4

Справа №0907/2-8405/2011

Провадження 22ц/779/2539/2013

Категорія 6

Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.,

суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д.

секретаря Драганчук У.М.

з участю: апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованої огорожі та надання доступу для обслуговування житлового будинку, з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 15 серпня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2011 року з позовом в суд звернулася ОСОБА_4, щоб ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача знести самочинно збудовану суцільну бетонну огорожу висотою 2,0 м та висотою проміжних колон 2,7 м за власний рахунок, зобов'язати відповідача надати доступ для обслуговування власної квартири (будинку) АДРЕСА_1 завширшки один метр шляхом знесення суцільної бетонної огорожі, яка примикає до стіни квартири АДРЕСА_1.

Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що відповідач у 2011 році здійснив будівництво суцільної бетонної огорожі висотою понад 2 метри, що примикає до її квартири, у зв'язку з чим не має доступу до обслуговування будинку. Огорожа споруджена з порушенням чинних норм та правил та без погодження у встановленому порядку проектної документації на її будівництво. Внаслідок самочинно зведеної огорожі їй обмежено доступ природного освітлення до квартири, біля стіни її квартири відповідачем споруджено насип із старих речей, стіна вбирає вологу, а у квартирі надмірна сирість.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15 серпня 2013 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 привести суцільну бетонну огорожу висотою 2 м та висотою проміжних колон 2,7 м у відповідність до норм щодо висоти огорожі 1,5 м від рівня землі згідно рішення Івано-Франківського МВК №496 від 16 жовтня 2007 року та зобов'язано ОСОБА_2 надати ОСОБА_4 доступ до обслуговування власної квартири по АДРЕСА_1 шириною 1 м шляхом знесення суцільної бетонної огорожі шириною 1 м, яка примикає до стіни квартири по АДРЕСА_1.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просив його скасувати.

Апелянт в скарзі зазначає, що рішення ухвалене з порушенням матеріального права.

Суд не врахував, що огорожу встановив на своїй земельній ділянці у внутрішньому дворі без порушення земельного законодавства і огорожа не створює тіні позивачу. Посилання позивача та суду про встановлення граничної межі огорожі 1,5 не відповідає дійсності, оскільки згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації закінчив будівництво в 3 кварталі 2007 року, на час закінчення будівництва діяли норми ДБН 360-92, які не встановлювали граничної висоти огорожі. Позивач проводила забудову свого житла без належно затвердженого проекту з порушенням земельного законодавства та будівельних норм та правил та за ці порушення вона притягнута до адміністративної відповідальності. Судом не взято до уваги докази того, що під час здійснення будівництва позивачкою свого житла зафіксовані численні порушення ДБН.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, які вимоги скарги підтримали, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що бетонна огорожа зведена з порушенням рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 16 жовтня 2007 року №496, порушує право позивачки на користування квартирою та земельною ділянкою та підлягає приведенню у відповідність до норм щодо висоти огорожі 1,5 м від рівня землі.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1. Згідно нотаріально завіреної згоди від 05 жовтня 2005 року №759 відповідач надав письмову згоду на добудову ОСОБА_4 коридору, реконструкцію даху з переобладнанням горища піж житлові приміщення, а також відмовився від спільного входу на горище.

Рішенням ВК Івано-Франківської міської ради від 29 вересня 2009 року №490 ОСОБА_4 дозволено індивідуальне житлове будівництво та надано дозвіл на реконструкцію власної квартири №3 з добудовою допоміжних приміщень та реконструкцію горища під житлові приміщення на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 16 жовтня 2007 року №496 огорожу земельних ділянок зі сторони вулиць власникам будинковолодінь дозволяється встановлювати висотою не більше 1,5 м від рівня землі. На межі будинковолодінь огорожу встановлювати висотою не більше 1,5 м від рівня землі з її прозорістю не менше 50%. При спорудженні огорожі висотою 2 м відповідачем ОСОБА_2 було порушено ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України», БН 441-72 «Вказівки на проектування огорож майданчиків та ділянок підприємств, будинків та споруд».

Згідно листа Управління архітектури і містобудування від 28 жовтня 2011 року №М/584, за результатами обстеження будинковолодінь сторін по справі встановлено, що бетонна огорожа на межі суміжних ділянок зведена з порушенням рішення виконавчого комітету міської ради від 16 жовтня 2007 року №496, її висота становить 2 м, висота проміжних колон - 2,7 м.

Згідно з частиною сьомою статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно п.5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Отже, позивач правильно звернулася з позовом за захистом своїх прав.

Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Враховуючи наявність листа Управління архітектури і містобудування про порушення рішення ВК Івано-Франківської міської ради та можливості привести бетонну огорожу до норм ДБН, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апелянта, що на час зведення ним огорожі діяли ДБН, які не встановлювали граничної висоти огорожі задоволенню не підлягають.

Законність зведення огорожі висотою 2 метра апелянт обґрунтовує наявністю Декларації про готовність об'єкта до експлуатації та технічного паспорта на квартиру.

Однак, декларація про готовність стосується тільки добудови до житлового будинку, а не огорожі. У поданому до матеріалів справи технічному паспорті також не зазначено розміри огорожі. Апелянт жодним доказом не спростував, що спірна огорожа влаштована у 2007 році, а не як зазначає позивачка у 2011 році.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 15 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк