Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
29.09.2008 |
Справа № 22а-195/08 Попередня справа № 2а-492/2008 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Дадінської Т.В.
секретар судового засідання Ланчева Г.Є.
за участю:
позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Сімеїзським ВМ Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 06.10.2000
представника відповідача: Рибалка Дмитра Вікторовича, довіреність № 080627/08 від 24.12.07
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Кайро І.А.) від 04.07.08 у справі № 2а-492/2008
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта (вул. Садова, 4, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії за вислугою років, визнання права на пенсію та зобов'язання призначити пенсію за вислугою років
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.08 у справі № 2а-492/2008 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії за вислугою років, визнання права на пенсію та зобов'язання призначити пенсію за вислугою років задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта щодо призначення ОСОБА_1пенсії за вислугу років. Визнано за ОСОБА_1 право на пенсію за вислугою років з 30.01.07 та зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта призначити ОСОБА_1пенсію за вислугою років, починаючи з 30.01.07. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1судовий збір у сумі 8грн.50коп.
Не погодившись з рішенням суду, Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Свою апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта мотивує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Вважає, що суд першої інстанції при ухваленні постанови взяв за основу положення статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи 25 років за переліком, затвердженим в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Розділом 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.93, передбачено отримання пенсії за вислугою років лікарям та середньому медичному персоналу (незалежно від посад), що працюють в санаторно-курортних установах.
Однак, наказом Міністерства охорони здоров'я України № 385 від 28.10.02 затверджено перлік установ охорони здоров'я, яким визначені санаторно-курортні установи.
Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта вважає, що при прийнятті відмови про призначення пенсії ОСОБА_1. воно керувалося наказом Міністерства охорони здоров'я № 385 від 28.10.02, що є нормативно-правовим документом.
ОСОБА_1. проти апеляційної скарги заперечує, та вважає її не обґрунтованою.
В своїх запереченнях проти апеляційної скарги посилається на наступне. Згідно пункту «е»статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення за наявності стажу роботи 25 років за переліком, затвердженим в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Позивачка зазначає, що вона має стаж роботи більш ніж 25 років медичного працівника.
Розділом 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.93, передбачено отримання пенсії за вислугою років лікарям та середньому медичному персоналу (незалежно від посад), що працюють в санаторно-курортних установах. Зазначена постанова не містить посилання на наказ Міністерства охорони здоров'я № 385 від 28.10.02. Відповідно до роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України № 02-632 від 17.08.01 для призначення пенсії за вислугою років необхідно надати акредитаційний сертифікат установи, в якому має бути відображено її профіль, такий сертифікат міститься в матеріалах справи, а також ліцензія Міністерства охорони здоров'я України про медичну практику.
Таким чином, ОСОБА_1. вважає, постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду залишити без змін.
В судовому засіданні представник Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта підтримала вимоги апеляційної скарги, позивач ОСОБА_1. проти вимог апеляційної скарги заперечила.
Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі судова колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивач -ОСОБА_1. звернулась до суду з адміністративним позовом, просить суд визнати протиправним рішення відповідача щодо непризначення їй пенсії за вислугою років, зобов'язати відповідача оформити пенсію за вислугою років, починаючи з 01.07.2006 р.
Судом встановлено, що згідно диплому № 850537 позивачка за спеціальністю є медичною сестрою дитячих лікувально-профілактичних установ.
Як вбачається з копії трудової книжки, ОСОБА_1. з 05 серпня 1977 року за винятком періоду з 30 вересня 1980 року по 23 грудня 1980 року, працює медичною сестрою.
З 17 липня 1984 року по 30 січня 2007 року позивачка працювала медичною сестрою у санаторії «Зоря».
Наказом ІV Головного Управління при Міністерстві охорони здоров'я РСФСР № 138 від 04.03.86 р. санаторій «Зоря»перейменований в санаторний комплекс «Зорі Росії».
Указом Президента Російської Федерації № 26 від 20.01.97 санаторний комплекс «Зорі Росії»перейменований в санаторій «Зорі Росії», а згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 44 від 22.01.99 р. реформовано в туристично-санаторний комплекс.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1246-р від 15.11.99 р. перейменований в санаторний комплекс «Зорі України».
Згідно наданих документів, санаторій «Зорі України»має акредитацій ний сертифікат першої категорії та ліцензію Міністерства охорони здоров'я України.
Відповідно до статуту санаторного комплексу «Зорі України» п. 2. 2 ст. 2 «основними напрямками діяльності підприємства є -медична практика».
Пунктом е статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи 25 років за переліком, затвердженим у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно з Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року до таких закладів охорони здоров'я належать, зокрема, санаторно-курортні заклади.
Зазначеним переліком передбачено отримання пенсії за вислугою років лікарям та середньому персоналу (незалежно від найменування посад), які працюють у санаторно-курортних установах, незалежно від їх форм власності.
Перейменування санаторія у санаторний комплекс «Зорі України» не вплинуло на його вид діяльності, та не може бути підставою для того, щоб не вважати його закладом охорони через те, що зазначена назва закладу не передбачена іншими підзаконними відомчими актами, оскільки не назва, а вид та напрямок діяльності установи чи закладу визначають приналежність комплексу до установи охорони здоров'я.
Оскільки позивачка має 25-річний стаж роботи за медичною спеціальністю, то висновок суду про визнання за ОСОБА_1. права на пенсію за вислугою років з 30 січня 2007 року є правомірним.
Однак, на думку судової колегії, судом необґрунтовано стягнуто судовий збір на користь позивача з Управління Пенсійного Фонду України, оскільки судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету.
Керуючись статтями 195, 196, 198, п. 1 ст. 201, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта задовольнити частково.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.08 у справі № 2а-492/2008 змінити.
Частину 5 резолютивної частини постанови скасувати, виклавши у наступній редакції.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 8грн.50коп.
Врешті постанову суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис Т.В. Дадінська
З оригіналом згідно
Помічник судді С.Є.Рубан