ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
10.11.08 Справа № 31/208
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого –судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційні скарги ТзОВ «Агрофірма «Золота балка»та ТзОВ «Торговий дім «Софі»
на рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2008 року.
у справі №31/208
За позовом: ТзОВ «Агрофірма «Золота балка»
до відповідача : ТзОВ «Торговий дім «Софі»
про: стягнення на користь позивача 2 328108,5 грн. заборгованості
З участю представників :
від позивача –Єгорченков Д.Е. –представник (довіреність №б/н від 28.02.2008р.)
Голуб В.Є. –представник (довіреність №б/н від 16.02.2005р.)
від відповідача –не з’явився.
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2008р., суддя Артимович В.М., позов ТзОВ “Агрофірма “Золота Балка” було задоволено повністю. Стягнуто із ТзОВ “Торговий дім “Софі” на користь ТзОВ “Агрофірма “Золота Балка” 2893990,19 грн. основного боргу, 172676,62 грн. пені, 34000,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, 25500,00 грн. сплаченого державного мита та 118,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З даним рішенням не погодився позивач - ТзОВ «Агрофірма «Золота балка»в частині залишення без розгляду вимог в сумі 7264,8 грн. інфляційних, 22289,92 грн. - трьох процентів річних та 12045,25 грн. збитків.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2008р. апеляційна скарга ТзОВ «Агрофірма «Золота балка»була прийнята до провадження.
31.10.2008р. на адресу апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ТзОВ «Торговий дім «Софі»на рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2008р по даній справі. У відповідності до п. 3 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. №04-5/366 апеляційний господарський суд прийняв до провадження апеляційну скаргу, що була подана першою, а іншу приєднав до справи.
В поданій апеляційній скарзі відповідач - ТзОВ «Торговий дім «Софі»вважає, що дане рішення винесене при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки викладені в рішенні не відповідають обставинам справи, зокрема судом не перевірені повноваження філії позивача на укладення угод, видаткові накладні не відповідають сумі стягнення, а тому судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання.
04.11.2008р. ТзОВ «Торговий дім «Софі»подало суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №32/442, яка знаходиться в провадженні господарського суду м. Києва.
Апеляційний суд подане клопотання відхиляє на підставі ч. 3 ст. 101 ГПК України, оскільки таке клопотання в суді першої інстанції не заявлялось, провадження в справі №32/442 у господарському суді м. Києва порушене 10.10.2008р., тобто після винесення рішення по суті господарським судом Львівської області та наслідки розгляду справи №32/442 по відношенню до справи №31/208 будуть являтися нововиявленими обставинами у разі прийняття відповідного рішення.
Відповідно до ст.. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників ТзОВ «Агрофірма «Золота балка», колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги ТзОВ «Агрофірма «Золота балка»та ТзОВ «Торговий дім «Софі»слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2008р. у справі №31/208 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару № 9-К-558, за умовами якого позивач зобов’язався передавати відповідачеві у власність алкогольну і безалкогольну продукцію, надалі –товар, а відповідач взяв на себе зобов’язання приймати і оплачувати товар на умовах і в порядку, визначених договором. У п. 1.2 договору вказано, що загальна кількість товару, асортимент і сума договору визначаються на підставі накладних. Як вказано у п. 4.3 договору покупець зобов’язаний протягом шістдесяти календарних днів з дня поставки оплатити вартість товару продавцю.
Відповідач в порушення умов договору лише частково оплатив поставлений товар, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 2893990,19 грн. Для захисту свого порушеного права позивач - ТзОВ «Агрофірма «Золота балка»звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.
З матеріалів даної справи слідує, що станом на 17.09.2008 р. вартість поставленого позивачем товару, термін оплати якого настав, становить 2893990,19 грн. В матеріалах справи відсутні докази направлення претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача. Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується наявними у справі видатковими накладними, скріпленими підписами осіб, що отримували вищезазначений товар від імені відповідача та печатками відповідача(а.с.21-120).
Поставка товару та отримання його уповноваженими особами відповідача здійснювалась на підставі генеральної довіреності до договору купівлі-продажу № 9-К-558 від 01.11.2007р. в якій було зазначено шість посадових осіб відповідача. Дана генеральна довіреність дійсна до 31.12.2008р. (а.с.19-20).
