АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати' у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого Приндюк М. В.,
суддів Глиняного В.П., Кузьмін МЛ.,
за участю прокурора Рабінчук Т.І.,
захисника ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2007 року щодо ОСОБА_2.
Цим вироком ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Аджамак. Кіровоградської області, гр.. України, освіта вища, має на утриманні малолітню дитину, не судиму, не працює. Проживає в АДРЕСА_1 засуджена за ст. 190 ч.4 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ст. 191 ч.3 КК України - на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади. пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в установах, підприємствах або організаціях незалежно від форми власності строком на 2 роки;
за ст. 364 ч.2, 69 КК України - на 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в установах, організаціях або підприємствах незалежно від форми власності строком на 2 роки 6 місяців.
На підставі ст. 70 КК України остаточно, за сукупністю злочинів, шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в установах, організаціях або підприємствах незалежно від форми власності строком на 2 роки 6 місяців.
Справа № 11-а-2084 Категорія ст. 190, 191, 364
Головуючий у першій інстанції Волік І.М.
Доповідач Глиняний В.П.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 3вільнена від відбування призначеного основного покарання з випробуванням строком на 3 роки та на підставі ст. 76 КК України зобов'язана не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Вироком задоволено цивільні позови потерпілих та стягнуто з засудженої на користь ОСОБА_3 17 735 грн., на користь ОСОБА_4 - 3606, 92 грн., на користь ОСОБА_5 - 4 126 грн., на користь ОСОБА_6 - 036 грн., на користь ОСОБА_7 - 12 343 грн., на користь ОСОБА_8 - 6 765 грн., на користь ОСОБА_9 - 2 500 грн., на користь ТОВ „РМЕД" - 43 447 грн., , на користь ТОВ „Квант-С" - 94 000 грн.
Згідно вироку, ОСОБА_2 визнана винною в тому, що будучи директором МГТП „Алькор" прикриваючи свої злочинні наміри, які були спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, 16 травня 2005 року уклала договір № 1605 з ТОВ „Квант-С", за яким отримала від останнього флюорограф з цифровою обробкою зображення „Індіарс", вартістю 214 000 гривень, яку оплатила частково в сумі 120 000 грн., а решту суми - 94 000 гривень, маючи реальну можливість оплатити, привласнила, чим спричинила ТОВ „Квант-С" збитки в особливо великому розмірі.
01. 06.2005 року ОСОБА_2 , будучи директором МПП „Алькор", маючи умисел на заволодіння чужим майном уклала договір купівлі-продажу з ТОВ „РМЕД", за яким отримала гальванічну ванну для кінцівок „Еоектра", вартістю 43 447 грн., завіривши директора ТОВ „РМЕД" ОСОБА_10 тим, що оплатить ванну пізніше, але маючи реальну можливість оплатити товар не зробила цього, заволоділа вказаним майном, чим спричинила ТОВ „РМЕД" матеріальні збитки у великих розмірах.
Будучи директором ПП „Туристична фірма „Старвояж", яке з лютого 2006 року було позбавлене ліцензії на здійснення туроператорської діяльності, 21.04.2006 року по вул. . Заньковецької в м. Києві, приховуючи свою злочинні наміри, уклала договір з ОСОБА_9 на туристичне обслуговування, запевнивши того, що організує тому відпочинок за кордоном, тоді як такої можливості не мала, після чого обманним шляхом заволоділа 2 500 гривнями.
У вересні 2005 року будучи директором ПП. „Туристична фірма „Стар вояж" ОСОБА_2 перебуваючи по АДРЕСА_2, отримала від потерпілого ОСОБА_8 6 910 доларів США для надання тому туристичних послуг, але свого зобов'язання не виконала, вказані кошти по бухгалтерському обліку не оприходувала, в жовтні 2005 року надала потерпілому туристичні послуги на 4 140 доларів США, а решту - 2 770 доларів США, що становило 14 265, 5 грн., привласнила.
Будучи директором ПП. „Туристична фірма „Стар вояж" та перебуваючи по АДРЕСА_3 ОСОБА_2 16.12. 2005 року уклала договір на туристичне обслуговування з потерпілим ОСОБА_1, отримавши від того 18 529 гривень, які. використовуючи своє службове становище, не оприходувала по бухгалтерському обліку, а привласнила.
09.12.2005 року перебуваючи по АДРЕСА_3, будучи директором ПП.
„Туристична Фірма „Стар вояж" ОСОБА_2 уклала договір на туристичне обслуговування з
ОСОБА_6 та отримала від того 2 560 гривень. Отримані кошти засуджена.
використовуючи своє службове становище не провела по бухгалтерському обліку, а
привласнила, чим спричинила потерпілому матеріальні збитки.
05.01.2006 року по АДРЕСА_3 ОСОБА_2, як директор ПП. „Туристична фірма „Стар вояж", уклала договір на туристичне обслуговування з потерпілою ОСОБА_5, отримавши від тої 4 650 грн., які, використовуючи своє службове становище привласнила.
21.02. 2006 року , перебуваючи по АДРЕСА_3 ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_4 договір про туристичне обслуговування, отримані від останнього 4 230 гривень,
використовуючи своє службове становище, привласнила. 25.02.2006 року ОСОБА_2, як директор ПП. „Туристична фірма „Стар вояж" по АДРЕСА_3 уклала з потерпілою ОСОБА_7 договір на туристичне обслуговування, а отримані від тої 12 867 грн., використовуючи своє службове становище, привласнила, чим спричинила потерпілій матеріальні збитки.
Крім цього ОСОБА_2 визнана винною в зловживання службовим
становищем, оскільки будучи директором МПП „Алькор" із корисних спонукань
і використовуючи своє службове становище, не рахуючись з покладеними на неї договірними
І обов'язками, не звертаючи уваги на службові інтереси, в травні 2005 року, незаконно
заволоділа грошовими коштами ТОВ „Квант-С" в сумі 94 000 гривень, а в червні 2005 року
заволоділа майном ТОВ „РМЕД" на 43 447 гривень, заподіявши істотну шкоду
охоронюваним законом правам та інтересам вказаних юридичних осіб, що спричинило тяжкі
наслідки, а будучи директором ПП. „Туристична фірма „Стар вояж" 16.12.2005 року
незаконно заволоділа грошовими коштами потерпілого ОСОБА_1 в сумі 18 529 гривень,
чим заподіяла істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам
вказаного громадянина.
В апеляції прокурор просить вирок змінити, вказуючи, що при звільненні ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням суд незаконно послався на ст. 75 КК України, тоді як повинен був керуватися ст. 79 КК України, оскільки засуджена є вагітною.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляції, захисника, який не заперечує проти зміни вироку, перевіривши матеріали справи та провівши судові дебати, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 367 КПК України однією з підстав для зміни вироку є неправильне
застосування кримінального закону, яким , згідно ст. 371 КПК України, є незастосування
кримінального закону, який підлягає застосуванню.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні указаних у вироку злочинів,
кваліфікація дій засудженої ніким із учасників процесу не оспорюються і сумнівів у колегії
суддів не викликають.
Призначивши засудженій покарання та звільнивши її від відбування основного
покарання з випробуванням, суд першої інстанції керувався ст. 75 КК України, так як крім
тяжкості вчинених злочинів врахував пом"якшуючі покарання обставини: щире каяття
засудженої, часткове відшкодування завданих збитків, а також те, що засуджена раніше не
була судима, стан її здоров"я, зокрема, те що вона перебувала на 5-ому місяці вагітності.
Оскільки стан здоров"я ОСОБА_2, її вагітність, на час постановления вироку
підтверджувалась повідомленням медичної частини Київського СІЗО, де вона
утримувалась, (а.с. 193 т.З), крім того вона має неповнолітню дочку ОСОБА_11, яка не досягла
віку 7 років, так як народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 106 т. 3), то суд, дійшовши висновку про
можливість виправлення підсудної без реального відбування основного покарання, повинен
був керуватися ст. 79 КК України, яка є спеціальною нормою кримінального закону та
передбачає порядок звільнення від покарання з випробуванням саме жінок, які є вагітними
та дітей відповідного віку.
За наведеного, доводи апеляції прокурора про незастосування судом кримінального закону, який підлягав застосуванню, є слушними і з цих підстав вирок Голосіївського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_2 повинен бути змінений.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2007 року щодо ОСОБА_2 в частині звільнення її від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України змінити.
На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2007 року за ст. ст. 190 4.4, 191 ч.3, 364 ч.2, 69, 70 КК України основного покарання, 5 років позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
В іншій частині вирок Голосіївського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_2 Д..П.3алишити без змін.