СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

   Ухвала

  Іменем України

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді           Горошко Н.П.,

суддів           Дадінської Т.В. ,

Ілюхіної Г.П.                    

секретар судового засідання                                        Ковальчук К.В.

за участю представників сторін:

за участю:

позивач: не з'явилась

представник відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя на постанову Київського районного суду м.Сімферополя (суддя   Кукта М.В. ) від 17.06.08 у справі № 2а-1779/08

за позовом  ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

 до          Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя (б-р Франка 25, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання дій неправомірними

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Постановою Київського районного суду м.Сімферополя від 17.06.08 у справі № 2а-1779/08 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя про визнання дій неправомірними задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя щодо невиплати допомоги ОСОБА_1по догляду за дитиною у розмірах, встановлених ч.1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”з 09.07.07. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя з 09.07.07 виплачувати допомогу позивачу по догляду за дитиною у розмірах, встановлених ч.1 ст. 15 зазначеного закону.

          Не погодившись з рішенням суду, Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення.

          Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя вважає, що ОСОБА_1у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21.11.92 № 2811-ХІІ (зі змінами та доповненнями) та порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.02 № 1751 (зі змінами і доповненнями)  призначена та виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

          Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя в своїй апеляційній скарзі також зазначає, що суд першої інстанції зобов'язав його проводити нарахування та виплату допомоги у розмірах, визначених Рішенням Конституційного Суду України  № 6 рп від 09.06.07, проте, на думку Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя, ця частина постанови суду не може бути виконана, оскільки, Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік»внесені зміни до деяких статей Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в тому числі зміни щодо розміру цих виплат.   Однак, цей розмір з 01.01.08 встановлений як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї із розрахунку на одного члена сім'ї за попередні шість місяців. На думку Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя рішення Конституційного Суду України не може бути реалізовано, тому що не внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та не збільшено фінансування зазначених виплат.  Отже, виплата допомоги ОСОБА_1у розмірах, визначених оскаржуваною постановою суду першої інстанції потягне за собою нецільове використання бюджетних коштів та в решті решт порушення бюджетного законодавства.

          В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, тобто має право отримувати допомогу по догляду за дитиною.

          Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№ 2811-ХІІ від 21.11.1997 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

          На підставі абзацу 3 частини 2 статті 56, пунктів 7 і 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21.11.1997 було зупинено.

          Але, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 зазначив, що зупинення Законом України «Про Державний бюджет України»інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3 частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинам 1, 2, 3 статті 95 Конституції України.

          Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Тобто чинне правове положення передбачає виплату допомоги і якщо дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

          З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 статті 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність, слід мати на увазі, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин  нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. А тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов'язків, не повинні прийматися до уваги.

          Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги про відсутність фінансових можливостей держави для здійснення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку колегія суддів не приймає до уваги.

          Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21.11.1997 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

          Прожитковий мінімум на дітей віком  до 6-ти років, згідно статті 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»встановлений з 1 квітня -463,00грн., з 1 жовтня -470,00грн.

          Таким чином, позивач звернулася до відповідача із заявою про нарахування і виплату допомоги в передбаченому законом розмірі.

          Враховуючи наведене, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині виплати допомоги ОСОБА_1по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною 1 статті 15 Закону України «Про Державну допомогу сім'ям з дітьми»з 09.07.2007.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            УХВАЛИВ:

                    Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної Ради м.Сімферополя залишити без задоволення.

                    Постанову Київського районного суду м.Сімферополя від 17.06.08 у справі № 2а-1779/08 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом  одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                  Н.П.Горошко

Судді                                                                                Т.В. Дадінська

                                                                                Г.П.Ілюхіна