УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/190/5690/13Головуючий суду першої інстанції:Кротова Л.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.
"31" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіІващенко В.В.
Суддів Білоусової В.В., Філатової Є.В.
При секретаріКраснощоковій Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7
на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 12 червня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
у травні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, із яким у нього тривалий час існують неприязні відносини, виготовляє та направляє в різні інстанції, організації, до різних службових осіб країни заяви-листи-скарги-позови, а також розміщує їх на своїх сайтах ІНФОРМАЦІЯ_2. Останнім часом на новому сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 розповсюджує недостовірну, брутальну, викладену в образливий формі інформацію відносно своїх опонентів. ІНФОРМАЦІЯ_9 року він виготовив апеляційну скаргу на ухвалу Євпаторійського міського суду АР Крим від 25.04.2013 року у справі №106/1595/13-к та розповсюдив її в Інтернеті на своєму сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 під сумнівною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» в наклепницький статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», виклавши інформацію заздалегідь невідповідну дійсності, в брутальній, образливий і принизливий для нього - позивача - формі, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Також 05.05.2013 року відповідач на своєму сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 під сумнівною назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_6 в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» (підписаний від … ІНФОРМАЦІЯ_8.) заздалегідь усвідомлюючи незаконність своїх дій, розмістив - розповсюдив текст невідповідний дійсності, інформація якого була також викладена в брутальній, образливий формі.
Беззаперечним доказом того, що навмисно розповсюджена відповідачем відносно нього брутальна інформація («ІНФОРМАЦІЯ_10», «ІНФОРМАЦІЯ_11» і таке інше) яка не відповідає дійсності є рішення Апеляційного суду АР Крим від 20 червня 2012 року, яке захистило його честь, в якому фігурують точнісінько такі ж самі образи що до нього. Виконання даного рішення про спростування інформації та відшкодування моральної шкоди проводилось у примусовому порядку, але ОСОБА_7 категорично відмовився виконувати вимоги рішення Апеляційного суду АР Крим від 20.06.2012 року щодо вилучення вказаної образливої інформації з своїх сайтів, про що повідомив державних виконавців у письмовому поясненні від 26.12.2012 року. У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду він змушений був звертатися до Євпаторійського МВ МВС України в АР Крим 27.03.2013 року з заявою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за ч.1 ст.382 КК України. Відомості за його повідомленням були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і почато досудове слідство.
За таких обставин позивач просить суд зобов'язати відповідача вилучити вказану інформацію з зазначених сайтів, а також стягнути за розповсюдження недостовірної та образливої інформації моральну шкоду, розмір якої оцінює в 50000 гривень.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 12 червня 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визнано інформацію, розповсюджену ОСОБА_7 відносно ОСОБА_6 в апеляційній скарзі від ІНФОРМАЦІЯ_9 року та в мережі Інтернет на сайті: ІНФОРМАЦІЯ_5 на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_12, а саме «ІНФОРМАЦІЯ_12», а також інформацію відносно ОСОБА_6, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_13», в статті ІНФОРМАЦІЯ_7» від ІНФОРМАЦІЯ_14 року в мережі Інтернет на сайті: ІНФОРМАЦІЯ_5 на сторінках: ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_15, як таку, яка викладена в брутальній і принизливий формі.
Зобов'язано ОСОБА_7 вилучити викладену образливу інформацію відносно ОСОБА_6 з сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 на сторінках в Інтернеті
- ІНФОРМАЦІЯ_3;
- ІНФОРМАЦІЯ_6;
- ІНФОРМАЦІЯ_15.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
В інший частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в сумі 458, 80 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права. Зокрема він посилається в апеляційній скарзі на те, що всі факти та оціночні судження, викладені ним в апеляційній скарзі на сайтах в мережі Інтернет, відповідають фактам, зафіксованих в офіційних документах.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із того, що особисті немайнові права позивача порушені розповсюдженням відповідачем негативної, недостовірної інформації щодо нього, вираженої в образливій формі, яка принижує його честь, гідність та завдає шкоди його діловій репутації, що завдало моральних страждань відповідачу у зв'язку з розповсюдженням таких відомостей.
З такими висновками суду погоджується судова колегія.
Відповідно до положень п. 15-16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації: поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку: викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать, гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Згідно зі ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абзацах 3-5 п. 19 постанови від 27 лютого 2009 року № І "Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.
Проте, інформація, розповсюджена ОСОБА_7 відносно ОСОБА_6 не можна віднести до оціночних суджень, оскільки за своїм характером вона викладена в образливій, брутальній і принизливий формі та мотивована цілеспрямованими діями відповідача на приниження честі, гідності, ділової репутації позивача, отже вона розповсюджена з метою принизити честь, гідність позивача, за що наступає відповідальність згідно з діючим цивільним законодавством.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що всі висловлювання його відносно ОСОБА_6 базуються на достовірних фактах, які він черпає з рішень, вироків суду, що набрали законної сили, судова колегія не приймає до уваги з таких підстав.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі. загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідач не довів, що є таке, що набрав законної сили обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6, у тому числі за дачу завідомо неправдивих показань, за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, за скоєння інших злочинів.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди мають похідний характер і пов'язані з встановленням факту порушення прав особи незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, які виражені у принижені честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи, що було встановлено, суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обгрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Оскаржуване рішення вищезгаданим вимогам відповідає, що згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИ Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 12 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді :