Справа №22Ц-3560/2007                            Головуючий в 1 інстанції Панасюк С.П.

Категорія 01, 44                                         Доповідач в 2 інстанції Юровська Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду

Київської області у складі:

головуючого Юровської Г.В.,

суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

при секретарі Колесник Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Фастівського міськрайонного

суду Київської області від 5 вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Карго   Термінал", третя особа, яка не

заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Фастівський районний відділ Пенсійного

фонду України, про встановлення тривалості робочого часу та фактичного місця роботи по

ліквідації аварії на ЧАЕС, про зобов'язання здійснити у зв'язку з цим перерахунок робочого

часу, про що видати довідку.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 22 червня 2006 року позов ОСОБА_1 3адоволений частково. Встановлено, що тривалість його робочого дня в період відрядження по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 21 по 31 травня 1986 року, становить 11 годин 50 хвилин на добу. У зв'язку з цим, зобов'язано ВАТ "Карг-Термінал" видати відповідну довідку про тривалість робочого дня.

Додатковим рішенням Фастівського міськрайонного суду від 5 вересня 2007 року позивачу відмовлено у встановленні факту, що роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС, в яких він брав участь, відбувались за маршрутом "Чорнобиль-Прип'ять".

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить додаткове рішення скасувати, ухвалити нове, яким його позов задовольнити повністю. Визнати, що роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС, до якої його було залучено упродовж 21-31 травня 1986 року, проводились за маршрутом "Чорнобиль-Прип'ять".

Посилається на те, що обґрунтованість наведених вимог у судовому засіданні позивач доводив довідками директорів Київського спеціалізованого автомобільного підприємства №1002 Присєдька B.C. та Самуся О.Л. Лише їх вважав належними та допустимими доказами, оскільки з них вбачається, що протягом 21-31 травня 1986 року ОСОБА_1 був направлений на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у м. Чорнобиль.

Належної оцінки цим доказам суд не надав, тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для повного задоволення заявленого позову.

На наведений довід апеляційної скарги інші учасники процесу свої заперечення до апеляційного суду не подали.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в Київському спеціалізованому автотранспортному підприємстві №1002 на посаді водія. Наказом директора цього підприємства №73-к від 20 травня 1986 року був відряджений в Чорнобильський район на 10 діб для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до вимог ст.ст. 10 та 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування відбувається належними та допустимими доказами. У відповідності до ч.1 ст.58 та ч.1 ст.59 цього ж Кодексу докази вважаються належними, якщо містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими - якщо вони одержанні з дотриманням порядку, встановленого процесуальним законом.

Обов'язку доведення своїх вимог ОСОБА_1 в повній мірі не виконав, не надав суду при розгляді справи по суті безспірні докази, з яких би вбачалось, що роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС, в яких він приймав участь, проводились саме по маршруту "Чорнобиль-Прип'ять". Довідки директорів Київського спеціалізованого автомобільного підприємства №1002 Присєдька B.C. та Самуся О.Л. (а.с. 16, 65) такими доказами вважатись не можуть, адже таких відомостей не містять, оцінюються колегією суддів як неналежні.

Крім того, їх достовірність спростовується копією посвідчення про відрядження позивача у військову частину №34102 та доданими до матеріалів справи довідками, зі змісту яких вбачається, що військова частина №34102 розташовується не в м. Чорнобиль, а в с Оране Іванківського району в зоні гарантованого добровільного відселення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для встановлення факту проведення роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС, в якій брав участь ОСОБА_1, за маршрутом "Чорнобиль -Прип'ять". Відмову у задоволенні цієї вимоги вважає законною та обґрунтованою.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Додаткове рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 5 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.