5

Справа 1/0907/132/2011

Провадження 11/779/352/13

Категорія ст.286 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Лазарів О.Б.

Суддя-доповідач

Фіцак Т.Д.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Фіцака Т.Д.,

суддів Гандзюка В.П., Кукурудза Б.І.

з участю прокурора Рибки Л.Я.

секретаря Перегінця О.Л.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_2 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Даним вироком,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, українця, громадянина України, раніше не судимого, -

засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, та з застосуванням ст. 69 КК України, призначено покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.

Зараховано засудженому ОСОБА_4 в строк відбування покарання термін відбутого ним покарання за попереднім скасованим вироком - 10 місяців 3 днів виправних робіт, з розрахунку, що відповідно до вимог ст. 72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідають три дні виправних робіт. Також, в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 зараховано відбуте ним покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами з 15.06.2009 року по 15.05.2010 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 - 25000 грн. моральної шкоди та 2000 грн. витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги, а всього разом 27000 грн. Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 - 25000 грн. моральної шкоди та 2000 грн. витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги, а всього разом 27000 грн. Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 - 25000 грн. моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Цивільний позов Івано-Франківської ОКЛ задоволено. Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні - 1201 грн. 76 коп.

Стягнуто з засудженого судові витрати по справі.

Вирішено питання речових доказів.

За вироком суду, ОСОБА_4 порушив Правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_6

Злочин вчинено за наступних обставин: 16.08.2007 року о 19 год. 27 хв., в світлу пору доби, суху погоду, ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем, марки ВАЗ - 21099 д.н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 50 км/год, по проїжджій частині вул. Коновальця, в м. Івано-Франківську. У цей час проїжджу частину дороги по пішохідному переході, розташованому перед перехрестям з вулицею Василишина, розпочав переходити справа наліво пішохід ОСОБА_6 У цей час водій ОСОБА_4, грубо порушуючи вимоги п.2.3 «а», п.2.9 «б», п.4.16 «а», п.12.1, п.12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_6, якого мав можливість завчасно виявити. У результаті порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода - наїзд на пішохода ОСОБА_6, внаслідок чого ОСОБА_6, згідно висновку судово-медичної експертизи, помер від отриманих тяжких тілесних ушкоджень.

У поданих апеляціях:

- засуджений ОСОБА_4 вважає вирок суду незаконним, оскільки призначене йому покарання за своїм видом є занадто суворим і несправедливим та не відповідає ступеню тяжкості скоєного ним злочину та його особі. Просить змінити вирок суду та призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України;

- потерпілий ОСОБА_2 вважає, що вирок суду надто м'яким, і таким чином незаконним в частині призначення покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі ОСОБА_4 Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав подану апеляцію, а апеляцію потерпілого просив залишити без задоволення, пояснення потерпілого та його представника, які підтримали подану апеляцію, а апеляцію засудженого просили залишити без задоволення, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію потерпілого та заперечила проти апеляції засудженого, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляцію засудженого слід залишити без задоволення, а апеляцію потерпілого ОСОБА_2 задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 КПК України 1960 року підставами для скасування вироку є невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Обставини вчинення засудженим ОСОБА_4 злочину, доведеність вини та кваліфікація його неправомірних дій за ст. 286 ч.2 КК в поданих апеляціях не оспорюється, а тому відповідно до положень ст. 365 ч.1 КПК 1960 року апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно сформульовано обвинувачення та дано належну правову оцінку доказовій базі вчиненого.

Ухвалою Верховного Суду України ( а.с. 67-68 т.2) від 28.01.2010 року судові рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд з категоричною вказівкою на те, що якщо при новому судовому розгляді справи буде доведена вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, призначене йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України слід вважати м'яким.

В силу ст. 399 КПК України 1960 року вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства, при додатковому розслідуванні, і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Наведених вимог закону при постановленні вироку суд першої інстанції в повній мірі не дотримався, та в порушення загальних засад призначення покарання, призначив засудженому занадто м'яке покарання, з повторним застосуванням ст. 69 КК України, не вмотивувавши належним чином таке рішення.

Згідно положень ст. 65 ч.2 КК України особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначене покарання засудженому судом першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а тому повинно бути більш суворим.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 за порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_6, за ст. 286 ч.2 КК України, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, колегія суддів визнає, повне визнання вини ОСОБА_4, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування потерпілим матеріальної шкоди, часткове відшкодування моральної шкоди, те, що на утриманні має малолітню дитину, ОСОБА_4 є інвалідом 2-ї групи.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 колегія суддів визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З врахуванням наведеного, покарання ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України, позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Колегією суддів не встановлено підстав для застосування до засудженого ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, тому подана ним апеляція є необґрунтованою, а апеляція потерпілого є підставною .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324, 327, 365, 367, 378 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

з а с у д и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити.

Скасувати вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2012 року щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання внаслідок м'якості.

Призначити покарання ОСОБА_4 за ст. 286 ч.2 КК України - три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання термін відбутого ним покарання за попереднім скасованим вироком - 10 місяців 3 днів виправних робіт, з розрахунку, що відповідно до вимог ст. 72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідають три дні виправних робіт. Також, в строк відбуття додаткового покарання ОСОБА_4 зараховувати відбуте ним додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами з 15.06.2009 року по 15.05.2010 року.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

На вирок може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення через Апеляційний суд Івано-Франківської області.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: В.П. Гандзюк

В.І. Кукурудз

Згідно з оригіналом:

Суддя Т.Д. Фіцак