АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/9151/13 Справа № 403/7375/12 Головуючий у 1 й інстанції - Кудрявцева Т.О. Доповідач - Кіктенко Л.М.
Категорія 51
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Кіктенко Л.М.
Суддів: Калиновського А.Б., Каратаєвої Л.О.
при секретарі: Завідоновій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління освіти та науки України Дніпропетровської міської Ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління освіти і науки України Дніпропетровської міської Ради, Відділу освіти Жовтневої районної у м. Дніпропетровську Ради про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління освіти і науки України Дніпропетровської міської Ради, Відділу освіти Жовтневої районної у м. Дніпропетровську Ради про визнання неправомірними та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Визнано наказ Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради № 48-0/1 від 12 березня 2012 року про звільнення ОСОБА_2 з посади завідувача Комунального закладу освіти «Дошкільний заклад (ясла-садок) № 14 санаторного (компенсуючого) типу» Дніпропетровської міської Ради незаконним.
Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді завідувача Комунального закладу освіти «Дошкільний заклад (ясла-садок) № 14 санаторного (компенсуючого) типу» Дніпропетровської міської Ради з 14 березня 2012 року.
Стягнено з Відділу освіти Жовтневої районної у м. Дніпропетровську Ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 36 478,28 грн.
Стягнено з Управління освіти та науки Дніпропетровської міської Ради на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 500,00 грн.
Вирішено питання стосовно судових витрат.
В решті позову відмовлено.
З таким рішенням не погодилось Управління освіти та науки України Дніпропетровської міської Ради, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Встановлено, що 14 березня 2008 року ОСОБА_2 переведено на посаду завідувача Комунального закладу освіти «Дошкільний заклад (ясла-садок) № 14 санаторного (компенсуючого) типу», що підтверджується наказом Управління освіти та науки Дніпропетровської міської Ради № 50-0/3 від 13 березня 2008 року.
14 березня 2008 року між Управлінням освіти та науки Дніпропетровської міської Ради та ОСОБА_2 укладений контракт, відповідно до якого, позивачка призначалась на зазначену посаду на період з 14 березня 2008 року до 14 березня 2009 року(том 2,а.с.6-10).
Згідно додаткової угоди від 12 січня 2009 року до вищезазначеного контракту, термін дії останнього продовжено до 14 березня 2012 року(том 1, а.с.10).
Наказом Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради № 48-0/1 від 12 березня 2012 року позивачка була звільнена з посади завідувача Комунального закладу освіти «Дошкільний заклад (ясла-садок) № 14 санаторного (компенсуючого) типу» Дніпропетровської міської Ради у зв'язку із закінченням терміну дії контракту(том 2,а.с.13).
Частиною 3 ст. 21 КЗпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно із п. 8 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є підстави, визначені контрактом.
Відповідно до п. 7 розділу 1У трудового контракту від 14 березня 2008 року даний контракт перестає діяти після закінчення строку його дії (том 2, а.с.8).
Згідно із п.2 розділу 1У контракту за 2 місяці до закінчення строку чинності контракту він може бути за згодою сторін продовжений або укладений на новий строк(том 2, а.с.8).
У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів» роз'яснено, що власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно із законодавством працюють за контрактом.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України "Про освіту" педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом.
Строковий трудовий договір, укладений між позивачкою та відповідачем у формі контракту, був обумовлений характером роботи, а позивачку віднесено до категорії працівників, які працюють за контрактом на підставі закону.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки про поновлення її на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції посилався на те, що звільнення позивачки є незаконним, проведено з порушенням вимог норм трудового законодавства в період знаходження її на лікарняному та без попередження про звільнення у зв*язку із закінченням дії контракту за два місяці.
Погодитися з таким висновком суду неможливо, враховуючи наступне.
Згідно вимог 3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності у випадках, передбачених статтею 40 КЗпП України за ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Позивачка звільнена з роботи відповідачем не за ініціативою адміністрації, а у зв*язку із закінченням дії укладеного з нею контракту на підставі п.2 ст.36 КЗпП України, тому дія частини 3 ст.40 КЗпП України про заборону її звільнення у період тимчасової непрацездатності на неї не розповсюджується.
Листом від 13 лютого 2012 року за №12/471 Управлінням освіти і науки Дніпропетровської міської Ради позивачка була попереджена про припинення трудових відносин у зв*язку із закінченням дії контракту( том 1, а.с.11). А посилання позивачки на те, що відповідач не повідомив її про припинення трудових відносин у зв*язку із закінченням дії контракту саме за два місяці є формальним і не може бути підставою для задоволення її позовних вимог.
В позові позивачка вказувала на порушення відповідачами вимог ч.1 ст.49-2 КЗпП України, якою передбачене попередження адміністрацією працівника про звільнення не пізніше ніж за два місяці. Але вказаною статтею регулюється попередження працівників про звільнення за два місяці при скороченні чисельності чи штату працівників, а не із закінченням дії контракту.
Також є безпідставним посилання позивачки на те, що вона повинна була бути звільнена відповідачем не з 14 березня 2012 року, а з 15 березня 2012 року, оскільки додатковою угодою від 12 січня 2009 року (том 1, а.с.10) дія контракту була продовжена до 14, а не 15 березня 2012 року.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог п.4 ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління освіти і науки України Дніпропетровської міської ради, Відділу освіти Жовтневої районної у м. Дніпропетровську Ради про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст.,ст.209,303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління освіти та науки України Дніпропетровської міської ради задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2013 року скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління освіти і науки України Дніпропетровської міської Ради, Відділу освіти Жовтневої районної у м. Дніпропетровську Ради про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: