Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Горошко Н.П.,

суддів           Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.                    

секретар судового засідання                                        Ланчева Г.Є.

за участю:

позивача: ОСОБА_1(паспорт НОМЕР_1виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 13.02.1996)

представник відповідача: Військової частини А0225 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Ленінського районного суду  м.Севастополь (суддя Гаркуша О.М. ) від 17.06.08 у справі № 2а-264/08

за позовом           ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

до Військової частини А 0225 м.Севастополь (вул. Соловйова 1, м.Севастополь, 99000)

про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченого грошового забезпечення та грошової допомоги

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Постановою Ленінського районного суду м.Севастополя від 17.06.2008 у справі № 2а-264/2008 в задоволенні позову ОСОБА_1до Військової частини А 0225 м.Севастополь про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченого грошового забезпечення та грошової допомоги відмовлено.

                    Не погодившись з постановою суду,  ОСОБА_1звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати.

                    В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, ухваленою з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

                    На думку позивача, згідно висновку мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суду, виплата надбавки за безперервний стаж військової служби здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, при цьому суд першої інстанції не послався на докази, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

                    ОСОБА_1вважає, що Указ Президента України № 389 від 05.05.03 не дає підстав для зменшення розміру щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України. Крім того, на думку позивача, суд першої інстанції не взяв до уваги його доводи про те, що правовою основою діяльності Збройних Сил України є Конституція України, а не відомчі акти Міністерства оборони України.

                    Ухвалою суду від 22.08.08 відкрито провадження за апеляційною скаргою, ухвалою суду від 26.08.09 призначено справу до розгляду на 08.09.08.

                    Розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.                                                 

                    В судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав, представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

                    Заслухавши пояснення позивача, суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

                    Відповідно до послужного списку (а.с. 9-15), ОСОБА_1з 1972 року перебував на військовій службі, право на надбавку за безперервну військову службу у позивача виникло у травні 2003 року.

                    Як вбачається з довідки військової частини А0235 (а.с. 22-23) ОСОБА_1регулярно виплачувалася надбавка згідно розпоряджень Міністра оборони України не у максимальному розмірі. Також позивачу виплачувалася грошова допомога на оздоровлення за 2003 та 2004 роки у розмірі нарахованого місячного грошового забезпечення у відповідності до п.33.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра України від 05.03.01 № 75.

                    Указом Президента України № 389 від 05.05.03 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу»надано Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України, Голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України право встановлювати військовослужбовцям відповідно Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх військах, у Державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України.

                    Виплата зазначених надбавок відповідно до цього Указу та Інструкції «Про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України», затвердженої Наказом Міністра оборони України від 26.05.03 № 149 здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України, в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військової частини.

                    Крім того, розмір зазначеної надбавки визначається за результатами службової діяльності залежно від стажу служби і обмежуються встановленим максимальним розміром у відсотках, тобто командуванням частини встановлюється розмір надбавки військовослужбовцям від найменшого до максимального розміру.

                    Оскільки суду не було надано доказів встановлення командуванням частини ОСОБА_1максимального розміру надбавки  - 90% від грошового забезпечення, то підстав для задоволення позовних вимог судова колегія не вбачає.

                    Доводи ОСОБА_1про те, що відповідач не надавав суду першої інстанції доказів про зменшення розміру виплати надбавки за безперервну службу внаслідок зменшення фонду грошового забезпечення та посилання на те, що суд з власної ініціативи не витребував докази у відповідача  судова колегія вважає неспроможними, оскільки позивачем надана суду довідка про встановлення та виплату йому грошового забезпечення у зазначених розмірах.

                    Зважаючи на викладене,  судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена у відповідності до норм чинного законодавства і не вбачає підстав для її скасування.

                    Керуючись статтями 195, 196 198, п. 1. ст.. 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

                    Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.

                    Постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 17.06.2008 у справі № 2а-264/2008 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом  одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                    підпис                              Н.П.Горошко

Судді                                                  підпис                              Т.В. Дадінська

                                                  підпис                              Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Помічник судді                                                             С.Є.Рубан