ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р. Справа № 804/11943/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Царікової О.В.

секретаря судового засідання: Бердника С.О.,

за участю:

представника позивача: Фінько В.М.,

представника відповідача: Тронько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Новомоськовське районне виробниче підприємство "Агротехсервіс" до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000671502 від 31.05.2013,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2013 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Новомоськовське районне виробниче підприємство "Агротехсервіс" до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції №0000671502 від 31.05.2013

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що суперечить п. 200.3, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 4.6.3. п. 4 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2001 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2001 за № 1490/20228. Мотивуючи заявлений позов, позивач зазначив, що 21.08.012 до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2012 року. Відповідно до положень п. 4.6.3 пункту 4 розділу V вищевказаного Порядку позивачем в уточнюючому розрахунку заповнено рядок 19, і таким чином визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації). На думку позивача, відповідачем при проведенні камеральної перевірки неправильно застосовано положення пп.4.6.3 пункту 4 розділу V Порядку та враховані дані по особовому рахунку позивача станом на 01.06.2012, в той час як потрібно було врахувати такі дані станом на 01.07.2012. Також позивач вказав на порушення відповідачем встановленого допустимого терміну проведення камеральної перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 відкрито провадження у справі № 804/11943/13-а.

Відповідач заперечив проти заявленого позову, з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що згідно даних картки особового рахунку з податку на додану вартість у позивача станом на 01.06.2012 (початок попереднього звітного періоду) був відсутній податковий борг з ПДВ та рахувалась переплата у сумі 40795,98 грн., однак платником надано уточнюючий розрахунок за липень 2012, в якому заповнено рядок 20.1 зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 345064,00 грн. За таких обставин, на думку відповідача, позивачем порушено вимоги п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2012 року №9050818852 від 21.08.2012 зменшено суму податкового боргу по податку на додану вартість у рядку 20.1 в сумі 345064,00 грн.; пп.4.6.3. пункту 4 розділу V Порядку, а саме: в зазначеному уточнюючому розрахунку від 21.08.2012 заповнено рядок 20.1, хоча позивач мав право заповнити рядок 20.2 в обсягах всього від'ємного значення. Таким чином, позивач при заповненні рядку 20.1 уточнюючого розрахунку за липень 2012 року безпідставно зменшив суму податкового боргу, а саме: зменшив податковий борг у сумі 345064,00 грн., який не значився по особовому рахунку на перше число попереднього звітного (податкового) періоду, тобто на 01.07.2012 та 01.06.2012.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 17.08.2012 позивач подав до Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року. У вказаній декларації позивачем не заповнено рядки 19 - 20.2.

21.08.2012 позивач подав до Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому заповнив рядки:

19. «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» із зазначенням суми в цьому рядку - 345064;

20.1. «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» із зазначенням суми в цьому рядку - 345064;

20.2. «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового періоду наступного звітного (податкового періоду)» із зазначенням суми в цьому рядку - 345064.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, фахівцями контролюючого органу на підставі пункту 200.10.ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року Публічного акціонерного товариства «Новомосковське РВП «Агротехсервіс» (00903191), за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 17.05.2013 № 211/1520/0090319.

Як вбачається з вказаного акту, за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності, а саме: податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року від 17.08.2012 та уточнюючого розрахунку за липень 2012 року від 21.08.2012 встановлено порушення позивачем п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: надано уточнюючий розрахунок за липень 2012 року №9050818851 від 21.08.12, в якому зменшено суму податкового боргу по податку на додану вартість у рядку 20.1 всього у сумі 354064 грн.; пп.4.6.3. п.4. розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 №1492, а саме: заповнено рядок 20.1, а згідно законодавства позивач мав право заповнити рядок 20.2 в обсягах всього від'ємного значення.

На підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 17.05.2013 № 211/1520/0090319, Новомосковською об'єднаною державною податкової інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення за формою "Р" від 31.05.2013 №0000671502, відповідно до якого ПАТ "Новомоськовське районне виробниче підприємство "Агротехсервіс" на підставі виявлених порушень збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) на 345064,00 грн., яка підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вказаного податкового повідомлення - рішення (при проведенні адміністративного оскарження - протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження).

Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення №0000671502 від 31.05.2013.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано Податковим кодексом України, Порядком заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Наказом Державної податкової служби України від 25.01.2011 №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 № 197/18935 затверджений Порядок заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, (чинний на час виникнення спірних правовідносин) ( далі - Порядок).

У відповідності до положення пп. 4.6.3 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 25.01.2011 року № 41, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Як визначено пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг за попередні звітні (податкові) періоди повинен значитися на особовому рахунку платника у періоді, у якому подається податкова декларація чи уточнюючий розрахунок з ПДВ.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як встановлено судом, згідно даних картки особового рахунку позивача з ПДВ станом на 01.06.2012 та 01.07.2012 (початок звітного періоду) рахувалась переплата у сумі 40785,98 грн. Таким чином, станом на день подання податкової декларації за липень 2012 року, на особовому рахунку позивача на перше число звітного (податкового) періоду, не значився податковий борг, а навпаки значилась переплата у розмірі 40785,98 грн.

Відтак, позивач повинен був заповнити лише рядки 20.2 уточнюючого розрахунку за липень 2012 року «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового періоду наступного звітного (податкового періоду» в розмірі всього від'ємного значення, що за даними рядка 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» дорівнює 345064,00 грн.

Таким чином, позивач, за відсутності податкового боргу станом на 01.06.2012 та 01.07.2012, безпідставно заповнив рядок 20.1 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» уточнюючого розрахунку за липень 2012 року, зазначивши в ньому суму 354064,00грн., оскільки ця сума фактично повинна включатися до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Отже, заповнивши рядок 20.1 в уточнюючому розрахунку, позивач порушив пп.4.6.3 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 25.01.2011 № 41.

В акті про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 17.05.2013 № 211/1520/0090319, письмових запереченнях на адміністративний позов та під час розгляду справи, відповідач зазначив, що станом 01.06.2012 та 07.01.2012 у позивача був відсутній податковий борг з податку на додатку вартість. При цьому, відповідач не оспорює права позивача на зарахування залишку від'ємного значення, що виник за результатами господарської діяльності у липні 2012 року у сумі 345064,00 грн. до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що помилкове внесення позивачем в рядку 20.1 уточнюючого розрахунку за липень 2012 року суми від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 345064,00 грн., з урахуванням відсутності податкового боргу на звітний період, підтверджує неправомірність винесеного відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання в розмірі 345064,00 грн., яке фактично на звітній період не існувало.

На думку суду, за результатами камеральної перевірки в даному випадку, повинно бути виправлення методологічної помилки, а саме - зменшення суми від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, у зв'язку із відсутністю такого, та збільшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Суд зважує на ту обставину, що в Україні відсутня спеціальна форма податкового повідомлення-рішення на зменшення від'ємного значення необґрунтовано задекларованого у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ, та відсутні роз'яснення ДПС України із зазначеного питання.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи повинні діяти тільки на підставі, в рамках повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення від 31.05.2013 №0000671502, прийняте Новомосковською об'єднаною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі акта перевірки від 17.05.2013 №211/1520/0090319, відповідно до якого ПАТ "Новомоськовське районне виробниче підприємство "Агротехсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 345064,00грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо посилання позивача на порушення контролюючим органом граничних строків проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Строк проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, визначено пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого таку перевірку може бути проведено протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Згідно з п. 203.1. ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Водночас, за приписами статті 86 Податкового кодексу України строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що складення акта про результати камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ є одним з етапів реалізації контролюючим органом права на проведення такої перевірки (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України) та обов'язку щодо документування її результатів (пункт 86.2 статті 86 Податкового кодексу України).

При цьому, ймовірні порушення контролюючим органом термінів проведення одного з етапів камеральної перевірки: початку її проведення, документування результатів тощо, не можуть слугувати безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами проведення такої перевірки, оскільки дана обставина не впливає на факт виявлення порушення законодавства з боку позивача та жодним чином не обмежує прав останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 31.05.2013 №0000671502 належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Новомоськовське районне виробниче підприємство "Агротехсервіс" до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000671502 від 31.05.2013 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

№0000671502 від 31.05.2013.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Новомоськовське районне виробниче підприємство "Агротехсервіс" судові витрати з оплати судового збору в сумі 2294 ( дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2013 року

Суддя О.В. Царікова