номер провадження справи 35/12/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2013 Справа № 908/2718/13

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Соколова М.В., на підставі довіреності № 14 від 16.10.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРАВЕКС-БАНК", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ІНВЕСТ", м. Запоріжжя

про стягнення 2 458 014,30 грн.

СУТЬ СПОРУ:

12 серпня 2013р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПРАВЕКС-БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ІНВЕСТ" про стягнення 2 458 014,30 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 28.02.2011р. було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 2821-001/11, відповідно до якого ПАТ «КБ «ПРАВЕКС-БАНК» надав ТОВ "ГАЗ ІНВЕСТ" відновлювану кредитну лінію у розмірі 2100000 грн. Відповідно до умов договору Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в строк до 28 лютого 2012р. Відповідач свої зобов'язання виконав не в повному обсязі, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 2058852,46 грн., на яку позивачем за період з 28.02.2012р. по 11.06.2013р. нарахована пеня в розмірі 399161,84 грн.

12 серпня 2013р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 12.08.2013р. судом порушено провадження у справі № 908/2718/13 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/12/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 10.09.2013 р.

В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 10.09.2013р. та клопотанням позивача про відкладення розгляду справи, в порядку ст. 77 ГПК України, ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 30.09.2013р.

Позивач через канцелярію господарського суду 27.09.2013р. надав пояснення, відповідно до яких, суму пені позивачем розраховано за період з 28.02.2012 року - дата повернення кредитних коштів згідно умов кредитного договору, по 11.06.2013 року - дата підготовки розрахунку для звернення до суду, тобто за період що перевищує визначений частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України. При цьому, позивач наголошує, що в випадку відсутності заяви заінтересованої особи - Відповідача, про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, то остання підлягає стягненню за весь період нарахування, в обсязі заявленому Позивачем в своїй позовній заяві. Просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач через канцелярію господарського суду 30.09.2013р. надав відзив, в якому, зазначає, що борг сплатив частково, несплачену суму боргу визначити не може, оскільки, між ним та позивачем є розбіжності стосовно призначення платежу та його зарахуванням. Крім того, відповідач заперечує проти нарахування пені в повному обсязі, оскільки, як ним зазначено в відзиві, відповідач звільняється від відповідальності за неможливість своєчасного погашення зобов'язань по Договору на підставі існування форс - мажорних обставин. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою від 30.09.2013р. розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 09.10.2013р. У сторін витребувані докази, необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.

08 жовтня 2013р. через канцелярію господарського суду відповідач надав клопотання про продовження процесуального строку розгляду справи та витребування від позивача належних доказів щодо отримання від ТОВ "ГАЗ ІНВЕСТ" грошових коштів по договору.

09 жовтня 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких позивач зазначив, що надати витребувані судом первинні документи, щодо належного зарахування коштів відповідача позивач можливість не має, оскільки платіжні доручення формуються в електронному вигляді, шляхом заповнення клієнтом певних електронних форм системи, при цьому формування документу на паперових носіях не відбувається, проте платник з свого робочого місця має можливість роздрукувати дану електронну форму. Позивач зазначає, що належними доказами щодо зарахування коштів на погашення заборгованості є виписки з рахунку клієнта, які надаються обслуговуючим банком та які позивач додає до своїх пояснень.

В судовому засіданні 09.10.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав на підставах, зазначених в позовній заяві та поясненнях, просить стягнути суму простроченої заборгованості за кредитом 2058852,46 грн. та суму пені в розмірі 399161,84 грн., відповідно до договору кредитної лінії № 2821-001/11, укладеного між сторонами 28.02.2011р.

Ухвалою суду від 09.10.2013р. строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено на 28.10.2013р.

25.10.2013р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанов ВГСУ, в яких по аналогічним справам підтверджується викладена позивачем позиція.

Клопотання судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.

28.10.2013 р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких останній частково заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те що, відповідачем погашено кредит у розмірі 51647,54 грн., а саме: 28.02.2011р. погашено 10500,00 грн., згідно платіжного доручення № 256 від 30.03.2012р. сплачено сума кредиту у розмірі 30524,59 грн., відповідно до платіжного доручення № 571 від 30.07.2012р. сплачено 10 622,95 грн. Таким чином, як зазначає відповідач, залишок заборгованості по кредиту складає 2048352,46 грн. Крім того, відповідач заперечив проти нарахування пені, посилаючись на форс - мажорні обставини.

В судовому засіданні 28.10.2013р. представником відповідача надане письмове клопотання щодо застосування строків позовної давності відносно нарахованої позивачем пені на несплачену суму кредиту.

Клопотання прийнято судом.

