Головуючий суду 1 інстанції - Селинний М.С.

Доповідач - Іванова І.П.

Справа № 1207/14126/12

Провадження № 22ц/782/4514/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Іванової І.П.

суддів: Фарятьєва С.О., Украінцевої Л.Д.,

при секретарі - Вербицькому І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ТОВ «Бюро юридичної допомоги «Центуріон+»

на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 25 вересня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 25 вересня 2013 року позовні вимоги були задоволені частково: з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі 200 грн. щомісячно, починаючи з 28.11.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 25 вересня 2013 року скасувати. Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, не з'ясував всіх обставин справи.

Заперечень проти апеляційної скарги іншими учасниками не надано.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сторони по справі.

На час розгляду справи в суді першої інстанції дитина постійно мешкала разом зі своєю матір'ю - позивачем по справі.

Відповідач добровільно не виконує встановлені законом зобов'язання по утриманню своєї малолітньої дитини.

У 2007 році ОСОБА_2 отримав травму голови, у зв'язку з чим постійно проходить лікування в медичних установах, на що ним витрачаються грошові кошти у значному розмірі. 20.09.2011 року ОСОБА_2 встановлено І групу інвалідності внаслідок загального захворювання, через що останній потребує постійного стороннього догляду. Відповідач отримує пенсію по інвалідності в розмірі 1677,23 грн. Відповідач мешкає разом із батьками, які досягли пенсійного віку, обидва є інвалідам ІІІ групи.

Позивач отримує заробітну плату близько 4000 грн.

Заслухавши доповідача, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався принципами виваженості та справедливості та вимогами ст. 182 СК України.

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Довід апелянта, що суд при ухваленні рішення не врахував всіх обставин справи є голослівним.

Відповідно до ст..180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Законом не передбачено звільнення батьків від утримання неповнолітньої дитини.

Статею 181 СК України передбачені способи виконання батьками обов'язку утримання дитини, а ст.182 СК України - обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

При визначенні розміру аліментів з ОСОБА_2 суд першої інстанції взяв до уваги його інвалідність та незначний розмір отримуваної пенсії.

Згідно ст..184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Хоча суд першої інстанції частково задовольнив вимоги позивачки, вона погодилась з рішенням.

Некоректним є довід апелянта, що позивачка та її представник приховали факт створення позивачкою нової сім'ї, оскільки це ніяким чином не може впливати на обов'язок батька утримувати свою дитину.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, а тому рішення суду не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ТОВ «Бюро юридичної допомоги «Центуріон+» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 25 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: