Справа № 1-167/11

Провадження № 11/779/307/13

Категорія ч.3 ст.286 КК України

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Томенчука Б.М.,

суддів Ткачук Н.В., Вилки С.С.,

з участю прокурора Грищука В.І.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4- ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на вирок Тисменицького районного суду від 29 травня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

вказаним вироком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні одна малолітня дитина, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, українця,

громадянина України, засуджено:

за ч.3 ст.286 КК України на сім років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту із зали судового засідання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 постановлено обчислювати з 29 травня 2013 року.

Відповідно до ст.81 КПК України вирішено питання речових доказів.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 13805 грн., моральну шкоду в сумі 2550 грн., а всього 16355 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 27450 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_8 40302,01 грн. матеріальної шкоди та моральну шкоду в сумі 2550 грн., а всього 42852,01 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 27450 на відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_9 7095,69 грн. матеріальної шкоди в сумі 13805 грн., моральну шкоду в сумі 2550 грн., а всього 9645,69 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_2 14319,84 грн. матеріальної шкоди, пов,язаної з лікуванням, 25500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної майну, та моральну шкоду в сумі 2550 грн., а всього 42369,84 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 40267, 68 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 50267, 68 грн.

Постановлено задовольнити цивільні позови Івано-Франківської обласної клінічної лікарні та стягнути з ОСОБА_7 у користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні:

- 2345,19 грн. за лікування ОСОБА_2;

- 8006,11 грн. за лікування ОСОБА_10;

- 13213,88 грн. за лікування ОСОБА_4;

- 3454,92 грн. за лікування ОСОБА_9;

- 666,20 грн. за лікування ОСОБА_7

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_7 у користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 1800,96 грн.

Згідно вироку суду ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом, порушив Правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило загибель двох осіб - ОСОБА_11 та ОСОБА_10, тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_9 Злочин вчинено за таких обставин.

30 березня 2011 року приблизно о 06 годині 50 хвилин у світлу пору доби та суху погоду, перебуваючи у стані алкогольного сп,яніння, керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ-2103", д.н.з. НОМЕР_1, експлуатація якого згідно вимог п.31.4.5 ПДР України заборонена через те, що на одну вісь даного транспортного засобу встановлено шини різних конструкцій, різних моделей з різними малюнками протектора, рухався по автодорозі Стрий-Чернівці у напрямку м. Івано-Франківська. В салоні автомобіля ОСОБА_7 перебували пасажири: на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_11, на задньому - ОСОБА_4 та ОСОБА_9 В цей час у зустрічному напрямку по своїй смузі рухався автомобіль марки Опель Омега, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 із пасажиром на задньому сидінні ОСОБА_10. В с. Одаї Тисменицького району ОСОБА_7 проявив неуважність. Не врахував дорожню обстановку, маючи об,єктивну можливість завчасно виявити транспортний засіб, що рухався назустріч, не переконався, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, розпочав обгін невстановленого мікроавтобуса, порушивши вимоги п.п.1.3, 1.5, 2.3 "б", 2.9 "а", 12.1, 12.3, 13.3, 14.2 "в", 31.4.5. "г" ПДР України. В результаті ОСОБА_7 допустив зіткнення з автомобілем марки "Опель Омега", д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок чого настала смерть пасажира його автомобіля ОСОБА_11 та пасажира автомобіля "Опель Омега" ОСОБА_10, пасажир автомобіля ВАЗ 2103 ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир цього автомобіля ОСОБА_9 та водій автомобіля "Опель Омега" ОСОБА_2 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати вирок та постановити виправдувальний вирок, покликаючись на недоведеність його вини у вчиненому, звертає увагу суду на висновок судово-медичної експертизи, а також вказує, що потерпілий ОСОБА_2 неодноразово змінював свої свідчення.

Заслухавши доповідь судді Томенчука Б.М., пояснення захисника ОСОБА_6, який підтримав доводи апеляційної скарги ОСОБА_7, прокурора, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4- ОСОБА_5, які просять залишити вирок без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, за який він засуджений, ґрунтується на належно зібраних і досліджених по справі достовірних доказах.

Незважаючи на заперечення засудженим своєї вини у вчиненому, його вина повністю доводиться показаннями потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, свідків: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, свідка ОСОБА_5, даними протоколу огляду місця події від 30.03.2011 року (т.1, а.с.38), схемами і фототаблицями до нього та іншими матеріалами справи.