28.10.2013р. представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неможливості прибути в засідання суду, суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується протоколом судового засідання від 09.10.2013 р.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін, є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, суд вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За заявою представника відповідача справа слухається без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 28.10.2013 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» (надалі - Банк/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ» (надалі - Позичальник/Відповідач) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №2821-001/11 від 28 лютого 2011 року

Згідно п. 1.1. договору №2821-001/11 від 28.02.2011 р., Банк надав Позичальнику відновлювану кредитну лінію (надалі - Кредит) у розмірі 2100000(два мільйони сто тисяч) гривень, а Позичальник зобов'язався прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути його Банку в повному обсязі в порядку та строки, обумовлені цим Договором, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом і виконати всі інші зобов'язання передбачені цим Договором.

Кредитна лінія надається траншами.

Сума першого траншу становить 500000 грн.

Сума другого траншу становить 1600000 грн.

Строк користування кредитом визначається з моменту перерахування коштів за розпорядженням Позичальника (п. 1.2 договору.)

Згідно п.1.3. договору про відкриття кредитної лінії №2821-001/11 від 28.02.2011 р., кредит видається для поповнення обігових коштів.

Пунктами 3.1, 3.2. вказаного договору передбачено, що сторони домовились, що кожні три місяці дії кредитного договору процентна ставка підлягає перегляду і погодженню сторонами, на першій період за домовленістю сторін, процентна ставка встановилась в розмірі 19 (дев'ятнадцять) процентів річних.

Відповідно до 3.4, 3.5, 3.6 договору проценти користування Кредитом нараховуються щомісячно, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом у процентному періоді. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком протягом всього строку користування кредитом, вказаного в п.4.1 цього договору. Проценти за користування кредитом підлягають сплаті щомісячно по останній банківський день місяця, а також на момент повернення кредиту. Проценти за користування Кредитом нараховуються Банком, із застосуванням методу «факт/факт» (фактична кількість днів у місяці та році).

Відповідно до п. 4.1. договору про відкриття кредитної лінії №2821-001/11 від 28.02.2011 р., Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в валюті кредиту в строк до 28 лютого 2012 року.

Згідно п. 12.3 договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за цим Договором.

На момент подачі позову до суду дія договору не припинялась та він є чинним.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 2100000 грн., що підтверджується випискою з банку (а.с. 15).

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що за Кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту виконував неналежним чином, повернувши кредит лише в сумі 41147,54 грн., що підтверджується виписками банку з особового рахунку (а.с. 20, 21).

Таким чином, відповідач умови Кредитного договору не виконав, суму кредиту в обумовлений договором строк, не повернув, в результаті чого останній має заборгованість перед позивачем за договором про відкриття кредитної лінії №2821-001/11 від 28.02.2011 р. у сумі 2 058852,46 коп.

Посилання відповідача на існування форс - мажорних обставин, які не дозволили йому в повному обсязі та своєчасно виконати умови договору, що є підставою для звільнення відповідача за неможливість своєчасного погашення зобов'язань є безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до Довідки АА № 811 567 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ІНВЕСТ" має правовий статус юридичної особи та зареєстрований в державному реєстрі підприємств та організацій України як суб'єкт господарської діяльності.

Згідно п. 2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ІНВЕСТ", затвердженого протоколом № 96 від 16.01.2012р. загальних зборів учасників, товариство створюється з метою одержання прибутку через реалізацію експортно - імпортних операцій, комерційної діяльності, виробництва продуктів харчування та товарів народного споживання, маркетингової, торгівельної та виробничої діяльності. Предметом діяльності товариства є, зокрема, виробництво, переробка, зберігання, закупівля і реалізація сільськогосподарської продукції (п.2.2).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Стаття 42 Господарського кодексу України зазначає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Однією із ознак підприємництва є ризиковість підприємницької діяльності, яка виявляється в імовірному характеру прибутку. Підприємництво здійснюється з метою отримання прибутку, проте не завжди ця мета може бути досягнута. В таких випадках підприємець самостійно несе всі ризики, пов'язані з негативними майновими наслідками його діяльності.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Отже, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Непереборна сила - це надзвичайні ситуації атмосферного, техногенного та екологічного характеру. Під дією непереборної сили слід розуміти: стихійне лихо (пожежу, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема таке як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні; зафіксований у встановленому законом порядку факт учинення злочинних дій третіми особами тощо.

Необхідною умовою визначення події як надзвичайної, є неможливість її передбачити.

