Головуючий суду 1 інстанції - Васильєва Н. М.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 1207/14365/12

Провадження № 22ц/782/3136/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Дмитрієвої Л. Д., Лозко Ю. П.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 червня 2013 року по справі за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року ЛМКП «Теплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, в якому після збільшення позовних вимог просило суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01 січня 1999 року по 01 березня 2013 року в розмірі 6 915 грн. 86 коп. основного боргу; 1 574 грн. 69 коп. - втрати від інфляційних процесів; 771 грн. 12 коп. - 3 % річних, а всього - 9 261 грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору.

Оскаржуваним рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 червня 2013 року позовні вимоги ЛМКП «Теплокомуненерго» були задоволені частково. Суд стягнув зі ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Теплокомуненерго» суму заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 6 115 грн. 56 коп. та судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп., а всього 6 330 грн. 16 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з рішенням суду не згодна, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким застосувати до виниклих правовідносин строк позовної давності 3 роки і стягнути з неї заборгованість на користь позивача за період з 01 березня 2010 року по 01 березня 2013 року з урахуванням проведених нею виплат, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та споживачем послуг, які надає ЛМКП «Теплокомуненерго». Через несвоєчасну оплату отриманих послуг теплопостачання та гарячого водопостачання у неї виникла заборгованість за період з 01 січня 1999 року по 01 березня 2013 року з урахуванням основного боргу, втрат від інфляційних процесів та 3 % річних у загальному розмірі 9 261 грн. 67 коп. (а. с. 22-25).

Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 21 листопада 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 за реєстровим № 3879 (а. с. 59-61).

Відповідно до ст. 67 ЖК України крім плати за житло власники й наймачі оплачують комунальні послуги.

Згідно зі ст. 68 ЖК України споживач послуг зобов'язаний своєчасно оплачувати комунальні послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Задовольняючи позовні вимоги ЛМКП «Теплокомуненерго» частково, суд виходив з того, що між сторонами існували фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку НОМЕР_1, оплату яких відповідачка здійснювала не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої в межах строку позовної давності за період з 01 жовтня 2008 року по 01 березня 2013 року (з урахуванням дати видачі судового наказу) становить 6 115 грн. 56 коп., з яких: 4 566 грн. 62 коп. - основний борг; 1039 грн. 77 коп. - інфляційні нарахування; 509 грн. 17 коп. - 3 % річних. При цьому суд враховував, що у позасудовому порядку погашення вказаної заборгованості не відбулося, а тому дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу з урахуванням інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи і вимогам закону. Однак, до апеляційного суду представником позивача був наданий новий розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2008 року по 01 березня 2013 року з урахуванням здійснених нею платежів, відповідно до якого сума основного боргу становить 4 136 грн. 62 коп., інфляційні витрати - 846 грн. 70 коп., 3 % річних - 416 грн. 40 коп., а всього 5 399 грн. 72 коп.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає зміні зі зменшенням розміру стягнутої зі ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Теплокомуненерго» заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання з 6 115 грн. 56 коп. до 5 399 грн. 72 коп. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 червня 2013 року змінити.

Зменшити розмір стягнутої зі ОСОБА_2 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання з 6 115 грн. 56 коп. до 5 399 грн. 72 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: