Справа № 428/1710/13-к
Провадження № 11кп/782/1213/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2013 року м.Луганськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - судді: Загородньої Т.В.
суддів: Савича Ю.М., Буханька В.П.
при секретарі: Пікулік М.Э.
за участю прокурора: Повжик Л.Ф.
обвинуваченого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 липня 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 липня 2013 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м.Лисичанська, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого неофіційно на будівництві вантажником, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
11.12.2009 року Сєвєродонецьким міським судом за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України з випробувальним терміном на 1 рік;
19.10.2010 року Сєвєродонецьким міським судом за ч.2 ст.263, ч.1 ст.71 КК України, до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений згідно ст. 81 КК України умовно-достроково 20.08.2012 року на не відбуту частину строку покарання 08 місяців 09 днів,-
засуджено за ч.3 ст.185 КК України до позбавленя волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання у вигляді 3 (трьох) місяців позбавлення волі за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.10.2010 року і призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислюється з 07.02.2013 року.
Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні наступних кримінальних правопорушень.
Епізод № 1.
Приблизно наприкінці жовтня 2012 року, точної дати встановити не виявилось можливим, о 01-00 годині ОСОБА_1, маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадання чужого майна, поєднаний з проникненням в житло, прийшов до гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, та діючи з корисливих мотивів, через відчинені балконні двері проник в кімнату № 8, звідки таємно скоїв крадіжку DVD-плеєру марки «ВВК» модель DV 522 S, вартістю 180-00грн., який належав гр. ОСОБА_2, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вищезазначену суму. Після чого, ОСОБА_1 з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Епізод №2.
31.12.2012 року, приблизно о 22-00 годині ОСОБА_1, маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадання чужого майна, поєднаний з проникненням в житло, прийшов до гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, та діючи повторно з корисливих мотивів, через відчинені балконні двері проник в кімнату №8, звідки таємно скоїв крадіжку телевізору торгівельної марки «Arvin» модель СТ-1475 GUE, серійний номер 506UP0297, вартістю 300-00грн., який належав гр. ОСОБА_2, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вищезазначену суму. Після чого, ОСОБА_1 з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
На зазначений вирок суду була подана апеляційна скарга старшого прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька Лещинської О.Я., в якій ставилось питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, від якою даний прокурор відмовився згідно письма прокуратуры від 29.10.2013 року.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, з урахуванням його щирого каяття, допомоги слідству та суду, відшкодування збитку а також того, що він сирота, який виріс у школі-інтернаті, просить змінити вирок суду першої інстанції та знизити строк призначеного йому покарання з застосуванням вимог ст.69 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1, який просив змінити вирок суду першої інстанції, застосувати вимоги ст.69 КК України та знизити строк призначеного йому покарання до 2-х років позбавлення волі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, та вислухавши останнє слово обвинуваченого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Суд першої інстанції, розглянув дане кримінальне провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, правильно встановив фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення, оскільки докази відносно цих обставин ніким з учасників судового провадження не оспорюються, та зробив обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такий висновок не оспорюєтся й апелянтом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.185 ч.3 КК України, як таємно викрадення чужого майна, пов'язане з проникненням в житло, вчинено повторно.
Вивченням матеріалів справи не виявлені дані, які б свідчили про неповноту або необ'єктивність дослідження органами досудового слідства і судом обставин справи або про упередженість суду відносно ОСОБА_1 Не встановлені також порушення чинного законодавства, які б вплинули на правильність ухвалення рішення по справі.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно зі ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, що дане умисне корисливе правопорушення вчинено ним в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Також врахував особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, думку потерпілого, який просив суворо не наказувати обвинуваченого. Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнав щире каяття обвинуваченого, та не встановив обставини, які обтяжують покарання. Врахував наведене, суд обрав ОСОБА_1 покарання, достатнє для його виправлення і запобігання здійснення ним нових правопорушень, а також пропорційно скоєному.
Згідно ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, з урахування особи винного суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.
Суд першої інстанції визнав единою обставиною, що пом'якшує покарання - щире каяття обвинуваченого, та не встановив обставини, які обтяжують покарання.
За таких обставин колегія суддів не вбачає виключних обставин у справі, які істотно зменшують ступень тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, які б давали підстави суду змінити вид чи міру покарання, призначеного судом першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, об'єктивно і всебічно враховані всі обставини справи, покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог чинного законодавства та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 липня 2013 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвала може бути скаржена у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців с з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
1. 2. 3.