Справа 120/2328/13-к

Вирок

Іменем України

04.11.2013 року Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Бондаренко А.А.,

при секретарі - Куліковой В.І.,

за участю прокурора Благодатного В.В.,

за участю адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у смт. Чорноморське, Автономної Республіки Крим кримінальне провадження № 12013130380000467 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Інта, Республіки Комі, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого, відносно якого запобіжний захід не обирався,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 27 травня 2013 року, приблизно о 00 годин 15 хвилин, на підставі доручення керуючи технічно справним автомобілем марки «Mazda Xedos 9» із державним номерним знаком НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Чорноморське - Воїнка, у напрямку смт. Чорноморське, із швидкістю 120 км.\ годину, на лівому закругленні автодороги Чорноморське - Воїнка, що розташоване на 32 км + 300 м зазначеної автодороги, у порушення п. 12.1 ПДД України відповідно до якого водій при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, та особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, та безпечно керувати ним., п 12.2 ПДД України згідно до якого водій у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб, у межах видимості дороги, п 12.6 (г) ПДД України за яким поза населеними на інших автомобільних дорогах дозволений рух зі швидкістю не більш 90 км.\ годину, маючи технічну можливість уникнути ДПТ, шляхом виконання зазначених норм ПДД України, не впорався з керуванням зазначеним транспортним засобом, допустив виїзд автомобіля за межі проїжджої частини вліво по ходу його руху, де допустив його перекидання, у результаті чого пасажирам автомобіля ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта № 92 від 26.06.2013 року заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому тазу без зміщення, що відносяться до середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, та пасажиру автомобіля ОСОБА_4 відповідно до висновку експерта №91 від 26.06.2013 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі, саден на спині, та сідницях, струсу головного мозку, закритого компресійного перелому 12 го грудного хребця, без порушення функції спинного мозку, які віднесені до середньої тяжкості тілесним ушкодженням , які спричинили тривалий розлад здоров'я.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, експлуатації транспортного засобу особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

04 жовтня 2013 року р. між потерпілими ОСОБА_4 ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про примирення відповідно до якої потерпіла ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 разом з обвинуваченим ОСОБА_2 дійшли згоди, щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 286 КК України, та істотних для даного кримінального провадження обставин.

Згідно вказаної угоди, потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальний збиток відшкодовано у повному обсязі, ніяких претензій до ОСОБА_2 вони не мають.

ОСОБА_2 в повному обсязі визнає свою провину у скоєному кримінальному правопорушенні.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст. 286 КК України у вигляді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян що складає 3400 грн., без позбавлення права керування транспортним засобом.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Таким чином, зміст угоди про примирення, укладеної між потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.471 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

При цьому, обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджене покарання.

В підготовчому судовому засіданні потерпілі ОСОБА_4 ОСОБА_5 пояснили, що їм цілком зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, та просить затвердити угоду про примирення.

Прокурор не заперечує проти затвердження угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Згідно п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, яке відповідно до ч.2 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення.

Суд переконався, що умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч.1 ст. 286 КК України, відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення.

На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між сторонами, та призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене сторонами покарання.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 04 жовтня 2013 року між потерпілими ОСОБА_4, та ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2 в кримінальному провадженні № 12013130380000467

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами покарання за ст.. 286 частиною 1 Кримінального Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста ) грн., без позбавлення права керування транспортним засобом.

Речові докази: автомашину марки «Mazda Xedos 9» державний номер НОМЕР_1, що зберігається на площадці тимчасового затримання повернути ОСОБА_2.

Вирок можу бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду АР Крим через Чорноморський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертизи 489 грн. 44 коп.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку

Суддя: Бондаренко А.А.