Справа № 372/3693/13-ц

Провадження № 2-1379/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

          головуючого -                     судді           Степанової О.С.,

          при секретарях -                     Кириленко Н.О.. ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_2” звернулося до суду з вказаним вище позовом.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.09.2006 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний ОСОБА_2» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк») та гр. ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №516. Також в подальшому між банком та ОСОБА_3 було укладено додаткові угоди до кредитного договору, які є його невід’ємною частиною: Додаткова угода №1 від 04.09.2006 року та Додаткова угода №2 від 18.09.2006 року.

Згідно з умовами кредитного договору та наведених вище додаткових угод до нього, банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 1000000,00 доларів США на строк з 04.09.2006 року по 04.09.2026 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 13,25% річних, а ОСОБА_3 зобов’язався повернути отримані кошти, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов’язання згідно умов кредитного договору та додаткових угод до нього в повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 умов кредитного договору 04.09.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки.

Станом на 17.06.2013 року загальна заборгованість ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором №516 від 04.09.2006 року, що підлягає стягненню, та на момент розгляду справи не погашена, складає: 1278432,21 дол. США та 1580092,71 грн., з яких: 883324,00 дол. США – заборгованість за кредитом; 395108,21 дол. США – прострочена заборгованість по процентам; 1580092,71 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк» - ОСОБА_4 позов підтримав повністю з підстав, викладених у ньому та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив. У відповідності до ст.ст. 169, 224 ЦПК України судом було визнано можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача.

З'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд вважає необхідним позов ПАТ «ВіЕйБі Банк»задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.09.2006 року між ВАТ “Всеукраїнський акціонерний ОСОБА_2” (правонаступником якого є ПАТ “ВіЕйБі Банк”) та гр. ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу надається кредит у загальній сумі 1 000 000, 00 дол. США для придбання об’єктів нерухомості зі строком користування до 04 вересня 2026 року. Відповідно до п.2.5 Кредитного договору надання кожного траншу оформлюється додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу, термін його користування та графік погашення кредиту.

Наведені обставини підтверджуються копією кредитного договору №516 від 04.09.2006 року, копією додаткової угоди №1 від 04.09.2006 року, копією додаткової угоди №2 від 18.09.2006 року, та копією статуту(а.с.12-18, 32-35).

Банк належним чином виконав свої зобов’язання за Кредитним договором перед ОСОБА_3, та надав останньому кошти в строки та в розмірі визначені договором.

В свою чергу, умовами Кредитного договору передбачено, що позичальник, тобто ОСОБА_3, зобов’язаний забезпечити повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки.

Стаття 1054 ЦК України, передбачає, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів відповідно до умов Кредитного договору (п.3.3.3,п.3.3.4 та п.3.3.5), чим порушує прийняті на себе договірні зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України, визначено, що правовими наслідками порушення зобов’язання, є, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п.1.1.3 Кредитного договору, за користування кредитними коштами встановлена плата у вигляді процентів, які нараховуються за процентною ставкою в розмірі 13,25% річних.

Відповідно до п.2.6.4 Кредитного договору, фактично розраховані проценти за період з 04 числа попереднього місяця по 03 число поточного місяця, відповідач зобов’язався перераховувати на рахунок Банку щомісячно в доларах США, не пізніше 04 числа поточного місяця, починаючи з 04 жовтня 2006 року.

Крім цього, згідно п.3.3.5 Кредитного договору, позичальник зобов’язувався на вимогу Кредитодавця достроково повернути наявну заборгованість за кредитом, сплатити проценти за фактичний термін користування кредитом та штрафні санкції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що станом на 17.09.2012 року сума загальної заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ “ВіЕйБі Банк” за Кредитним договором, яка на момент розгляду справи у суді не погашена, становить: 1 278 432,21 дол. США та 1 580 092,71 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 883 324,00 дол. США; прострочена заборгованість по процентам - 395 108,21 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 1 580 092, 71 грн.

Судом також було встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2012 року позов ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» заборгованість за кредитним договором №516 від 04.09.2006 року в сумі 7 649 339 грн. 33 коп., а також судовий збір в сумі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. (а.с.22-25).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.09.2012 року заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2012 року залишено без змін. (а.с.26-29).

Представник позивача ПАТ “ВіЕйБі Банк” - ОСОБА_4 зазначив, що оскільки на сьогоднішній день відповідачем ОСОБА_3 вищевказане рішення суду не було виконано, та не була погашена заборгованість за Кредитним договором, банк був змушений звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, 04.09.2006 року між ПАТ “ВіЕйБі Банк” (як іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (як іпотекодавець), було укладено іпотечний договір (а.с.6-11).

Предметом іпотеки за Договором іпотеки є земельна ділянка та будинок, які знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Солов’яненка, ТІЗ «Сосновий бір-2» під номером 12, та належать іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 18.12.2003 року Козинською селищною радою.

          Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України “Про іпотеку”, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.1 ст. ч.5 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Відповідно до умов зазначених вище Договорів іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки; іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов Кредитного договору; звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно домовленістю сторін про задоволення вимог іпотекодержателя; іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов’язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.42 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства, при вирішенні спорів що виникають з кредитних правовідносин”, резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України “Про іпотеку”, так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов’язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки – шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України “Про іпотеку” (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач в судове засідання не з’явився, належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надав, також не надав доказів того, що ним було виконано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2012 року.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд приходить до висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на майно відповідача ОСОБА_3 в разунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 17.06.2013 року становить 1278432,21 дол. США та 1580092,71 грн.,у спосіб викладений в позові є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ПАТ “ВіЕйБі Банк” 3441, 00 грн. судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 543, 554, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33 Закону України “Про іпотеку”, ст. 20 Закону України “Про заставу”, п.42 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства, при вирішенні спорів що виникають з кредитних правовідносин” ст. ст. 10, 27, 57, 58, 60, 88, 169, 210, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» - задовольнити.

Звернути стягнення на майно, передане в іпотеку відповідно до Договору іпотеки від 04 вересня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, а саме земельну ділянку та будинок, які розташовані на території смт.Козин, вул. Солов’яненка, ТІЗ «Сосновий бір-2» під номером 12, належать ОСОБА_3, шляхом продажу з прилюдних торгів, з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» за кредитним договором №516 від 04 вересня 2006 року в сумі 1278432 (один мільйон двісті сімдесят вісім тисяч чотириста тридцять два) долари США 21 цент, що відповідно до встановленого Національним Банком України 17.06.2012 року курсу гривні до іноземних валют становить 10214673 (десять мільйонів двісті чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят три) гривні 35 копійок, та 1580092 (один мільйон п’ятсот вісімдесят тисяч дев’яносто дві) гривні 71 копійки, за ціною, що буде встановлена суб’єктом оціночної діяльності у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одної) гривні 00 копійок.

Рішення може бути переглянуте Обухівським районним судом Київської області, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області.

Суддя: