Справа №:2-342/09Головуючий суду першої інстанції:Любинецький М.В.

№ провадження:22-ц/190/5435/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сінані О. М.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Сінані О.М.,

суддів:Рошка М.В., Хмарук Н.С.,

при секретарі:Усеїновій Н.У.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Ізобільненської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2009 року,

в с т а н о в и л а :

в серпні 2008 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до Алуштинської міської нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником 7/9 часток будинку АДРЕСА_1 м. Алушти. Власником 2/9 часток будинку була ОСОБА_9, яка померла у 1998 року. До смерті ОСОБА_9 позивачка проживала разом з нею, вони вели спільне господарство. Вважаючи, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_9, просила визнати за нею право власності на 2/9 частки будинку АДРЕСА_1 м. Алушти, житловою площею 14 кв.м., розташованого на земельній ділянці, площею 400 кв.м. та зобов'язати відповідача видати їй свідоцтво про право власності на вказане майно.

Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 08.12.2008 року неналежного відповідача - Алуштинську міську нотаріальну контору замінено на належного - Ізобільненську сільську раду.

Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 06 лютого 2009 року позов ОСОБА_6 задоволений та визнано за нею право власності на 2/9 частки будинку АДРЕСА_1 м. Алушти з житловою площею 14 кв.м., розташованого на земельній ділянці, площею 400 кв.м, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_10, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_8 Зазначає, що померла була його матір'ю, а в він є єдиним спадкоємцем першої черги після її смерті, який у встановлений строк прийняв спадщину, незважаючи на що не був притягнутий до участі у справі в якості відповідача. Суд залишив без уваги клопотання позивачки про витребування спадкової справи, не з'ясував наявність інших спадкоємців. Окрім того, у порушення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд застосував до правовідносин норми ЦК України 2004 року у той час, як застосуванню підлягали ст. ст. 534, 548 ЦК України, 1963 року, оскільки ОСОБА_9 померла у 1998 році.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 31 жовтня 2013 року до участі у справі залучений правонаступник ОСОБА_10 - ОСОБА_7

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_7 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення представника позивачки, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 належить право власності на 7/9 часток будинку АДРЕСА_1

2/9 часток зазначеного будинку належали її тітці ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

ОСОБА_6 та ОСОБА_9 проживали разом, вели спільне домашнє господарство та сплачували комунальні послуги.

Задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами у справі, розповсюджується дія ст.ст. 1265, 1268 ЦК України, відповідно до яких: у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З такими висновками місцевого суду не погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване рішення не відповідає.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 належить право власності на 7/9 часток будинку АДРЕСА_1

2/9 часток зазначеного будинку належали її тітці ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_9, що підтверджується його паспортом та свідоцтвом про народження (а.с. 82, 83).

Окрім того, 18.02.1989 року ОСОБА_9 складений заповіт, відповідно до якого 2/9 частки спірного будинку вона заповіла своєму сину ОСОБА_10

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином на правовідносини, що виникли між сторонами, розповсюджується дія ЦК України 1963 року, відповідно до ст. 529 якого, ОСОБА_10 був спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_9

З прийняттям ЦК України 2003 року право на спадкування у п'яту чергу надано іншим родичам спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Проте, відповідно до ст. 1258 ч. 2 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Факт усунення ОСОБА_10 від права на спадкування, неприйняття ним спадщини або відмова від її прийняття судом не встановлені.

Таким чином оскаржуваним рішенням порушені права ОСОБА_10, правонаступником якого є ОСОБА_7, який не був притягнутий до участі у справі.

Окрім того не встановлений факт звернення ОСОБА_6 до нотаріальної контори з відповідною заявою у встановлений законом строк, а тому немає підстав вважати, що між нею та Ізобільненською сільською радою виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 309 ч. 1 п.п. 1, 4, 316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Ізобільненської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді