АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25  жовтня 2007 року Апеляційний суд міста Києва

в складі: головуючого судді - Дмитренко Г.М.  судді -  БовтрукВ.М.  народних засідателів - Доценко В.А., Мороз В.Д.,

Шкарубо Т.Т. при секретарях -   Герасименко Т.М. ,  Федорцевій Ю.В., Гарібян К.Є.,

Новицької І.А.,  Шаріпової Р.К., Городиського А.А.,

Бондаренко Г.В., Довганюк А.В.,  Косенко Ю.С.

за участю прокурора  - Сухарева О.О.

за участю захисника адвоката - ОСОБА_1

за участю                       - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду   м.  Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця Волинської області,  м. Луцька,  громадянина України,  українця,  з середньою освітою,  не одруженого,  не працюючого,  проживаючого    в АДРЕСА_1,  раніше судимого:

11 листопада 2004 року Дніпровським районним судом м.  Києва з-а  ст. 185 ч.2,   ст. 186 ч.2,   ст. 190 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі,  на підставі  ст.  ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,  з покладенням на нього обовязків

за  ст. 187 ч.4 КК України,   ст. 115 ч.2 п.6 КК України.

Справа № 1 -13   категорія  ст.  187 ч.4,  ст.  115 ч.2 п.6 КК України Головуючий суддя  -    Дмитренко Г.М.

2.

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені нападу з метою заволодіння чужим майном,  поєднаним із насильством,  небезпечним для життя чи здоров»я особи,  яка зазнала нападу та поєднаним із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень,  а також в умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів у вчиненні злочинів,  передбачених  ст. 187 ч.4 КК України,   ст.  115 ч.2 п.6 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 предъявлено обвинувачення в тому,  що він,  будучи особою раніше засудженою 11.11.2004р. Дніпровським районним судом м.  Києва за  ст. 185 ч.2,   ст. 186 ч.2,   ст. 190 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі та на підставі  ст.  ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,  на шлях виправлення не встав,  належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисні злочини.

18.12.2005 року приблизно о 07 год.30 хв. ОСОБА_1,  знаходячись біля буд. АДРЕСА_2,  побачивши раніше невідому йому громадянку В"єтнаму ОСОБА_3 ,  вирішив,  застосовуючи насильство,  заволодіти її майном,  а саме наявною у останньої сумкою.

Реалізуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_1,  з метою нападу на ОСОБА_3 та заволодіння її сумкою,  дістав з кишені розкладний ніж типу "метелик",  який розклавши,  взяв у праву руку та підбіг до останньої. ОСОБА_2, знаходячись позаду ОСОБА_3,  схопив її сумку та спробував вирвати з рук. В цей час ОСОБА_3,  утримуючи сумку,  схопила нападника за одяг та почала чинити йому опір. Продовжуючи свої злочинні дії,  ОСОБА_1,  з метою запобігти опору ОСОБА_3 ,  переслідуючи корисливий мотив та маючи злочинний умисел,  направлений на споєння розбійного нападу,  з корисливих мотивів,  вбивство,  наявним у нього ножем наніс ОСОБА_3 6-ть ударів в область розташування життєво важливих органів - грудної клітини та живота.

В подальшому,  продовжуючи свої злочинні дії,  спрямовані на заволодіння чужим майном,  ОСОБА_1 заволодів сумкою ОСОБА_3,  в якій знаходилися мобільний телефон "Самсунг Е-530" вартістю 1549 грн.,  посвідчення на постійне проживання в Україні на ім"я останньої,  носова хустка та дрібні гроші.

Після чого,  ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник,  а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

У цей же день ОСОБА_3 було доставлено до лікарні швидкої медичної допомоги,  де о 14 год. 10 хв. 20.12.2005 року вона померла від отриманих тяжких тілесних ушкоджень.

3

Згідно висновку судово-медичної експертизи №4/3882/2 від 16.03.06. у ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження:

·        проникаючу колото-різану рану на передній поверховості грудей зліва в проекції 5-го міжребір"я з пошкодженням плевральної порожнини;

·        проникаючу колото-різану рану на передньо-боковій поверховості грудей зліва в проекції 7-го ребра з пошкодженням 7-го ребра,  плевральної порожнини та нижньої долі лівої легені;

·        проникаючу колото-різану рану в лівій поясничній області з пошкодженням лівої нирки;

·        проникаючу колото-різану рану на задній поверховості грудей зліва в проекції 5-го ребра з пошкодженням плеври та верхньої долі лівої легені;

·        проникаючу колото-різану рану на задній поверховості грудей справа в проекції 10-го ребра з пошкодженням плеври та нижньої долі правої легені;

·        непроникаючу колото-різану рану на задній поверховості грудей справа в проекції 11-го ребра.

Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження виникли від дії гострого предмету з колото-ріжучими властивостями у вигляді клинка по критерію тяжкості є небезпечними для життя в момент заподіяння.

Смерть ОСОБА_3 настала від множинних проникаючих колото-різаних поранень грудей та живота з супроводженням крововтрати та шоку,  між якими вбачається прямий причинний зв"язок.

У відповідності до вимог  ст. 22 КПК України прокурор,  слідчий і особа,  яка провадить дізнання,  зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного,  повного і об"єктивного дослідження обставин справи,  виявити як ті обставини,  що викривають,  так і ті,  що виправдують обвинуваченого,  а також обставини,  що пом"якшують і обтяжують його відповідальність. Відповідно до  ст. 62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах,  одержаних незаконним шляхом,  а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Всупереч зазначеним вимогам закону під час проведення досудового слідства по даній кримінальній справі не були досліджені або досліджені поверхово та однобічно обставини,  які мають суттєве значення для правильного вирішення справи,  а також допущені такі порушення кримінально-процесуального закону,  які перешкоджають суду повно та всебічно розглянути справу,  встановити по ньому істину та постановити по справі законне,  обґрунтоване та справедливе рішення.

Так,  органи досудового слідства свій висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів здебільшого обґрунтували явкою з повиною ОСОБА_2,  та його показаннями на досудовому слідстві,  в яких він визнавав свою вину /а.с.  65,  144-146/.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1,  не визнаючи своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів,  відмовився від дачі показів у судовому засіданні та категорично відмовився від свої показань на досудовому слідстві з посиланням на те,  що він ще на досудовому слідстві відмовлявся від показань,  вони здобуті з застосуванням до нього незаконних методів ведення слідства,  зокрема під впливом психологічного тиску з боку оперативних співробітників Дніпровського РУТУ,  а саме,  що він прибув на відмітку до інспектора виправно-виконавчої служби і звідти був забраний до Дніпровського районного управління міліції,  працівником ОБНОН ОСОБА_6,  де під впливом писав все,  що йому говорив працівник міліції,  оскільки він перебував у небезпеці,  що він до вчинення злочину не причетний і в той період перебував по вул.  Курнатовського в квартирі знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Як убачається з матеріалів справи /а.с. 65, 66 т.1 / протокол про явку з повиною,  був прийнятий  ст.  0\у ВБНОН Дніпровського РУГУ в м.  Києві ОСОБА_6 з порушенням вимог  ст.  96 ч.2 КПК України.

В судовому засіданні під час допиту свідка ОСОБА_6,  який показав,  що з оперативної інформації йому стало відомо,  що злочин скоїв хлопець за прізвищем ОСОБА_7. Він встановив,  що це ОСОБА_1 і,  коли останній прийшов на відмітку в інспекцію він забрав його до РУГУ для вияснення,  в процесі вияснення ,  прийняв від ОСОБА_2 явку з повинною,  чому не підписана явка з повиною ОСОБА_2,  пояснив,  що останнього забрав начальник і він не підписав.

В процесі допиту свідка ОСОБА_6 підсудній категорично наполягав на тому,  що до нього застосовувалися незаконні методи впливу,  до нього не одноразово в камеру заходив ОСОБА_6. Його забирав заступник начальника,  крім того заявив,  що його не називають на прізвище ОСОБА_7.

З матеріалів кримінальної справи \а.с. 2 т.1 / вбачається,  що ОСОБА_6 в оперативно-слідчу групу по розкриттю злочину,  який було вчинено 18.12.2005р. о 7 год.30 хв. по вул.  Кибальчича не входив.

В процесі судового слідства суд,  перевіряючи пред"явлене обвинувачення досудовим слідством,  з метою перевірки і уточнення фактичних даних,  одержаних у ході судового слідства,  в порядку  ст. 315-1 КПК України,  доручав прокуратурі,  яка проводила розслідування з"ясувати обставини,  а саме,  провести слідчі дії по встановленню та допиту осіб ОСОБА_4 і ОСОБА_5,  які можуть бути свідками по справі,  на яких вказав підсудний,  що в час вчинення злочину він перебував з ними в квартирі і що він до злочину не причетний.

Суд намагався перевірити показання свідка ОСОБА_10,  у якого було вилучено мобільний телефон і на допиті якого в судовому засіданні наполягав підсудний і його захисник.

Судове доручення досудовим слідством фактично не виконано.

Крім того,  в матеріалах справи наявні постанови слідчого прокуратури одна з яких про закриття кримінальної справи та порушення кримінальної справи    від 31.03.2006р./а.с. 126 т.1 /відносно ОСОБА_2 інша про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.04.2006р. \а.с. 253 т.1 \ за одних і тих же обставин.

Досудовим органом не перевірялися обставини,  щодо наявності чи відсутності одягу куртки коричневого кольору у ОСОБА_2

Не проведена перевірка застосування до ОСОБА_2 недозволених методів слідства,  на які він вказував під час судового розгляду справи відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.11.2006р. /а.с. 76 / стосовно ОСОБА_6 - співробітника міліції,  ОСОБА_9  - дізнавала -працівника міліції,  ОСОБА_8- слідчого прокуратури - прийнята  ст. слідчим прокуратури Дніпровського району м.  Києва,  який розслідував кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2,  постановлена некомпетентною особою,  що є грубим порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Крім того,  не в повному обсязі виконані вимоги ухвали Апеляційного суду м.  Києва від 20 жовтня 2006 року,  якою кримінальна справа відносно ОСОБА_2 поверталася на додаткове розслідування.

Органи досудового слідства не дотрималися вимог закону в частині всебічного,  повного і об"єктивного дослідження обставин справи.

Допущені досудовим слідством неповнота та порушення кримінально-процесуального закону,  які суд не має можливості усунути в судовому засіданні,  позбавляє суд можливості прийняти будь-яке рішення по справі.

Заслухавши думку прокурора,  захисника,  підсудного,  які заперечували проти направлення справи на додаткове розслідування,  дослідивши матеріали справи,  склад суду,  вважає,  оскільки відповідно до  ст.  16-1 КПК України,  функція розгляду справи покладена на суд,  а суд не має можливості усунути недоліки досудового слідства в судовому засіданні,  без усунення яких неможливо всебічно,  повно і об"єктивно розглянути справу в судовому засіданні,  встановити фактичні обставини справи та істину і прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.

За таких обставин справа підлягає направленню на додаткове розслідування.

При проведенні додаткового розслідування необхідно перевірити пояснення ОСОБА_2 щодо застосування до нього в ході досудового слідства психологічного тиску з боку працівників міліції та за результатами перевірки прокурор має прийняти відповідне процесуальне рішення.

Як убачається з пояснень працівника міліції ОСОБА_6,  що підставою для затримання ОСОБА_2 і виникнення щодо нього підозри,  стала отримана ним оперативна інформація. Необхідно встановити джерело цієї інформації,  ретельно її перевірити оперативно-розшуковим та слідчим шляхом.

Перевірити версії,  алібі ОСОБА_2 щодо його перебування в час

скоєння    злочину             в   квартирі   знайомих   ОСОБА_4   і   ОСОБА_5,     по

АДРЕСА_3,  де він тимчасово жив,  встановивши їх особи,  допитавши їх з вказаних обставин.

Перевірити наявність чи відсутність у підсудного одягу коричневого кольору,  шляхом ретельного допиту близьких,  знайомих,  сусідів.

Встановити       оперативно-розшуковим шляхом осіб на прізвисько ОСОБА_7,  перевіривши їх до вчинення вказаного злочину.

Встановити місце знаходження свідка ОСОБА_6 та більш детально допитати його з приводу придбання ним мобільного телефону "Самсунг",  та характеризуючи дані особи,  у якої він придбав мобільний телефон.

Усунути порушення вимог кримінально-процесуального закону при прийняті зазначених в ухвалі постанов .

Перевірити причетність до вчинення злочину інших осіб.

Таким чином,  суд вважає,  що органами досудового слідства допущена неповнота та не з"ясування передбачених законом обставин,  які підлягають доказуванню органами досудового слідства та стороною обвинувачення в суді,  а також неправильність досудового слідства,  які суд позбавлений можливості поповнити та усунути в силу диспозитивності,  процесуальних можливостей і покладення цього обов'язку у відповідності до  ст. 22 КПК України на органи досудового слідства і прокурора.

При цьому,  наведені недоліки досудового слідства по справі не можуть бути перевірені та усунуті в порядку,  передбаченому  ст. 315-1 КПК України,  шляхом дачі судових доручень органу,  який проводив розслідування,  оскільки відповідно до вимог  ст.  121 Конституції України,   ст. 227 КПК України та  ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" нагляд за додержанням законів органами,  які здійснюють оперативно-розшукову діяльність,  дізнання та досудове слідство,  покладається на органи досудового слідства і прокурора.

Відповідно до вимог  ст. 25 КПК України прокурор зобов"язаний в усіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону,  від кого б ці порушення не виходили.

Під час додаткового розслідування по справі слідчим органам необхідно врахувати викладене в ухвалах Апеляційного суду м. Києва,  виконати наведені в них вказівки по усуненню неповноти та неправильності досудового слідства,  допущених суттєвих порушень вимог кримінально-процесуального закону,  дати правильну оцінку всім зібраним по справі доказам в їх сукупності та,  в залежності від встановленого,  вирішити питання про причетність чи непричетність ОСОБА_2 до вчинення даних злочинів.

Підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу суд не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись  ст. 281 КПК України,  Апеляційний суд м.  Києва, -

УХВАЛИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів,  передбачених  ст. 187 ч.4 КК України,   ст.  115 ч.2 п.6 КК України направити прокурору міста Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 залишити без зміни -утримання під вартою в Київському СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарання.

На ухвалу суду протягом 7 діб з дня її винесення сторони можуть подати касаційні подання чи скарги до Верховного Суду України.