У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів: Бондаренко Н.В., Григоренко М.П.

Секретар судових засідань Панас Б.В.

З участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 24 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк", треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки недійсним,

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі по тексту ПАТ КБ) „Приватбанк" звернулося із вказаними вимогами до суду.

У червні 2013 року ОСОБА_3 пред"явила до ПАТ КБ „Приватбанк" зустрічні вимоги про визнання договору іпотеки недійсним.

Рішенням Рівненського міського суду від 24 вересня 2013 року

Справа № 22ц/787/2059/2013 Головуючий у 1-й інстанції Бердій М.А.

Суддя-доповідач Собіна

позов ПАТ КБ „Приватбанк" задоволено повністю.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ КБ „Приватбанк" за кредитним договором № ROHPGA20410236 від 19 липня 2007 року в розмірі 100610,42доларів США, що за курсом НБУ станом на 28 серпня 2012 року становить 765609,30гривень звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 72,50кв.м., житлова площа 35кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки банком шляхом укладення від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки та отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ „Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави, дій необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку.

Вирішено питання про судові витрати.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Розпорядження міського голови № 622-р від 25 квітня 2007 року про дозвіл його матері на вчинення іпотеки від імені та в інтересах неповнолітньої дитини не підписано міським головою, а тому вважає його формальним, яке не має юридичної сили.

По цих підставах просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні первісного позову ПАТ КБ „Приватбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів заслухавши доводи та заперечення сторін у межах поданої апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду дійшла висновку про її відхилення з таких підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ "Приватбанк" з однієї сторони та ОСОБА_3 з другої сторони 19 липня 2007 року було укладено кредитний договір № ROHPGA20410236 згідно умов якого банк надав позичальнику 70000доларів США на строк до 18 липня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця та 1,5% від суми кредиту на момент надання кредиту (а.с.14-18).

На забезпечення вказаного кредитного договору між ОСОБА_3 її неповнолітнім сином ОСОБА_2 та ПАТ КБ "Приватбанк" 19 липня 2007 року було укладено нотаріально-посвідчений договір іпотеки згідно умов якого іпотекодавці (співвласники по 1/2 частині) передали в іпотеку банку житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 72,50 кв. м., жтловою площею 35,00кв.м. та присадибну земельну ділянку, на якій розташований будинок площею 0,06га. Вартість предмета іпотеки сторони визначили у сумі 454500гривень (19-23).

У зв"язку з невиконанням позичальницею ОСОБА_3 взятих на себе зобов"язань станом на 28 серпня 2012 року по кредитному договору утворилася заборгованість на загальну суму 100610,42доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 28 серпня 2012 року по курсу долара до гривні становить 765609,30гривень і включаю в себе:

88952,00долари США - заборгованість за кредитом,

5553,04долари США - заборгованість по процентам за користування кредитом,

624,93долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом,

657,68доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором, а також штрафи відповідно до умов договору - 31,29долар США - штраф (фіксована частина), - 4789,48доларів США - штраф (процентна складова) (а.с.5-8).

На прохання ОСОБА_3 банком, відповідно до умов Додаткової угоди № 1 до кредитного договору від 24 лютого 2012 року надано розстрочку виконання договору до 19 липня 2022 року, згідно якої позичальинця зобов"язалась починаючи з 27 січня 2012 року щомісячно надавати банку кошти у розмірі 1432,18долари США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії (а.с.65,66).

Проте і зазначені умови додаткової угоди позичальницею не виконуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель надіслав 10 липня 2012 року іпотекодавцю та позичальникові письмову вимогу про усунення порушення і попередив їх, що у випадку невиконання цієї вимоги протягом тридцяти днів у добровільному порядку він буде звертати стягнення на предмет іпотеки та виселить всіх мешканців будинку (а.с.9-13).

Вимога банку була залишена без виконання.

Листом від 20 листопада 2012 року банк попередив іпотекодавців та всіх зареєстрованих мешканців будинку АДРЕСА_1 про добровільне звільнення будинку та їх виселення у випадку не виконання вимог банку (а.с.102-104).

Доводи ОСОБА_2 про те, що розпорядження міського голови Рівного № 622-р від 25 квітня 2007 року не підписано головою, а тому не має юридичної сили суд до уваги не приймає оскільки відповідач надав суду його копію належним чином завірену.

До того ж у заяві матері неповнолітнього ОСОБА_2 вказано, що на ім"я дитини - ОСОБА_2 подаровано ОСОБА_8 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 (договір нотаріально посвідчений 02 квітня 2007 року).

З наведеного суд робить висновок, що права неповнолітнього ОСОБА_2 на час укладення договору поруки порушені не були.

Що стосується початкової ціни продажу предмета іпотеки то сторони в п. 29 договору іпотеки передбачили, що продаж предмета іпотеки здійснюється за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя (а.с.20).

Виходячи з того, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції наведених у рішенні не спростовують, підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 24 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і можебути оскаржена сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання нею законної сили.

Судді: І.М.Собіна Н.В.Бондаренко М.П.Григоренко