головного мозку із Чернігівської обласної лікарні, в яких відсутні медичні дані про одержання ушкоджень голови від падіння. В медичній документації та постанові слідчого також відсутні посилання на які-небудь інші тілесні ушкодження на тілі потерпілого, характерні для падіння, що також свідчить про відсутність підстав одержати той комплекс тілесних ушкоджень голови потерпілого, який був виявлений, при падінні. Перелом скроневої кістки праворуч з розповсюдженням на пірамідку, забійно-рвана рана зовнішнього слухового проходу справа у потерпілого утворились від одного удару тупим твердим предметом /не виключається рука/, з достатньою силою, бо ця кістка є більш тонкою. Дані томографії головного мозку потерпілого також свідчать про отримання комплексу тілесних ушкоджень від удару, а не від падіння.

Тобто, з пояснень судово-медичного експерта та письмових висновків експертизи № 34 від 27.06.2013 року підтверджується, що комплекс тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_5 - гостра відкрита черепно-мозкова травма з переломом основи черепа: скроневої кістки праворуч з розповсюдженням на пірамідку, лікворея з правого вуха, забійно-рвана рана зовнішнього слухового проходу справа - спричинений дією твердого тупого предмету по механізму удару, а не падіння; від сильного цілеспрямованого удару кулаком в обличчя, яке зафіксовано на відеокасеті камери відеоспостереження кафе, і є тяжкими тілесними ушкодженнями.

Колегія суддів не знаходить підстав сумніватися у висновку та поясненнях судово-медичного експерта з огляду на її освіту, практичний досвід та кваліфікацію.

За вищенаведених доказів висновок місцевого суду про вчинення ОСОБА_2 умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 при встановлених обставинах є обґрунтованим, бо повністю доводиться цими доказами.

Ті ніби-то суперечності у викладенні обвинувачення, визнаного судом доведеним, та ніби-то допущена невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження у вироку, не є істотними порушеннями вимог КПК, які безумовно тягнуть скасування вироку.

Місцевий суд вірно встановив обставини правопорушення, підтвердив висновки про вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження дослідженими доказами по справі, вказав, чому взяв до уваги одні докази, та відкинув інші.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 у суді першої інстанції давав послідовні показання, в яких відтворював дійсні, правдиві події, не заперечував висновки судово-медичного експерта, що колегія суддів приймає за найбільш вірогідні та об'єктивні, бо вони узгоджуються з показаннями потерпілого, першими показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, висновками судово-медичної експертизи, даними протоколів огляду місця події, відеозаписами з камер відеоспостереження кафе „Імперіал", і вказують на наявність у нього умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень .

Тому колегія суддів вважає достовірними, достатніми та належними ті показання обвинуваченого ОСОБА_2, які він давав у місцевому суді, і де він повністю визнав свою вину у спричиненні потерпілому ОСОБА_5 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Ті ж показання обвинуваченого у апеляційному суді, та показання свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 при їх повторному допиті у місцевому суді, де вони вказують на як ініціатора бійки - потерпілого ОСОБА_5, та на необережне спричинення обвинуваченим потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, колегія суддів вважає неспроможними, бо вони спростовуються матеріалами кримінального провадження, даними перегляду записів камери відеоспостереження кафе „Імперіал", а також тим, що ці свідки перебувають з обвинуваченим у хороших стосунках, друзі, а тому і давали такі мінливі свідчення на його користь з метою допомогти йому уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин.

За вищенаведених перевірених в апеляційному суді доказів, посилання обвинуваченого та його захисника на вчинення ОСОБА_2 умисного заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони або спричинення необережного тяжкого тілесного ушкодження, є необґрунтованими, бо спростовуються як показаннями самого обвинуваченого та свідків, так і висновками судово-медичного експерта та матеріалами з камер відеоспостереження кафе „Імперіал" щодо обставин події, де не вбачається, що обвинувачений захищається, або якось необережно штовхнув потерпілого.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив наявні докази по справі, дав їм вірну правову оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 121 ч. 1 КК України як спричинення потерпілому ОСОБА_5 умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання - злочин є тяжким, вчинений у стані алкогольного сп"яніння, обвинувачений був ініціатором бійки, вчинив правопорушення, перебуваючи під адміністративним наглядом, знехтувавши встановленими щодо нього обмеженнями, враховано і думку потерпілого щодо покарання, але визнав вину, посередньо характеризується за місцем проживання, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що призначене таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Місцевий суд також належним чином обгрунтував прийняте рішення щодо часткового задоволення позовів потерпілого, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_2 3362 грн. 75 коп. на відшкодування матеріальних збитків та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також про стягнення витрат на правову допомогу, що відповідає вимогам закону, з чим колегія суддів також погоджується.

Щодо твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про порушення його права на захист під час досудового розслідування, використання слідчим його юридичної неграмотності при визнанні вини за ст. 121 ч. 1 КК України, то вони є надуманими та такими, що не заслуговують на увагу, бо спростовуються матеріалами кримінального та судового провадження - згідно ст. 52 КПК України, обов'язкова участь захисника передбачена за особливо тяжкий злочин, та з моменту набуття особою статусу підозрюваного; зокрема, при повідомленні про підозру 27.06.2013 року за ст. 121 ч. 1 КК України /а.с. 59 - 64/ та у місцевому суді /а.с. 73, 78/ ОСОБА_2 вручались Пам'ятки про його права та обов'язки, передбачені КПК України, роз'яснялася їх суть, і нічого не зрозумілого не було, щодо залучення захисника клопотання не надходило.

Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування ОСОБА_2 27.06.2013 року /а.с. 71/, заяв та доповнень від нього /зокрема, щодо висновку експерта № 34/ не надійшло.

Згідно ст. 243 КПК України, сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим у постанові про призначення судово-медичної експертизи питання про можливість одержання потерпілим тілесних ушкоджень голови від падіння не ставилось за відсутності до цього підстав, що підтвердив і судово-медичний експерт.

Тому порушень ст. 9 КПК України під час розслідування справи зі сторони обвинувачення не встановлено.

За вищенаведених обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку місцевого суду, або пом'якшення призначеного покарання ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 418 - 419, 376, 424-426, 532 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 26 липня 2013 року щодо нього - без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку на протязі трьох місяців.

СУДДІ:

Рудомьотова С.Г. Акуленко С.О. Салай Г.А.