У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 16 жовтня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, яка брала участь у розгляді справи, на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23 квітня 2008 року.

Вироком Тернопільського міськрайонного  суду Тернопільської області від 24 січня 2008 року

                                                         ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше   судимого, 9.09.2004 року

Тернопільським міськрайонним судом

Тернопільської області за ч. 2 ст. 263,

ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 263  КК України

до штрафу у розмірі 595 грн,

засуджено за ч. 1 ст. 199   КК України до позбавлення волі на 3 роки.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23 квітня 2008 року вирок  змінено,  на  підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком  на 1 рік.

ОСОБА_1 визнано винними у тому, що він наприкінці серпня 2006 року знайшов на території ринку по вул. 15 квітня у м. Тернополі гаманець, у якому були 2  купюри вартістю 100 грн. кожна з ознаками підробки. 7 вересня 2006 року раніше незнайомий йому ОСОБА_2, до якого звернувся ОСОБА_1, повідомив, що купюри підроблені і у ОСОБА_1 виник умисел на збут цих купюр.

Цього ж дня ОСОБА_1 зайшов у магазин і придбав спортивну сумку вартістю 40 грн., розлатившись підробленою купюрою вартістю 100 грн.. Крім того, в цей же день ОСОБА_1 за другу підроблену купюру придбав у магазині 10 зошитів і один щоденник.

У касаційному поданні порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з неправильним застосування кримінального закону  та направлення справи на новий апеляційний розгляд. На думку автора подання, апеляційний суд безпідставно пом'якшив покарання ОСОБА_1,  не врахувавши при цьому в повній мірі ступінь тяжкості злочину та особу засудженого.

Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду у поданні не оспорюються.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 199 КК України також не оспорюється у поданні.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд, пом'якшуючи покарання ОСОБА_1, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який щиро розкаявся у вчиненому, є єдиним годувальником своєї матері, яка важко хворіє і потребує догляду. Також було враховано розмір предмету злочину, який не являється значним. Врахувавши усі пом'якшуючі обставини, апеляційний суд дійшов правильного висновку про звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком. Підстав вважати, що покарання є занадто м'яким і внаслідок цього несправедливим не вбачається.

Переконливих доводів про необхідність призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання у поданні не наведено, а тому у задоволенні подання  необхідно відмовити.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                                        у х в а л и л а :

            касаційне подання прокурора, яка брала участь у розгляді справи, залишити без задоволення.

                                                                    Судді:

           В.Г. Жук                          В.М. Коновалов                      О.В. Кривенда