Доводи відповідача-апелянта про те, що видаткові накладні, підписи на яких засвідчені печатками, зразки яких не вказані у генеральних довіреностях відповідача, не можуть підтверджувати факту отримання ним товару від позивача, були правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки відповідач за допомогою належних і допустимих доказів не спростував наявність у нього круглих печаток під №№ 1, 9, 11, 19, 21, 23, 24, 33, 36, якими скріплені видаткові накладні позивача.
Судами обох інстанцій оглянуті та досліджені в судовому засіданні оригінали накладних з чіткими відтисками печаток відповідача, по яких останній отримував товар від позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.1993 р. за № 147, до повноважень Міністерства фінансів України віднесено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, затвердження за погодженням з Держкомстатом форм бухгалтерської звітності, типових планів рахунків і форм бухгалтерського обліку та видання інструкцій про порядок їх застосування тощо. В межах вказаних повноважень Мінфін України листом від 05.03.2002 р. за №053-2930 роз’яснив, що без довіреності може здійснюватися відпуск цінностей при централізовано-кільцевих перевезеннях, за якими вантажовідправником (товаровиробником, товаропостачальником тощо) здійснюється систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) на адресу одного або більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій).
Виходячи з викладеного, апеляційний суд погоджується з думкою місцевого господарського суду про те, що генеральна довіреність відповідача є належним документом для передачі товару позивачем при здійсненні систематичного завезення товарно-матеріальних цінностей по договору купівлі-продажу товару № 9-К-558.
Крім того, факт поставки товару також підтверджується проведенням відповідачем-апелянтом повної і належної оплати отриманого від позивача товару в листопаді – грудні 2007 р. та січні 2008 р., підписанням сторонами цього спору акту розбіжностей, виявлених при звірці розрахунків між відповідачем та позивачем, та неподанням відповідачем-апелянтом доказів неоприбуткування в бухгалтерському та податковому обліку отриманого від позивача товару.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 230 ГК України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені). Відповідно до ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 6.2 договору за порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми поставленого, але неоплаченого товару, за кожний день порушення такого зобов’язання.
За таких обставин справи апеляційний суд визнає правомірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та необхідність стягнення з відповідача 2893990,19 грн. основного боргу та 172676,62 грн. пені.
У відповідності до ч. 4 ст. 95 Цивільного кодексу керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. В матеріалах справи наявна довіреність, видана 28.02.2007 р. позивачем директору Київської філії позивача Єгорченкову Д.Е., посвідчена приватним нотаріусом Бабич О.М., реєстр. №905, що підтверджує наявність у представника права на підписання відповідного договору купівлі-продажу без обмеження суми такого договору.
У зв’язку з цим судом першої інстанції обгрунтовано відхилені доводи відповідача-апелянта про нікчемність договору з підстав його підписання не уповноваженою особою.
У відповідності до норми ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, оплати послуг перекладача, адвоката та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином суд першої інстанції правильно визнав підставними вимоги позивача про стягнення із відповідача судових витрат у вигляді оплати послуг адвоката в сумі 34000 грн., оскільки вони підтверджені договором №42 про надання послуг адвоката від 17.07.2008 р., актом про надання послуг №1 від 25.09.2008 р. та оплатою згідно платіжного доручення №1338 від 17.09.2008 р.
Що ж стосується твердження апелянта - ТзОВ «Агрофірма «Золота балка»про те, що суд першої інстанції не розглянув заву про збільшення позовних вимог в частині збитків, інфляційних та річних, то воно не відповідає дійсності, а тому відхиляється апеляційним судом. В матеріалах справи знаходиться ухвала господарського суду від 18.09.2008р., якою заява позивача про збільшення розміру вказаних позовних вимог повернута позивачу без розгляду (а.с. 275). Дана ухвала позивачем-апелянтом не оскаржувалась та є чинною на даний час.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2008р. по справі №31/208 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2008 року у справі №31/208 залишити без змін, а апеляційні скарги ТзОВ «Агрофірма «Золота балка»та ТзОВ «Торговий дім «Софі»без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук