Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

   Ухвала

Іменем України

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Горошко Н.П.,

суддів           Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.                    

секретар судового засідання                                     Ланчева Г.Є.

за участю:

позивач: не з'явилась

представник відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсіонного Фонду України у м.Саки на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя  Яковлєв С.В.) від 31.07.08 у справі № 2а-353/08

за позовом           ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного Фонду України у м. Саки (вуд.Леніна, 41, м.Саки, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання бездіяльності відповідача незаконною та стягнення підвищення пенсії у сумі 735,30грн.         

ВСТАНОВИВ:

                    Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим  від 31.07.08 у справі 2а-353/08 позов ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України у м. Саки про визнання бездіяльності відповідача незаконною та стягнення  підвищення пенсії у сумі 735,30грн. задоволено.

                    Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного Фонду України у м. Саки звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що при ухваленні постанови судом першої інстанції порушені норми матеріального права та просить постанову суду скасувати, прийнявши нове рішення.

          Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2008  відкрито апеляційне провадження, ухвалою від 28.08.08 закінчено підготовку та призначено справу до розгляду на 15.09.08.

                    Розгляд справи відкладався в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

                    Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

                    ОСОБА_1має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням встановленого зразка № 410713 (а.с.5) та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

                    Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1зверталась до Управління Пенсійного Фонду України у м. Саки із заявою від 04.07.08 про виплату заборгованості по підвищенню пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»(а.с. 6-7).

                    У своїй відповіді на заяву позивача Управління Пенсійного Фонду України у м. Саки ( № 21/к від 07.07.08) послалося на те, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не визначений механізм розрахунку підвищення пенсії передбаченої ст. 6 цього Закону, а саме зі змісту даної статті не вбачається яким саме органом, за рахунок яких коштів та джерел і в якому саме процедурному порядку здійснюється призначення та виплата пенсії. Також зазначивши, що у відповідача відсутні підстави щодо зобов'язань проведення перерахунку пенсії позивачу та забезпечення її виплати (а.с. 8).

                    Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеному законом, для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на  2007 рік»становить з 1 січня -380,00грн., з 1 квітня -406,00грн., з 1 жовтня -411,00грн.

                    Частиною 3 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з  1   квітня та з  1  жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

          Відповідно до цієї статті розміри державних соціальних гарантій на 2007 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, встановлено що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

          У відповідності до ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

          Судова колегія вважає неспроможними доводи Управління Пенсійного Фонду України у м. Саки про те, що не може бути прийнятий за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки він застосується виключно для визначення розмірів пенсій, встановлених Законом та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно з ч.4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч. 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

          Також судова колегія не може взяти до уваги посилання позивача на те, що фінансування виплат, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»здійснюється з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України та вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскільки п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10. 07 встановлено, що до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пунктом 8 зазначеної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Згідно з Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.01 затверджено Положення про Пенсійний фонд України, у п. З якого визначено, що до основних засад Пенсійного фонду відносяться також забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних витрат.                     Згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії, отже саме відповідач мав здійснювати позивачу виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає постанову суду обґрунтованою, ухваленою у відповідності до вимог законодавства та не знаходить підстав для її скасування.

                    Керуючись статтями 195, 198, 200, п.1 ст. 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            УХВАЛИВ:

                    Апеляційну скаргу Управління Пенсіонного Фонду України у м.Саки залишити без задоволення.

                    Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.07.08 у справі № 2а-353/08 залишити без змін.

                    Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                    підпис                              Н.П.Горошко

Судді                                                  підпис                              Т.В. Дадінська

                                                  підпис                              Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Помічник судді