Головуючий суду 1 інстанції - Костроба Ю.Ю.
Доповідач - Іванова І.П.
Справа № 414/563/13-ц
Провадження № 22ц/782/4469/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Іванової І.П.
суддів: Фарятьєва С.О., Украінцевої Л.Д.,
при секретарі - Вербицькому І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Комунальної установи «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Мрія»
на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 04 жовтня 2013 року
по справі за позовом Комунальної установи «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Мрія» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
в с т а н о в и л а:
18.03.2013 року Комунальна установа «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Мрія» звернувся до Кремінського районного суду Луганської області із позовом до ОСОБА_2 із позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів. В обґрунтування позову посилалися на те, що з 08.04.2008 року по 23.03.2012 року відповідач перебував на посаді керівника установи. При звільненні відповідачу була сплачена компенсація за невикористану частину відпустки за 23 календарних дні в розмірі 10822,81 грн. замість вірного 4815,35 грн. Позивач вважав, що відповідач повинен повернути надмірно сплачені грошові кошти на підставі вимог ст. 1212 ЦК України.
Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 04 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Кремінського районного суду Луганської області від 04 жовтня 2013 року скасувати. Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, не з'ясував всіх обставин справи.
Заперечень проти апеляційної скарги іншими учасниками не надано.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
ОСОБА_2 звільнений з посади директора КУ «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Мрія» з 23.03.2012 року. Відносини між директором установи та засновниками визначені у контракті.
Додатком № 1 до Колективного договору на 2011 - 2015 роки директор має право на додаткову відпустку за ненормований робочий день тривалістю 7 днів.
Заслухавши доповідача, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників; директор ОСОБА_2, як працівник вказаної установи, мав право використати додаткову щорічну відпустку, і компенсація, отримана ним за невикористану відпустку, є обґрунтованою та законною.
З таким висновком суду повністю погодитись не можна.
Як передбачено ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. За своєю ініціативою суд не може витребувати докази, він лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Звертаючись з позовом, позивач зазначив, що при звільненні ОСОБА_2 отримав кошти за невикористану відпустку значно більше, ніж передбачено умовами контракту, а тому на підставі ст..1212 ЦК України просив стягнути безпідставно отримані кошти.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Згідно ч.1ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Виходячи зі змісту позовної заяви, тривалість відпустки не оспорювалась, позивач лише наполягав на тому, що надмірно сплачені кошти за невикористану відпустку. Суд першої інстанції не запропонував позивачу, як це передбачено ст..11 ЦПК України, уточнити позов, проте у своєму рішенні зробив висновок про право відповідача на додаткову відпустку, навіть при тому, що відповідний наказ в матеріалах справи відсутній.
Спірні правовідносини регулюються ст. 1215 ЦК України, а саме: не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача тощо.
Оскільки позивачем не доведено, що надмірні виплати проведено у зв'язку з недобросовісністю відповідача, позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст..1215 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Комунальної установи «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Мрія» задовольнити частково.
Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 04 жовтня 2013 року скасувати.
У позові Комунальної установі «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку Мрія» відмовити.
Рішення набуває чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: