ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 р. Справа № 804/11261/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.

секретаря судового засідання Бердник С.О.,

за участю:

представника позивача: Штефюка О.О.

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2031, 35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4 127,93грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач у встановлений строк не здійснив сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень - грудень 2011 року, січень - березень 2012 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4127,93 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року відкрито провадження у справі № 804/11261/13-а та призначено її до розгляду на 09.09.2013 року.

Під час розгляду справи, позивачем подані до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26.09.2013 ( вих. № 4438/09/26), від 18.10.2013. Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, наданої у судовому засіданні 18.10.2013, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 2031, 35 грн.

Відповідач у судовому засіданні 18.10.2013 позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 2031, 35 грн. визнав в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від 24.11.2003 НОМЕР_2 та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідач, внаслідок обрання особливого способу оподаткування повинна сплачувати єдиний податок у визначеному законом розмірі. Однак, всупереч вимогам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 не сплачує єдиний внесок в розмірах, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 7 та частиною 11 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010.

Відповідно до картки особового рахунку платника фізичної особи - підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування за період з 01.01.2010 по 25.09.2013, з урахуванням інформації, наданої Лівобережною об'єднаною державною податкової інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про те, що з 01.01.2011 по 31.03.2011 позивач перебував на загальній системі оподаткування, заборгованість відповідача зі сплати єдиного соціального внеску склала 2031, 35 грн.

На час звернення позивача до суду, відповідачем заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2031, 35 грн. погашена не була.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 вищенаведеного Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до ч.2 ст. 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка, визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У відповідності до ч.8 ст.9 зазначеного вище Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом є календарний місяць, а для фізичних осіб - підприємців базовим звітним періодом є рік.

На підставі п.7 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно з ч.6 ст.25 вказаного Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Водночас, суд зазначає, що згідно ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

06.06.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська відповідачу була направлена вимога №Ф-7564 про сплату боргу, проте на адресу позивача повернувся конверт з відміткою поштового відділення «повернуто за закінченням терміну зберігання», належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, у встановлений законом строк у добровільному порядку вимога Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська відповідачем виконана не була, що призвело до виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2031, 35 грн. не погашена, що підтверджується матеріалами справи та визнана відповідачем під час розгляду справи.

З огляду на викладене, враховуючи те, що покладений на відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиних внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є визначальним для вирішення даного спору, і вказаний обов'язок відповідачем не виконаний, борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не сплачений та визнаний відповідачем, відповідні докази, які б підтвердили погашення такого боргу та спростували б доводи позивача відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2031 (дві тисячі тридцять одна) грн. 35 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, вул. Молодогвардійська, б. 22-а, ідентифікаційний код 21908732, р/р 37195104000408 Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2031 ( дві тисячі тридцять одна) грн. 35 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 жовтня 2013 року

Суддя (підпис) О.В. Царікова