Справа № 407/4019/13-к
1-кп/407/430/13
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Воробйової С.В.
за участю прокурора Бойченко С.В.
захисника - адвоката ОСОБА_1
за участю сторін кримінального провадження - потерпілої ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрацит
кримінальне провадження № 407/4019/13 к, провадження № 1-кп/407/430/13
відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який
народився у м. Антрацит Луганської області, громадянина України, з середньо –
спеціальною освітою, одруженого, який має неповнолітню дитину - ОСОБА_3
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який не працює, раніше не
судимий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився
у м. Антрацит Луганської області, громадянина України, з неповною середньо
освітою, не одруженого, який має малолітню дитину – дочку ОСОБА_6
Сергіївну, ІНФОРМАЦІЯ_5, який не працює, не засудженого в силу ст. 89
КК України, який мешкає за адресою: Луганська область, м. Антрацит,
вул. Молодіжна, 10/1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 296 ч. 3 КК України при наступних обставинах.
01 липня 2013 року обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в кафе « Золоті ворота» розпивали спиртні напої.
Під час вживання алкоголю, обвинувачений ОСОБА_3 отримав від обвинуваченого ОСОБА_4 провокуючу інформацію про те, що нібито бармен кафе « Кемпінг» ОСОБА_2 у недалекому минулому, у присутності їх знайомих, негативно висловлювалась на його, ОСОБА_3, адресу, при цьому своїми словами, вона принижувала його честь та гідність.
Обвинувачений ОСОБА_3, почувши вказане, запропонував обвинуваченому ОСОБА_4 зателефонувати ОСОБА_2 з тим, щоб вона підтвердила чи спростувала таку інформацію, на що останній погодився.
Під впливом алкогольного сп’яніння, діючи за попередньою змовою в групі осіб, обвинувачений ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_2 та включив гучний зв’язок, щоб їх розмову міг чути обвинувачений ОСОБА_3.
В розмові ОСОБА_2 сказала, що відносно нього, ОСОБА_4, вона ніяких висловлювань не робила, а негативно говорила тільки на адресу обвинуваченого ОСОБА_3.
Обвинувачений ОСОБА_3, під впливом інформації, наданої обвинуваченим ОСОБА_4, схилився до того, що ОСОБА_2 необхідно покарати за такі слова і що це необхідно зробити відразу.
Тоді обвинувачений ОСОБА_3 також зателефонував ОСОБА_2 і, дізнавшись, що вона знаходиться на роботі в кафе « Кемпінг», висловлюючи погрози фізичної розправи, заявив, що для їх виконання вони відразу приїдуть до неї на роботу.
В цей же день, 01 липня 2013 року, приблизно о 20 годині, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на автомобілі обвинуваченого ОСОБА_3 та під його керуванням, приїхали на територію кафе « Кемпінг», що знаходиться в околицях с. Боково- Платове, на землях Антрацитівського району Луганської області.
Намагаючись приховати свою появу на території кафе « Кемпінг», обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під’їхали на автомобілі з боку службового в ходу до кафе.
Діючи в групі осіб узгоджено, розподіливши ролі між собою у скоєні кримінального правопорушення, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з боку службового входу увірвалися в службове приміщення - кухню кафе, де на той час перебували кухар ОСОБА_7 та бармен ОСОБА_2.
Грубо порушуючи громадський порядок з мотиву явної неповаги до суспільства, обвинувачений ОСОБА_3, проявляючи елементи хамства, грубості і вседозволеності, став ображати ОСОБА_2, нецензурною лайкою, обзиваючи її непристойними словами.
Не даючи ОСОБА_2 можливості щось сказати чи дати пояснення, обвинувачений ОСОБА_3, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, схопив ОСОБА_2 за волосся на голові та став тягати її по підлозі кухні, при цьому кричав, ображав, наносив останній неодноразові удари кулаками в область голови та обличчя.
В цей час, обвинувачений ОСОБА_4, виконуючи свою роль у хуліганських діях групою осіб, став в отворі дверей кухні, щоб з приміщення кухні або в нього ніхто не міг ні вийти, ні ввійти, контролюючи при цьому ситуацію, що складається.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми діями шокували кухаря ОСОБА_7, яка також знаходилась у приміщенні кухні, внаслідок чого остання, будучи переляканою побаченим, з криками вирвалася із приміщення кухні, при цьому обвинувачений ОСОБА_4 не зміг її утримати.
Забігши в банкетний зал кафе, де перебувала група громадян, перелякана кухар ОСОБА_7 стала кричати, що на кухні кафе вбивають бармена ОСОБА_2 та звернулась до останніх за допомогою у припиненні зазначених хуліганських дій.
Почувши прохання про допомогу ОСОБА_7, а також крики ОСОБА_2 та удари, які лунали із приміщення кухні, група громадян попрямувала до приміщення кухні, де відбувалося побиття ОСОБА_2
Побачивши групу громадян, які наближались до приміщення кухні, обвинувачений ОСОБА_4 закрив вхідні двері кухні і перегородив своїм тілом вхід в зазначене приміщення громадянам, які перебували у кафе.
На вимогу громадян відкрити вхідні двері кухні, щоб припинити побиття ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_4 відмовився та запропонував останнім не втручатися в ситуацію, що склалася.
Протягом 20 хвилин громадяни вели переговори з обвинуваченим ОСОБА_4 про припинення хуліганських дій, однак вони позитивних результатів не дали.
За дверима кухні, які утримував обвинувачений ОСОБА_4 тривало побиття ОСОБА_2 обвинуваченим ОСОБА_3.
Тоді громадяни вирішили за допомогою фізичного впливу на обвинуваченого ОСОБА_4, відкрити двері кухні, звідки продовжували лунати крики ОСОБА_2 та тупі удари.
Надаючи опір громадчнам , які присікали хуліганські дії, обвинувачений ОСОБА_4, перешкоджав входу останніх у приміщення кухні, при цьому він відштовхував їх від дверей, коли вони намагалися відкрити вхідні двері кухні.
Під натиском громадян двері кухні були відкриті, де обвинувачений ОСОБА_3 продовжував бити лежачу на бетонній підлозі ОСОБА_2, завдаючи їй неодноразові удари ногами по різним частинам тіла.
Почувши вимогу громадян припинити побиття ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_3, з особливим нахабством і грубістю накинувся на них, при цьому став погрожувати їм фізичною розправою, ображати нецензурною лайкою.
Скориставшись зазначеним діалогом, ОСОБА_2 вдалось вийшла із приміщення кухні та сховатися в банкетному залі кафе, за спинами перебуваючих там на відпочинку громадян..
Виявивши відсутність ОСОБА_2 у приміщенні кухні, обвинувачений ОСОБА_3 став шукати її в банкетному залі кафе, при цьому тривалий час, приблизно протягом 20 хвилин, вперто не припиняючи порушувати громадський порядок, з криками нецензурної лайки, ганявся за ОСОБА_2, по банкетному залу, здвигаючи і розкидаючи столи та стільці, абсолютно не реагуючи на вимоги присутніх громадян припинити безчинство.
Ганяючись по банкетному залу за ОСОБА_2, обвинуваченому ОСОБА_3 вдалося впіймати її, при цьому він завдав ОСОБА_2 кілька сильних ударів кулаками в область обличчя, збив її з ніг на бетонну підлогу.
Оскільки хуліганські дії у вигляді особливого буйства і безчинства обвинуваченого ОСОБА_3 неможливо було припинити, оскільки він стрибав, розмахував кулаками, погрожував усім присутнім, якщо хто до нього наблизиться задасть фізичної розправи, було прийнято рішення викликати на місце події озброєний наряд міліції.
Обвинувачений ОСОБА_4, почувши про те, що у двір кафе « Кемпінг» приїхав викликаний озброєний наряд міліції, став про це кричати обвинуваченому ОСОБА_3, закликаючи його тікати з банкетного залу.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, швидко залишивши банкетний зал, побігли до свого автомобіля, на якому приїхали та який знаходився у дворі зі сторони службового входу в кафе, однак виїхати на ньому не змогли, оскільки дорога була перекрита.
Залишивши автомобіль, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з території кафе втекли.
Хуліганські дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тривали близько однієї години.
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 455 від 02.07.2013 року у ОСОБА_2 були встановлені наступні тілесні ушкодження:
а). перелом 5-6 ребер зліва по задньо - паховій лінії, пневмоторакс (наявність повітря в плевральній порожнині) зліва, синець задньої поверхні грудної клітки зліва;
б). синці правого ока, лівих плечового суглоба, плеча,передпліччя.
Вказані тілесні ушкодження утворились від взаємодії з тупими твердими предметами, вони могли утворитися за обставин і в термін, вказаний освідчуваною, тобто 01.07.2013 року.
Тілесні ушкодження зазначені в п. 1 а зазначеного висновку у ОСОБА_2 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою тривалий розлад здоров’я.
Тілесні ушкодження, зазначені у п. 1 б зазначеного висновку у ОСОБА_2 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України, при вищевикладених обставинах визнав повністю та пояснив, що 01 липня 2013 року він вживав спиртні напої, а саме, випив 3 бокали пива.
Йому сказали, що за дві неділі до 01.07.2013 року ОСОБА_2 на його адресу та на адресу ОСОБА_4 висловлювалася нецензурною лайкою.
Він поросив обвинуваченого ОСОБА_4 зателефонувати ОСОБА_2.
У телефонній розмові з ОСОБА_4, яку він також чув, остання сказала, що на адресу ОСОБА_4 вона не говорила нецензурних слів, а говорила тільки на нього, ОСОБА_3.
Він разом к ОСОБА_4 поїхав у кафе « Кемпінг», щоб розібратись з ОСОБА_2. За кермом автомобіля був він. По приїзду він залишив автомобіль за кафе.
Вони зайшли у кафе « Кемпінг». Обвинувачений ОСОБА_4 був позаду нього і нікого не чіпав.
На кухні були ОСОБА_2 та ОСОБА_7.
Він став розмовляти з ОСОБА_2 та наніс долонею руки декілька разів підзатильників та один раз вдарив її кулаком у бік, у область ребер. Від ляпаса ОСОБА_2 впала
Ногами ОСОБА_2 він не бив, за волосся не хватав, по полу її не тягав. Він також не наносив удари кулаком у область голови та обличчя.
Обвинувачений ОСОБА_4 стояв, однак він не бачив, як останній закривав двері кухні.
Коли ОСОБА_2 піднялась та побігла до банкетного залу, він погнався за ОСОБА_2, однак з ніг її не збивав та ударів не наносив.
Коли він дізнався, що у банкетному залі кафе « Кемпінг» знаходяться співробітники міліції, вони с ОСОБА_4 відразу пішли.
За часом все відбулось протягом 7 хвилин.
В кінці судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 посилаючись на те, що він повністю визнає свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України, пояснив, що у нього не було умислу на скоєння хуліганських дій, що такі його дії були викликані особистою неприязню до ОСОБА_2.
Також зазначив, що в нього не було попередньої домовленості з обвинуваченим ОСОБА_4
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України, при вищевикладених обставинах повністю не визнав та пояснив, що 01 липня 2013 року приблизно о 20 годині він та обвинувачений ОСОБА_3 знаходились в кафе « Золоті ворота», де розпивали пиво.
Обвинувачений ОСОБА_3 сказав йому, що ОСОБА_2 на їх адресу висловлювалася нецензурною лайкою.
Він зателефонував ОСОБА_2 та запитав на кого і що вона говорила.
Остання сказала, що на його, ОСОБА_4, адресу вона не говорила нецензурних слів, а говорила тільки на адресу ОСОБА_3.
Обвинувачений ОСОБА_3 на емоціях вийшов з кафе « Золоті ворота», пішов до автомашини та став від’їзджати.
Він сів в автомашину останнього, маючи за мету під’їхати додому на вул. Молодіжну м. Антрацит, однак обвинувачений ОСОБА_3 поїхав у кафе « Кемпінг».
По приїзду, обвинувачений ОСОБА_3 побіг на кухню та він почув крики.
Він забіг у коридор кафе, де були 2 чоловіка та 2 жінки, у яких він запитав « Що відбувається?»
Коли він зайшов до банкетного залу, йому сказали, що вони заважають відпочинку.
Він запитав « Які до нього питання?»
Він бачив, як колотнеча перейшла у банкетний зал, а саме, вибігли ОСОБА_7, ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_3.
Обвинувачений ОСОБА_3 навкруги столиків бігав за ОСОБА_2
Потім приїхала патрульна машина.
Де був обвинувачений ОСОБА_3 він не бачив.
За часом все відбулось протягом 5 хвилин.
В кінці судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 посилаючись на те, що він повністю не визнає свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України, пояснив, що він не провокував обвинуваченого ОСОБА_3, громадяни, що знаходились в приміщенні кафе не застосовували до нього фізичну силу, а вмовляли лише словами.
Вважає, що він винуватий тільки в тому, що не поліз відтягувати обвинуваченого ОСОБА_3 і дуже здивований тому, що останній визнає себе винним.
Потерпіла ОСОБА_2 . в судовому засіданні пояснила, що 01 липня 2013 року приблизно о 20 годині їй на мобільний телефон подзвонив обвинувачений ОСОБА_4 та став говорити їй, що вона на його адресу та на адресу обвинуваченого ОСОБА_3 висловлювалась нецензурною лайкою.
Вона відповіла обвинуваченому ОСОБА_4, що його не обзивала, а висловлювалась один раз тільки на адресу обвинуваченого ОСОБА_3.
Потім з телефону обвинуваченого ОСОБА_4 дзвонив їй обвинувачений ОСОБА_3. Їй сказали, що приїдуть до неї розбиратись.
Через 20 хвилин обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приїхали в кафе « Кемпінг».
На кухню заскочив обвинувачений ОСОБА_3 та вдарив її кулаком в обличчя, від чого вона впала, потім схопив за волосся на голові та тягнув по кухні. Після цього два рази вдарив ногою по ребрам, при цьому кричав та висловлювався нецензурною лайкою.
Вона кричала про допомогу. На порозі кухні, в дверях стояв обвинувачений ОСОБА_4.
Повар ОСОБА_7 вискочила в банкетний зал, де на той час перебували співробітники міліції.
Перебуваючи у приміщенні кухні, вона чула, що за дверима знаходяться люди, які намагаються відкрити двері, однак не можуть цього зробити.
Двері то відривались, то закривались, було таке враження, що вони хитались.
Потім, коли відрили двері, вона бачила хлопця та дівчат - співробітників міліції, які відпочивали в кафе та які зайшли на кухню.
ОСОБА_7 допомогла їй підвестись та пройти в банкетний зал.
Згодом у банкетний зал зайшов обвинувачений ОСОБА_4, який розмовляв із співробітниками міліції.
Обвинувачений ОСОБА_3 став ганятись за нею в банкетному залі, наніс їй один удар рукою по спині.
Коли приїхала міліція, обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в кафе не було.
В той день вона нікого не обслуговувала, оскільки її відправили в лікарню.
Обвинувачений ОСОБА_3 сплатив їй вартість медичних препаратів, що вона використала для лікування у розмірі 500 гр..
Претензій матеріального та морального характеру вона до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не має.
Встановлені судом обставини підтверджуються наступними доказами:
- Свідченнями свідка ОСОБА_8, яка суду пояснила, що 01.07.2013 року їх керівник – начальник слідчого відділу Антрацитівскього РВ ГУМВС України в Луганській області запросив всіх працівників відділу після робочого дня, щоб відсвяткувати професійне свято слідчих у кафе « Кемпінг».
Після закінчення робочого дня вона, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 приїхали до кафе, де стали очікувати свого керівника, який перебував у м. Луганську зі звітом.
Вони сиділи спочатку на вулиці, а коли пішов дощ, перейшли у приміщення банкетного залу.
В кафе були повар ОСОБА_7 та бармен ОСОБА_2, які знаходились у приміщенні кухні.
Раптом з кухні вони почули жіночий крик та подумали, що хтось із жінок побачив мишу.
Потім вони знову почули жіночий крик. Вибігла ОСОБА_7 та сказала, що на кухні вбивають жінку.
Першим підвівся ОСОБА_9 та пішов до дверей кухні в коридор.
Вона, проходячи біля барної стойки, через вікно для роздачі страв, побачила, що у приміщенні кухні обвинувачений ОСОБА_3 в агресивному стані вдарив ОСОБА_2М ногою по тілу та став волочити її за руку. ОСОБА_2 кричала.
Вони стали намагатися увійти до приміщення кухні, однак обвинувачений ОСОБА_4 стояв біля дверей, держав двері рукою та своїм тілом закривав їх, при цьому він відштовхував всіх та нікого не впускав, говорив, що вони самі розберуться, щоб всі йшли відпочивати.
ЇЇ колега ОСОБА_9 та невідомий відвідувач кафе не змогли відсторонити обвинуваченого ОСОБА_4 від дверей та відкрити їх, оскільки останній одною рукою держав двері, а другою відштовхував ОСОБА_9 та висловлюючись нецензурною лайкою, говорив : « Не лізьте, ми самі розберемось».
Обвинувачений ОСОБА_4 розумів, що відбувається в кухні, чув жіночі крики і не давав відкрити кухні.
Згодом з’ясувалось, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заїхали на територію кафе зі сторони господарських споруд та зайшли до кафе зі службового входу.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зіпсували їх свято.
- Свідченнями свідка ОСОБА_9, який суду пояснив, що 01.07.2013 року після 18 години він разом зі своїми колегами знаходився у кафе « Кемпінг», де очікував на приїзд свого керівництва, щоб відсвяткувати професійне свято слідчих.
Приблизно о 20 годині, коли він знаходився разом з колегами у банкетному залі, почув крики із приміщення кухні.
Коли він підходив до кухні, він бачив, що обвинувачений ОСОБА_3 б’є жінку по різним частинам тіла, а обвинувачений ОСОБА_4 – держить двері в кухню.
Він представився співробітником міліції. Йому та ОСОБА_8, яка була поруч, обвинувачений ОСОБА_4 говорив : « Хто ви такі, і ви получите».
Він продовжував говорити, що є представником власті, міліції, і вимагав припинити протиправні дії та відчинити двері, при цьому намагався плечем відсторонити обвинуваченого ОСОБА_4 від дверей та потрапити до кухні,однак обвинувачений ОСОБА_4 на це не реагував, відштовхував його та висловлював на його адресу погрози.
Потім обвинувачений ОСОБА_4 відкрив двері. У приміщенні кухні був обвинувачений ОСОБА_3, який був розлючений, говорив : « Чого прийшли, ідіть займайтесь своїми справами». Він бачив як останній наніс ОСОБА_2 удар по ребрам.
- Свідченнями свідка ОСОБА_10, яка суду пояснила, що 01.07.2013 року після робочого дня вона з колегами приїхали у кафе « Кемпінг», щоб відсвяткувати професійне свято.
Після дощу вони з вулиці перейшли до приміщення банкетного залу кафе, де очікували на приїзд свого керівництва.
Раптом з кухні вони почули жіночий крик та подумали, що хтось із жінок злякався мишу. Потім з кухні прибігла повар та стала просити допомоги, оскільки на кухні б’ють жінку.
Через вікно роздачі вона побачила на полу жінку, яку тягнув обвинувачений ОСОБА_3, та яка кричала.
Біля дверей кухні стояли вона, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, однак обвинувачений ОСОБА_4 підпирав собою двері та не пускав до кухні, при цьому він говорив : « Ідіть звідси, відпочивайте».
