ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 р.
| № 4/414-05-11717 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Козир Т.П., |
суддів: | Кота О.В., |
Владимиренко С.В. |
розглянув касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 р. |
та рішення | господарського суду Одеської області від 15.06.2006 р. |
у справі | №4/414-05-11717 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” |
про | стягнення 38 169,12 грн., |
за участю представників:
- позивача: Дудченко І.М. –представник, діюча за довіреністю б/н від 10.10.2006р.,
- відповідача: Гінтул М.В. – представник, діючий за довіреністю №442 від 21.02.2006р.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2005 року позивач –ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача –ВАТ “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” про стягнення заборгованості за послуги водовідведення за скид ливневих стоків у сумі 38169,12грн..
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.06.2006р. у справі №4/414-05-11717 (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено. Стягнуто з ВАТ “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” на користь ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” 38169,12грн. основного боргу, 381,69грн. витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд послався на несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язання за договором в частині оплати наданих послуг водовідведення ливневих стоків.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. у справі №4/414-05-11717 (колегія суддів у складі головуючого судді Лавренюк О.Т., суддів Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.) рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2006р. у даній справі залишено без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” без задоволення.
У касаційній скарзі ВАТ “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. у справі №4/414-05-11717, а також припинити провадження у справі, стверджуючи про неправомірне повернення судом першої інстанції зустрічної позовної заяви ВАТ “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” до ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” про визнання неукладеним договору №5924/3 від 01.11.2000р. на послуги водопостачання та водовідведення; невідповідність змісту рішення суду ст. 84 ГПК України, ненадання правової оцінки судами першої та апеляційної інстанцій змісту договору, за яким виникла заборгованість, недосягнення згоди щодо істотної умови договору - застосування формули визначення об’єму скинутих ливневих стоків, неправильне застосування судами норм матеріального права до спірних правовідносин.
ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” просить у відзиві на касаційну скаргу рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. у справі №4/414-05-11717 залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” – без задоволення.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин справи, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.11.2000р. між КП "Одесводоканал", правонаступником якого є до ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” (далі-постачальник) та ВАТ “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” (далі-абонент) укладено договір №5924/3 про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставляти воду питної якості та приймати стічні води відповідно до умов договору, а абонент своєчасно здійснювати оплату за споживання води питної якості, скидання стічних вод та виконувати інші умови, визначені даним договором.
Згідно п. 3.9 договору об’єми стоків відводяться рівними об'ємами витраченої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п. 21 "Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 р. за N 165/374.
Об’єм скинутих абонентом ливневих стоків визначається розрахунковим шляхом згідно п.15.9 "Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994р. за N 165/374, яким передбачено, що додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують при загальносплавній системи каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби та даними гідрометеослужби.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 16.10.2003р. №531 встановлено тариф на водовідведення у розмірі 1,32грн. за куб.м.
Розрахунок скиду ливневих стоків проведено згідно з довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість опадів за даний період та листів №11780 від 02.12.2003р. та №3364 від 17.03.2005р. про обстеження території відповідача, в яких визначено площу території –10,71га та 4,4825га, характер каналізації –загальносплавна.
При проведенні розрахунку об’єму скиду ливневих стоків використана формула відповідно до Держстандарту 3013-95 "Гідросфера" "Правил контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", затверджених Наказом Держстандарту України №58 від 23.02.1995р.
Судами встановлено, що у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання щодо оплати послуг водовідведення ливневих стоків за період 01.10.2004р. по 01.11.2005р. за відповідачем рахується заборгованість у сумі 38169,12 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Задовольняючи вимоги позивача, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно з’ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, правильно встановили характер спірних правовідносин, і задовольняючи вимоги позивача, виходили з доведеності ним факту наявності у відповідача перед позивачем боргових зобов’язань.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судами порушені вимоги чинного законодавства з приводу розгляду зустрічного позову про визнання неукладеним договору №5924/3 від 01.11.2000р., є безпідставними, оскільки Одеським апеляційним господарським судом вказане питання досліджувалось та судом надана належна оцінка виконанню сторонами умов договору протягом тривалого часу.
Твердження касаційної скарги про порушення порядку визначення об’єму скинутих ливневих стоків, невизначення у договорі формули, якою сторони керуються при здійсненні розрахунків не відповідають встановленим судами обставинам і тому їх належить залишити поза увагою. З зазначених підстав слід вважати необґрунтованими і посилання на неправильне застосування судами вимог норм процесуального права.
З наведеними висновками правильно погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу в апеляційному провадженні, та підставно залишив рішення місцевого суду без змін.
Твердження касаційної скарги про помилковість висновків суду щодо наслідків протиправних дій відповідача ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права, не відповідають встановленим судами обставинам і тому їх належить залишити поза увагою. З зазначених підстав слід вважати необґрунтованими і посилання скаржника на неправильне застосування судами вимог норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судовою інстанцією не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання які, стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій були повно та всебічно з’ясовані всі обставини справи в їх сукупності, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. та рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2006 р. у справі № 4/414-05-11717 залишити без змін.
Головуючий | Т. Козир |
Судді: | О. Кот |
С. Владимиренко |