РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/1284/13Головуючий суду першої інстанції:Собєшанська Н.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"22" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівСамойлової О.В, Моісеєнко Т.І.,

При секретаріСтрижевській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», третя особа - ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 24 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», у якому з урахуванням уточнень позовних вимог просить стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» у відшкодування майнової шкоди 8434,72 грн., з ОСОБА_7 у відшкодування майнової шкоди - 8056,35 грн. та моральної - 5000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником транспортного засобу «GEEL Y моделі СК 1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 2012 року випуску. 29 листопада 2012 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_7, який керуючи транспортним засобом «HONDA VFR 800» реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_9, і не справившись з керуванням транспортного засобу зіткнувся із транспортним засобом позивача, пошкодивши його. 28 грудня 2012 року Керченським міським судом винесена постанова про визнання ОСОБА_7 винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 45 вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складених колісного транспортного засобу: автомобілю легкового седан марки ««GEEL Y моделі СК 1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1, на дату проведення експертизи - 12 червня 2013 року склала - 16 491,07 грн., яку становить величина втрати товарної вартості склала - 3 109, 35 грн. та вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - 13381,72 грн. Позивач, посилаючись на ті обставини, що ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» визнає вимоги в частині відшкодування майнової шкоди у розмірі 8434,72 грн. (розмір шкоди визначений ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» відповідно до Акту огляду колісного транспортного засобу від 01 березня 2013 року, який був складений аварійним комісаром) просить вказану суму стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», а різницю між вищезазначеною сумою та реальним збитком (16 491,07 грн. - 8434,72 грн. = 8056,35 грн.), а також моральну шкоду у розмірі 5000 грн. з ОСОБА_7

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 24 липня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто на користь позивача у відшкодування майнової шкоди з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» 8434,72 грн., з ОСОБА_7 8056,35 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги і не надав належної оцінки тому факту, що причиною вказаного ДТП, зокрема є дії ОСОБА_9, який порушив Правила дорожнього руху. Проте, суд до участі у розгляду даної справи останнього не притягнув.

Також в апеляційній скарзі йдеться про порушення судом першої інстанції вимог ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1194 ЦК України. На думку апелянта вся сума збитків, крім суми франшизи та суми пов'язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу має стягуватись, за умов доведеності його вини, з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», оскільки визначений за експертизою розмір збитків не перевищує ліміт відповідальності страховика.

У запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» просить її відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу розглянути за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, ОСОБА_6 є власником автомобілю «GEEL Y моделі СК 1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 2012 року випуску.

29 листопада 2012 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю пішохода - ОСОБА_9, транспортних засобів «HONDA VFR 800» реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7 та «GEEL Y моделі СК 1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 2012 року випуску, який належить позивачці і яку було пошкоджено внаслідок ДТП, що відбулося. Транспортний засіб «HONDA VFR 800» реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є забезпеченим транспортним засобом. Відповідальність ОСОБА_7 застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» (поліс № АВ/6394329).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, виходив з того, що наявні підстави вважати винним у вищезазначеному ДТП ОСОБА_7

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою (ч. 4 ст. 61 ЦПК України).

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) в саме на відповідача покладений обов'язок доведення того, що шкоди було завдано не з його вини. Водночас позивач подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду (п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки ст. слідчого СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим від 16.01.2013 року внаслідок 29.11.2012 року розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012130090000052 за фактом ДТП, яке мало місце 29.12.2012 року за участю водія мотоциклу ХОНДА н.з.НОМЕР_2 ОСОБА_7, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_9 заподіяні тілесні ушкодження. Внаслідок ДТП автомобілю «GEEL Y моделі СК 1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_6 заподіяні пошкодження лівої частини кузову з пошкодженням лівого крила, повторювача повороту, зовнішнього дзеркала, двох лівих дверей, передньої стойки даху, на яких є вм'ятини та пошкодження ЛКП. 11.12.2012 року кримінальне провадження закрито, з притягненням винного у цьому гр. ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. (а.с.5).

Постановою ст. слідчого СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим від 11.12.2012 року кримінальне провадження №12012130090000052 за ознаками ст.286 ч.1 КК України закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Копія цієї постанови направлена до ВДАІ Керченського ГУ для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема ОСОБА_7 за порушення ним п.п.1.5, 1.7, 2.3, 12.1, 12.3 ПДДУ (а.с.9,8)

Постановою Керченського міського суду АР Крим від 28 грудня 2012 року ОСОБА_7 у зв'язку з порушенням останнім вимог п.п.12.1,12.3 ПДДУ, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та призначено ОСОБА_7 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованому висновку про неправомірність дій ОСОБА_7, знаходження їх у безпосередньому причинному зв'язку із шкодою та винність останнього у заподіянні позивачці матеріальної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що причиною вказаного ДТП, зокрема є дії ОСОБА_9, який порушив Правила дорожнього руху та посилання апелянта на постанову про закриття кримінального провадження від 11 грудня 2012 року не спростовують правильність вказаного висновку суду.

Матеріали справи не містять фактичних даних на підставі яких можливо було б встановити, що дії ОСОБА_9 знаходяться у причинному зв'язку із пошкодженням автомобілю «GEEL Y моделі СК 1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 2012 року випуску, зокрема про таке не свідчить вищенаведена постанова про закриття кримінального провадження від 11 грудня 2012 року.

Належних та допустимих доказів, передбачених ЦПК України, зокрема висновку судової авто технічної експертизи щодо протиправності дій учасника ДТП пішохода ОСОБА_9 і причинний зв'язок цієї протиправності із завданою шкодою матеріали справи не містять.

При цьому вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, згідно якої суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи судом виконані. Клопотань про призначення судової авто технічної експертизи на підтвердження вказаних обставин відповідачем ОСОБА_7 заявлено не було.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлена обов'язковість певних дій, що мають вчинити особи у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), які було виконанні.

Згідно ст. 34 вказаного Закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (ст. 35 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» було повідомлено про вищезазначений страховий випадок та місце знаходження автомобілю у встановлені законом строки.

01 березня 2013 року за участю позивача та представника ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу «GEEL Y моделі СК 1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 2012 року, про що складено Акт № 19724. (а.с.66). Відповідно до ремонтної калькуляції вартість ремонтних робіт автомобіля становить 8944,72 грн.(а.с.67-72).

ОСОБА_6 у встановлені вищенаведеними положеннями ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строки звернулася до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» із заявою про виплату страхової виплати.

Однак ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» у відшкодуванні шкоди ОСОБА_6 відмовило, посилаючись на відсутність у постанові про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності вказівки на заподіяння пошкоджень автомобілю позивача.

З урахуванням вище встановлених обставин, а саме того, що у вказаному ДТП, що сталася з вини ОСОБА_7, відповідальність якого перед третіми особами була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», був пошкоджений автомобіль, що належить на праві власності ОСОБА_6, колегія суддів вважає також правильним висновок суду першої інстанції про незаконність відмови ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» у виплаті позивачці суми страхового відшкодування.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з рішенням суду першої інстанції в частині визначення сум, що підлягають стягненню на користь ОСОБА_6 з відповідачів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є відшкодування шкоди позивачу, завданою володільцем транспортного засобу цивільна відповідальність якого є застрахованою.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу визначається відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і положень Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092.

Статтею 29 Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки

При цьому відповідно до ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

До того ж страховиком не відшкодовується шкода пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу (ст. 37 Закону).

Згідно страхового полісу № АВ /6394329 (а.с. 28) максимальна межа страхової суми складає 50000 грн. Сума франшизи складає 510 грн.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 45 від 12 червня 2013 року (а.с. 104- 154), яка проведена зокрема згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «GEEL Y моделі СК 1.5L», реєстраційний номер НОМЕР_1 2012 року випуску складає 13381,72 грн. Величина втрати товарної вартості становить 3109,35 грн.

Таким чином, на користь ОСОБА_6 у відшкодування майнової шкоди з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» підлягає стягненню 12871,72 грн. (13381,72грн.- 510грн) - вартість відновлювального ремонту за відрахуванням суми франшизи, з ОСОБА_7 - 3619,35 грн. (3109,35 грн.- +510 грн.) величина втрати товарної вартості та сума франшизи.

Оскільки відповідачами не подавалася заява про передачу майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, з урахуванням п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» та принципу диспозитивності питання про передачу майна після відшкодування збитків не обговорюються.

Твердження ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» та висновок суду першої інстанції про те, що зі страховика підлягає стягненню лише сума страхового відшкодування у розмірі 8434,72 грн., яка визначена на підставі Акту № 19724 від 01 березня 2013 року та підтверджується ремонтною калькуляцією є помилковими та такими, що суперечать нормам матеріального права, зокрема положенням ст.29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч.2 ст.1192 ЦК України.

Висновок судової автотоварознавчої експертизи № 45 від 12 червня 2013 року (а.с. 104- 154) щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля позивачки, був зроблений відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням Акту № 19724 від 01 березня 2013 року огляду транспортного засобу, проведеного за участю представника страхової компанії (а.с. 66). Вказаний висновок узгоджується з матеріалами справи, не викликає сумнівів та не спростований ПАТ «Страхова компанія «Універсальна».

До того ж, поклавши в основу рішення вказаний висновок судової експертизи, колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про порушення судом першої інстанції вимог ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1194 ЦК України, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду з ухваленням нового.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди не оскаржується, а тому не переглядається.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивачки у відшкодування судових витрат (судового збору та вартості експертизи) підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_7 в сумі 366 грн. 39 коп., ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» - 1303грн. 01 коп. пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 24 липня 2013 року - задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 24 липня 2013 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення матеріальної шкоди та розподілу судових витрат - скасувати.

Ухвалити у справі в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», третя особа - ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 у відшкодування майнової шкоди 12871 (двонадцять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у відшкодування майнової шкоди 3619 (три тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн. 35 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_6 у відшкодування судових витрат 1303 (одну тисячу триста три) грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у відшкодування судових витрат 366 (триста шістдесят шість) грн. 39 коп.

В решті рішення Керченського міського суду АР Крим від 24 липня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Судді:

Т.С. Авраміді Т.І. Моісеєнко О.В.Самойлова