Справа № 495/6474/13-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
20 серпня 2013 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.,
при секретарі судового засідання: Яковенко Ю.І.,
розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу № 495/6474/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А3955
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення невиплачених коштів,
В С Т А Н О В И В:
15.08.2013 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Військової частини А3955 (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо своєчасної виплати грошової компенсації за належне речове майно та стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 4 530,11 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач була направлена для проходження військової служби до Білгород-Дністровського міського військового комісаріату і до 01.06.2011 року проходила військову службу на посаді відповідального виконавця мобілізаційного відділення Білгород-Дністровського ОМВК, а на всіх видах забезпечення, у тому числі і речового, знаходилась у військовій частині А3955.
Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України по особовому складу від 05.04.2011 року № 55-пм позивач була звільнена з військової служби у запас за пунктом „в” частини шостої статті 26 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу” (за віком).
Проте, при виключенні ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, військова частина А3955 по виплаті компенсації за не отримане речове майно з нею не розрахувалась, а тільки надала довідку про заборгованість на суму 4 530,11 грн., чим порушила її права.
Відповідач подав до суду заяву, в якій зазначений адміністративний позов ОСОБА_1 визнає.
Розгляд справи здійснювався суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, що відповідає положенням ч.4 ст.183 -2 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, заяву відповідача про визнання позову, наявність достатніх підстав, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач була направлена для проходження військової до Білгород-Дністровського міського військового комісаріату і до 01.06.2011 року проходила військову службу на посаді відповідального виконавця мобілізаційного відділення Білгород-Дністровського ОМВК.
05.04.2011 року наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України по особовому складу № 55-пм ОСОБА_1 була звільнена з військової служби у запас за пунктом „в” частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (за віком).
Позивачу видана довідка № 6 про вартість майна, що підлягає видачі при звільненні в запас прапорщику ОСОБА_1, звільненому згідно наказу військового комісара Білгород-Дністровського ОМВК № 54 від 01.06.2011 року, без права носіння військової форми одягу, згідно якої вартість майна становить 4 530,11 грн.
Статтею 16 Закону України „Про Збройні Сили України” визначено, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і осіб, звільнених в запас, а також гарантує одержання за рахунок держави фінансового та інших видів забезпечення.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в редакції, яка діяла до 11.03.2000 року (далі – Закон № 2011-XII) в редакції, що була чинною до 01.01.2007 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Відповідно до статті 2 Закону України від 17.02.2000 року № 1459-ІІІ „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” (далі – Закон № 1459-III) дію частини другої статті 9 Закону № 2011-XII зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.
Таким чином, за змістом статті 9 Закону № 2011-XII (у редакції зі змінами, внесеними Законом № 1459-ІІІ, що набрав чинності 11.03.2000 року) військовослужбовці мали право одержати грошову компенсацію лише за речове майно, неодержане до березня 2000 року.
Постановою Кабінету Міністрів від 28.10.2004 року № 1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, відповідно до пункту 27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно. Постанова набула чинності в день її прийняття.
Законом України від 03.11.2006 року № 328-V „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб” (далі – Закон № 328-V) стаття 9 Закону № 2011-ХІІ викладена в новій редакції та Закон доповнений статтею 9-1 „Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців”.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ, продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що у зв'язку з прийняттям Закону № 328-V, який набрав чинності 01.01.2007 року, було відновлено право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі на одержання грошової компенсації за неотримане речове майно.
Однак, дію пункту 2 статті 9-1 зупинено на 2007 рік згідно Законом України від 19.12.2006 року № 489-V „Про Державний бюджет на 2007 рік” та зупинено на 2008 рік згідно із Законом України від 28.12.2007 року № 489-V „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Отже, з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційним Судом України частина 2 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ, яка передбачає право на отримання замість належних за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів, є діючою та підлягає виконанню.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованим та підлягаючими задоволенню.
Керуючись статтями 7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163, 183-2, абз.2 ч.1 ст.256
Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А3955 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення невиплачених коштів – задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3955 щодо забезпечення своєчасної виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне речове майно.
Стягнути з Військової частини А3955 (код 07954406) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію за не отримане речове майно в розмірі 4 530,11 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Мишко