У х в а л а

21 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,

Карпенко С.О., Олійник А.С.

розглянувши заяву ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними пунктів 1.1, 4.2, 10.2, підпункту 1.2.2 договору про надання споживчого кредиту №11332892000 від 14 квітня 2008 року, визнання недійсним договору поруки №196994 від 14 квітня 2008 року та визнання недійсним стовпчика №5 з назвою «Комісія за надання кредиту, грн (згідно діючих тарифів банку)» в Додатку №1 «Графік платежів», згідно якого банк за надання позивачу кредиту стягнув на свою користь 5 582,78 грн,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 квітня 2008 року між ним та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту, предметом якого були кошти в іноземній валюті у доларах США та передбачено повернення коштів тільки в іноземній валюті. На забезпечення виконання договору було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності третім особам - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Зазначав, що згідно з умовами договору погашення кредиту та сплата відсотків має здійснюватися тільки в іноземній валюті, що не відповідає ст. 533 ЦК України. За таких обставин відповідач має повернути позивачу, майно яке передано йому за договором іпотеки на забезпечення вимог кредитного договору.

З огляду на зазначене, просив визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту та договір іпотеки від 14 квітня 2008 року посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у вищезазначеній справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2013 року.

У вересні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3, подана в інтересах ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, яка здана до поштового відділення 25 вересня 2013 року.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», заявник наводить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року, постановлену за результатами розгляду касаційної скарги на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 6 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року №11 «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, при цьому не відбувається застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави встановленої п. 1 ст. 355 ЦПК України.

Наданою для порівняння ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року скасовано судові рішення попередніх інстанцій, а справу передано на новий розгляд, тобто остаточного вирішення спору по суті не відбулося, а відтак вказана ухвала не може бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними пунктів 1.1, 4.2, 10.2, підпункту 1.2.2 договору про надання споживчого кредиту №11332892000 від 14 квітня 2008 року, визнання недійсним договору поруки №196994 від 14 квітня 2008 року та визнання недійсним стовпчика №5 з назвою «Комісія за надання кредиту, грн (згідно діючих тарифів банку)» в Додатку №1 «Графік платежів», згідно якого банк за надання позивачу кредиту стягнув на свою користь 5 582,78 грн, за заявою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Сімоненко

Судді: В.І. Амелін

В.П. Гончар

С.О. Карпенко

А.С. Олійник