Твердження ОСОБА_7 про його невинуватість у вчиненні злочину спростовуються і висновками судових автотехнічних експертиз від 04.05.2011 року (т.1, а.с.110-113) та від 28.04.2011 року (т.1, а.с.125-127), транспортно-трасологічною експертизою (т.1, а.с.138-142), висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 (т.1, а.с.159-164), судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_4 (т.1, а.с.195-201), судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_9 (т.1, а.с.210-214), висновком комісійної судово-медичної потерпілої ОСОБА_9 (т.1, а.с.176-183), висновком комісійної судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2

Крім цього суд також врахував, що відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 04.05.2011 року (т.1, а.с.110-113) ходова система автомобіля "ВАЗ 2103" до настання ДТП перебувала у непрацездатному стані через встановлення на колеса досліджуваного автомобіля шин різних марок, моделей та конструкцій з різними малюнками протектора, що заборонено ПДР України п.31.4.5.

Твердження ОСОБА_7 про те, що він не вживав алкоголь у день зіткнення транспортних засобів спростовуються листом Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру від 28.04.2011 року, згідно якого у результаті дослідження крові ОСОБА_7 було виявлено етиловий спирт у кількості 9,91 проміле (т.2, а.с.15), а також висновком комісійної судово-медичної експертизи (т.2, а.с.25-29).

Його покликання на недостовірність інформації, зазначеної у вказаному вище листі, про те, що 9,91 проміле - смертельна доза алкоголю, спростовуються висновком комісійної судово-медичної експертизи від 25.05.2011 року (т.2, а.с.25-29), згідно якого наявність у крові людини алкоголю в кількості 9,91 проміле може свідчити про те, що людина вживала алкогольні напої у значній кількості, а встановити однозначно смертельну дозу для людини неможливо у зв,язку із різною чутливістю організму до дії алкоголю, різною міцністю вжитого напою, темпом введення алкоголю в організм, ступенем наповнення шлунку їжею, характеру їжі, віку, статі людини тощо. Крім цього про перебування ОСОБА_7 в стані алкогольного сп'яніння та його неадекватну поведінку ствердили свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Як вбачається із акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 28.01.2013 року (т.3, а.с.208-211), ОСОБА_7 виявляє ознаки розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю; на період, що відноситься до інкримінованого йому злочину, перебував та на даний час перебуває у стані, при якому здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Твердження засудженого ОСОБА_7 щодо зміни потерпілим ОСОБА_2 свідчень на досудовому слідстві та в ході судового розгляду про те, що останній бачив автомобіль ОСОБА_7 здалека, а пізніше, що ОСОБА_7 виїхав зненацька, спростовуються матеріалами справи. Зокрема, як зазначено у його поясненнях від 31.03.2011 року (т.1, а.с.50-52), так і у протоколі судового засідання (т.4, а.с.1-11), ОСОБА_2 вказав, що «Попереду у попутньому напрямку автомобілів не було; у зустрічному напрямку в цей час рухався мікроавтобус білого кольору зі швидкістю близько 60-70 км/год. Вже при безпосередньому зближенні із мікроавтобусом, коли відстань між нами становила приблизно 20 метрів, із-за мікроавтобуса на мою смугу різко виїхав автомобіль ВАЗ червоного кольору під керуванням ОСОБА_7 Я натиснув на педаль гальмування і в цей час відбулось лобове зіткнення. Автомобіля ВАЗ до виконання ним маневру обгону не бачив, напевно, цей автомобіль рухався дуже близько позаду мікроавтобуса, оскільки я бачив декілька інших легкових автомобілів, що рухались позаду мікроавтобуса». Отже, розбіжностей та суперечностей у показаннях потерпілого ОСОБА_2 не вбачається.

Цим та іншим дослідженим в судовому засіданні доказам суд дав правильну правову оцінку.

Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з вироку, суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання, належним чином дотримався принципів ст. 65 КК України та врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і інші дані, що відповідно до закону впливають на покарання винної особи.

Зокрема, судом враховано його характеристику, що на утриманні має малолітню дитину та батька-пенсіонера, думку потерпілих про призначення покарання і на підставі ст.65 КК України призначив йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог засудженого ОСОБА_7

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Тисменицького районного суду від 29 травня 2013 року відносно ОСОБА_7 - без змін.

Головуючий Б.М. Томенчук

Судді Н.В. Ткачук

С.С. Вилка

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Томенчук