Судове рішення #33153200


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


УХВАЛА

08 листопада 2013 року Справа № 9/5014/3201/2012

Провадження № 29/913/1264/13



За позовом Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області

до відповідача Приватного підприємства «БПФ», м. Стаханов Луганської області

про стягнення 35 423 грн. 23 коп.


Суддя Якушенко Р.Є.

без виклику представників сторін


В С Т А Н О В И В :


Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач у справі) звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства «БПФ» (далі - ПП «БПФ», відповідача у справі) з вимогою стягнути з останнього матеріальні збитки в сумі 35 423 грн. 23 коп. (а.с.2-4,т.1).


Рішенням господарського суду Луганської області від 17.01.2013 у справі № 9/5014/3201/2012 (а.с.103,104,т.1), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 (а.с.129-132,т.1), у задоволенні позову підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача матеріальних збитків відмовлено в повному обсязі.


Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2013 у справі № 9/5014/3201/2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 та рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2013 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області (а.с.145-150,т.1).

При скасуванні судових рішень касаційна інстанція посилаючись на положення Правил торгівлі на ринках, затверджених наказами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 № 57/188/84/105, норми статті 152 Земельного кодексу України, статті 27 Закону України «Про оренду землі» зазначила, що суди попередніх інстанцій залишили поза правовою увагою і не досліджували, чи мало місце продовження договору від 01.07.2010 виходячи з його правової природи та у який спосіб має відповідач здійснювати захист права на орендовану земельну ділянку у разі виникнення такої необхідності.

При цьому слід зазначити, що за приписами статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

За таких обставин, суди не з'ясували дійсні права і обов'язки сторін стосовно предмету та підстави виникнення спору, не перевірили усі обставини, що мають значення для справи, чим порушили вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.



Під час нового розгляду справи судом позивач підтримав свої позовні вимоги посилаючись на факт здійснення комерційної діяльності на території ринку «Північний» у м. Стаханові у торгових кіосках НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 згідно з договорами № 69 від 10.01.2003, № 60 від 01.01.2005, № 60 від 01.01.2008 та № 181 від 01.07.2010. У липні 2012 року він за власні кошти здійснив реконструкцію кіоску НОМЕР_1, вважаючи, що з відповідачем були узгоджені межі та розмір цього кіоску. На придбання та доставку будівельних матеріалів для реконструкції вказаного кіоску було витрачено 20 423,23 грн. Проте, у листопаді 2012 року працівниками відповідача було демонтовано торговий кіоск НОМЕР_1, порушено цілісність конструкції, у зв'язку з чим виникли збитки.


Приватне підприємство «БПФ» (далі - ПП «БПФ») відповідач у справі, надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог позивача заперечує, вважає відсутнім факт спричинення матеріальної шкоди позивачу з огляду на наступне.

Договір на відшкодування частини загально ринкових витрат № 181 від 01.07.2010, укладений між сторонами за позовом, є за своєю природою договором найму (оренди), згідно умов пункту 1.1 якого Сторона 1, відповідач у справі, надає Стороні 2, позивач у справі, території ринку для розміщення кіоску НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1 загальною площею 38,4 м2 для здійснення торгівельної діяльності (а.с.13,т.1).

Строк дії договору № 181 визначений з 01.07.2010 до 31.12.2010, що складає шість місяців. Умови пролонгації цим договором не визначені.

В силу статті 764 ЦК України та статті 180 ГК України договір № 181 автоматично поновлювався на шість місяців, після закінчення його дії у період з 01.01.2011 до 30.06.2011, з 01.07.2011 до 30.12.2011, з 01.01.2012 до30.06.2012, з 01.07.2012 по 31.12.2012. Виходячи з правової природи договору № 181 та відповідно до засад цивільного законодавства мало місце продовження цього договору.

Пунктом 3 цього договору визначено, що у випадку утворення Стороною 2 заборгованості по платежам, передбаченим пунктами 1.2 та 1.3, за період більш ніж одного місяця адміністрація ринку має право демонтувати кіоск та встановити його на будь - яке місце, як на території ринку так і за його межами. При цьому адміністрація ринку не несе відповідальності за збереження цього кіоску і майна яке в ньому знаходиться.

Відповідач вважає, що при підписанні договору № 181 позивач погодився з такою умовою договору, надавши відповідачу право демонтувати кіоск у випадку порушення ним зобов'язання.

Таким чином пунктом 3 договору № 181 власник кіоску НОМЕР_1, позивач у справі, надав право адміністрації ринку, відповідачу у справі, вчиняти по відношенню. До його майна певні дії - демонтаж.

Будівельні матеріали, які утворилися від демонтажу металевої конструкції, в яку було перетворено кіоск НОМЕР_1, знаходяться на відповідальному зберіганні у ПП «БПФ», відповідача у справі, відповідальний за зберігання призначено ОСОБА_3 (а.с.90,т.1).


Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.06.2013 провадження у справі № 9/5014/3201/2012 зупинено, у зв'язку з призначенням судової будівельно - технічної експертизи, проведення якої доручено Луганському відділенню Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз (91000, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд.4-А).

07.11.2013 від Луганського відділення Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз на адресу господарського суду Луганської області надійшов висновок експерта судової будівельно - технічної експертизи № 997/23 по справі № 9/5014/3201/2012, складений 01.10.2013, який залучено до матеріалів справи.


Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Оскільки обставини, що були підставою для зупинення провадження у даній справі усунені, провадження підлягає поновленню та справу слід призначити до розгляду у засіданні суду з викликом сторін.


На підставі викладеного, керуючись статтями 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -


У Х В А Л И В:


1. Поновити провадження у справі № 9/5014/3201/2012.


2. Призначити справу до розгляду в судовому засіданні на 18.11.2013 о 15 год. 00 хв.


3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а, в каб. 325.


4. Зобов'язати позивача надати: письмові пояснення по справі з урахуванням висновків судової будівельно - технічної експертизи № 997/23 від 01.10.2013, документальні підтвердження та нормативне обґрунтування викладених у поясненнях доводів по суті, належним чином завірені копії до справи, оригінали - для огляду у судове засідання; забезпечити участь повноважного представника у судове засідання.


5. Зобов'язати відповідача надати: письмові пояснення по справі з урахуванням висновків судової будівельно - технічної експертизи № 997/23 від 01.10.2013, документальні підтвердження та нормативне обґрунтування викладених у поясненнях доводів по суті, належним чином завірені копії до справи, оригінали - для огляду у судове засідання; забезпечити участь повноважного представника у судове засідання.



Звертаємо увагу сторін, що всі копії документів, що додаються до матеріалів справи та довіреності представників сторін повинні бути належним чином засвідчені відповідно до вимог п. 2 ст. 36 ГПК України. Крім того, п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.


Суд вважає за необхідне попередити сторони, що за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторони цією ухвалою, на підставі пункту 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд має право з винної сторони стягнути штраф в доход Державного бюджету України у розмірі до 1700 грн.




Суддя Р.Є. Якушенко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація