СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Горошко Н.П.,

суддів           Дадінської Т.В. ,

Кучерука О.В.                     

секретар судового засідання                                        Ланчева Г.Є.

за участю:

позивача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі  23.05.97

представника позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 13.06.08

представників відповідача: Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя: Литвиненко Ангеліни Володимирівни, довіреність № 3145/07-02 від 18.06.08; Шишманян Ірини Едуардівни, довіреність № 3195/07-02  від 20.06.08

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя на постанову Гагарінського районного суду  м.Севастополя (суддя  Завгородня Л.М.) від 10.07.08 у справі № 2а-492/08

за позовом  ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного Фонду в Гагарінському районі м.Севастополя (пр. Гер.Сталінграду, 56, м.Севастополь, 99000)

про визнання дій неправомірними

ВСТАНОВИВ:

                    Постановою Гагарінського районного суду  м.Севастополя від 10.07.08 у справі № 2а-492/08 за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду в Гагарінському районі м.Севастополя про визнання дій неправомірними задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного Фонду в Гагарінському районі м.Севастополя неправомірними, зобов'язано підвищити пенсію ОСОБА_1на 30% від мінімального розміру пенсії за віком, починаючи з 09.07.07.

                    Не погодившись з рішенням суду, Управління Пенсійного Фонду в Гагарінському районі м.Севастополя звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення.

                    На думку Управління Пенсійного Фонду в Гагарінському районі м.Севастополя судом першої інстанції не були з'ясовані всі обставини справи, що мають значення для вирішення даного спору, а також порушені норми матеріального права, а саме не застосовано частину 2 статті 6, частину 1 статті 19, частину 2 статті 95 Конституції України, статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", частину 3 статті 28, частину 2 статті 72, частини 1, 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

                    В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував.

                    Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, заперечення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що  апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

                    Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1., 30.08.1941 року народження має право користуватися пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.04.

                    У відповідності з положеннями ст. 6 зазначеного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

                    Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у 2007 році мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, яків тратили працездатність, визначеного законом.

                    Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»у ст. 62 встановлено, що прожитковий  мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня -380,00грн., з 1 квітня -406,00грн., з 1 жовтня -411,00грн.

                    Таким чином, починаючи з 30 липня 2007 року, позивачу мало бути виплачено по 121грн.80коп. щомісяця, однак п. 12 ст. 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищезазначені виплати, була призупинена.

                    Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 69, ч. 1 ст. 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. 98, ст. 101, ст. 110, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007»(справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», де зазначено, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

                    Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.07 дійшов висновку, що зупинення  законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині 2 статті 6, частині другій статті 8, частини 2 статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинам 1, 2, 3 статті 95 Конституції України.

                    Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

                    Крім того, судова колегія вважає, що згідно зі ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

                    Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

                    Таким чином, суд правильно дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки дітей війни виходити з положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших розмірах, оскільки Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з іншими Законами України.

                    Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

                    Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

                    Позивач 24.12.07 звернулася до відповідача із заявою про нарахування доплати до пенсії в передбаченому законом розмірі, однак отримала відповідь про те, що питання про підвищення до пенсії надбавки «діти війни знаходиться на розгляді у Міністерстві фінансів України.

                    Враховуючи те, що позивачу належало до виплати по 121грн.80коп. щомісяця, однак вказані суми позивачу не були виплачені, то заперечення відповідача про відсутність бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача судова колегія не може взяти до уваги, оскільки доказів відсутності асигнувань суду не надано, але й за умови наявності таких доказів невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для виплати не є підставою для виправдання дискрімінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.

                    Таким чином, оскільки Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не підлягає оскарженню суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову.

                    Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, п. 1 ст. 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            УХВАЛИВ:

                    Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя  залишити без задоволення.

          Постанову Гагарінського районного суду  м.Севастополя від 10.07.08 у справі № 2а-492/08 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом  одного місяця з дня набрання законної сили.

                    Головуючий суддя                                                  Н.П.Горошко

          Судді                                                                                Т.В. Дадінська

                                                                                          О.В.Кучерук