Враховуючи те, що діяльність відповідача пов'язана з вирощуванням та реалізацією сільськогосподарських культур, то зміна погодних умов, коливання температур, засухи, надмірні опади, тощо, є типовими ризиками притаманними даному виду діяльності відповідача, а тому твердження про неможливість передбачити настання даних обставин є безпідставним, в зв'язку з чим неможливо і стверджувати що дані обставини можуть слугувати підставою для звільнення від відповідальності за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Більш того, відповідно до довідки з ЄДРПОУ та Статутом підприємства, вирощування та реалізація сільськогосподарських культур є не єдиним напрямком діяльності підприємства, проте відповідачем не надано суду належних доказів погіршення фінансового стану ТОВ "ГАЗ ІНВЕСТ".

Крім того, Кредитним договором не передбачені положення щодо звільнення від відповідальності за його невиконання, в випадку виникнення надзвичайних та непереборних обставин по відношенню до сторін договору, що свідчить про врахування сторонами всіх можливих ризиків пов'язаних з даними умовами здійснення господарської діяльності, а також недопустимість звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.

За таких обставин суд вважає, що оскільки відповідачем не сплачена сума боргу за основним зобов'язанням щодо своєчасного повернення суми кредиту, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 058852,46 грн. є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача, щодо незгоди з залишком несплаченої суми заборгованості в зв'язку з розбіжностями стосовно призначення платежу та зарахуванням коштів позивачем та неможливості самостійного визначення суми несплаченого боргу, суд зазначає, що позивачем надані виписки з рахунка клієнта, де відображений повний рух коштів. Призначення та суму платежу клієнт обирає самостійно, і змінити це призначення обслуговуючий банк не має можливості.

Виписки з рахунка клієнта підтверджують зарахування коштів відповідача на рахунок позивача відповідно до вказаного призначення платежу та підтверджують несплачену суму кредиту в розмірі 2058852 грн. Дані виписки є належними та допустимими доказами порушення відповідачем умов кредитного договору.

Доказів того, що позивачем невірно були зараховані грошові кошти сплачені відповідачем за кредитним договором, позивач суду не надав.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем нарахована пеня за період з 28.02.2012р. (дата повернення кредитних коштів згідно умов кредитного договору) по 11.06.2013р. (дата підготовки розрахунку для звернення до суду) в сумі 399161,84 грн.

Проте, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.1 Кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або внесення процентів за користування кредитом банк нараховує позичальнику пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

Розглянувши вказаний пункт договору, суд приходить до висновку, що договором передбачено право банку на нарахування пені, узгоджений і розмір нарахування пені, однак, не визначений строк, до якого пеня підлягає нарахуванню, тобто, договором не передбачено, що пеня може нараховуватися до фактичного погашення заборгованості.

Також, умовами договору не передбачено, що нарахування штрафних санкцій буде відбуватися без урахування вимог статті 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 399161,84 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №2821-001/11 від 28.02.2011 р. підлягає частковому задоволенню, з урахуванням ст. 232 Господарського кодексу України, а саме в розмірі 156 731,84 грн. за період з 28.02.2012р. по 28.08.2012р.

В зв'язку із застосуванням судом до штрафних санкцій вимог ст. 232 ГК України, розгляд клопотання відповідача про застосування позовної давності є недоцільним.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Посилання відповідача щодо повернення кредиту в строк до 28.03.2013р. судом не приймаються, оскільки нічим не обґрунтовані та не підтверджені ніякими доказами, пунктом 4.1 договору про відкриття кредитної лінії №2821-001/11 від 28 лютого 2011 року, який міститься в матеріалах справи (а.с. 10) строк повернення кредиту встановлений 28.02.2012р.

Заперечення відповідача, що залишок заборгованості по кредиту складає 2048352,46 грн., а не 2058852,46 грн. не приймається судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми боргу в розмірі 10500,00 грн.

Посилання відповідача на існування форс - мажорних обставин, як на підставу звільнення його від відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості, в частині стягнення пені, суд відхиляє, з вищевикладених підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги позивача щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитом та стягнення пені підтверджені матеріалами справи, доказами, наданими позивачем додатково та підлягають задоволенню частково: 2 058852,46 грн. - сума несплаченого кредиту та 156 731,84 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №2821-001/11 від 28.02.2011 р.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРАВЕКС - БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ІНВЕСТ" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ІНВЕСТ», 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 3 кв. 12 (п/р 2600302820728 в ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК», МФО 321983, код ЄДРПОУ 31731398) на користь Публічного акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» 01021, м. Київ-21, Кловський узвіз, 9/2 (р/р № 32005176801 у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 14360920) суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 2058852 (два мільйона п'ятдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 46 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 156 731 (сто п'ятдесят шість тисяч сімсот тридцять одна) грн. 84 коп. та 44 311 (сорок чотири тисячі триста одинадцять) грн. 69 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.А. Топчій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 04.11.2013 р.