ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2013 р. Справа № 804/11256/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5021,79 грн., -
ВСТАНОВИВ:
21 серпня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6215, 82 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач у встановлений строк не здійснив сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень - грудень 2012 року, січень - червень 2013 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6215,82 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27 серпня 2013 року (суддя Ніколайчук С.В.) відкрито провадження у справі № 804/11256/13-а та призначено її розгляду у судовому засіданні на 10 вересня 2013 року о 10:00 год.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 13 вересня 2013 року №306д, у зв'язку з тривалою відпусткою судді Ніколайчук С.В., на підставі розпорядження голови суду від 03 вересня 2013 року № 26 «Про перерозподіл та передачу адміністративних справ, які перебували в провадженні судді Ніколайчук С.В. іншим суддям» та відповідно до п.3.1.11, п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 25 березня 2013 року №20-з призначено повторний автоматизований розподіл справи №804/11256/13-а.
За результатами розподілу справ автоматизованою системою документообігу, справу №804/11256/13-а передано на розгляд судді Царікової О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17 вересня 2013 року (суддя О.В. Царікова) адміністративну справу №804/11256/13-а прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30 вересня 2013 року о 14:00 год.
30.09.2013 розгляд справи відкладено на 10.10.2013, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.
До суду надійшла заява позивача від 02.10.2013 ( вх. № 63253/13) про зменшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5021, 79 грн.
У судовому засіданні 10.10.2013 позивач підтримав подану заяву та просив розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У судове засідання 10.10.2013 відповідач не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином, заперечення проти адміністративного позову суду не надав.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААБ № 945947 та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідач, внаслідок обрання особливого способу оподаткування повинна сплачувати єдиний податок у визначеному законом розмірі. Однак, всупереч вимогам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 не сплачує єдиний внесок в розмірах, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 7 та частиною 11 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010.
Відповідно до картки особового рахунку платника фізичної особи - підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування за період з 01.01.2010 по 30.09.2013, заборгованість відповідача зі сплати єдиного соціального внеску склала 5021,79 грн.
На час звернення позивача до суду, відповідачем заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 5021,79 грн. погашена не була.
Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 вищенаведеного Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Відповідно до ч.2 ст. 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка, визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У відповідності до ч.8 ст.9 зазначеного вище Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом є календарний місяць, а для фізичних осіб - підприємців базовим звітним періодом є рік.
На підставі п.7 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Згідно з ч.6 ст.25 вказаного Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
06.06.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська відповідачу була направлена вимога №Ф-743 про сплату боргу в сумі 5021,79 грн., проте 17.07.2013 на адресу позивача повернувся конверт з відміткою поштового відділення «повернуто за закінченням терміну зберігання», належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.
Таким чином, у встановлений законом строк у добровільному порядку вимога Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська відповідачем виконана не була, що призвело до виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем.
Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5021,79 грн. не погашена, що підтверджується матеріалами справи.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
З огляду на викладене, враховуючи те, що покладений на відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиних внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є визначальним для вирішення даного спору, і вказаний обов'язок відповідачем не виконаний, борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не сплачений, відповідні докази, які б підтвердили погашення такого боргу та спростували б доводи позивача відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5 021,79 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, вул. Молодогвардійська, б. 22-а, ідентифікаційний код 21908732, р/р 37195104000408 Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5021 (п'ять тисяч двадцять одна) грн. 79 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.В. Царікова