Із кухні лунали удари. ОСОБА_9 намагався пройти до кухні, однак обвинувачений ОСОБА_4 його не пускав.
Згодом із кухні вийшла ОСОБА_2, яка була зігнута та скаржилась на біль.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли у банкетний зал, висловлювались нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2.
ОСОБА_8 стала дзвонити у чергову частину міліції, викликати слідчо – оперативну групу, однак обвинуваченим було все рівно.
Обвинувачений ОСОБА_3 замахувався на ОСОБА_2, а остання пряталась за їх спинами.
Вказані події відбувались протягом одної години.
- Свідченнями свідка ОСОБА_7 , яка суду пояснила, що 01 липня 2013 року вона перебувала на роботі у кафе «Кемпінг», де працювала поваром. Разом з нею працювала бармен ОСОБА_2.
Вечором ОСОБА_2 подзвонили на мобільний телефон.
ОСОБА_2 включила гучний зв’язок. Вона чула, як чоловічий голос на адресу ОСОБА_2 висловлював погрози, що до неї приїдуть розібратись.
Після телефонної розмови ОСОБА_2 пояснила їй, що дзвонив обвинувачений ОСОБА_3, що 3-4 місяця назад вона назвала обвинуваченого ОСОБА_3 нецензурним словом. ОСОБА_2 стала переживати з приводу погроз.
Приблизно о 20 годині до них у приміщення кухні влетів обвинувачений ОСОБА_3 і відразу вдарив ОСОБА_2 кулаком в обличчя, при цьому він висловлювався нецензурною лайкою.
ОСОБА_2 впала і обвинувачений ОСОБА_3 вдарив її ногою в живіт, схопив за волосся на голові.
Вона вибігла у зал, де знаходились відвідувачі кафе, співробітники міліції, та стала прохати допомоги.
Потім вона стояла в залі і бачила, як двері кухні закривав обвинувачений ОСОБА_4. До останнього підходили два чоловіка та дві жінки, однак він руками держав двері і нікого не пускав. Це вона бачила особисто і не оговорює обвинуваченого ОСОБА_4.
Також вона чула, як обвинуваченому ОСОБА_3 говорили, що вони зіпсували свято, що необхідно припинити хуліганство, що він в подальшому буде жалкувати за свої дії.
Обвинувачений ОСОБА_3 був п’яний.
Вона бачила, як обвинувачений ОСОБА_3 вдарив два рази по спині ОСОБА_2 у приміщенні зала, куди остання вийшла та бігав за нею, а ОСОБА_2 втікала, ховаючись за спини відвідувачів кафе.
Вказані події відбувались протягом одної години.
В той день вона нікого не обслуговувала, оскільки після надання свідчень її відпустили додому.
- Аналогічними свідченнями свідка ОСОБА_7, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, які остання надала під час досудового розслідування та підтвердила їх суду у повному обсязі. ( а.с. 32-39)
- Свідченнями свідка ОСОБА_12 , який суду пояснив, що 01 липня 2013 року після робочого дня він разом з колегами перебував у кафе « Кемпінг», де очікував на приїзд свого керівництва, щоб відсвяткувати професійне свято.
Оскільки очікування тривали довго, він вирішив подзвонити додому.
Виходячи з кафе, він чув жіночий писк, однак уваги цьому не придав.
Оскільки його абонент не відповідав, він вирішив скористатись туалетом.
Коли він через деякий час повернувся в зал кафе, він побачив, що в залі кафе були перелякані слідчі, ОСОБА_2 зігнулась та присіла, обвинувачений ОСОБА_3 кричав та махав руками, обвинувачений ОСОБА_4 посміхався. Хтось крикнув, що приїхала міліція і обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 втекли через службовий вхід.
Про обставини того, що відбулось у приміщенні кафе « Кемпінг» він дізнався під час проведення досудового розслідування. Розслідування справи йому доручило керівництво.
Він не був свідком подій в кафе « Кемпінг» 01.07.2013 року і проводив розслідування об’єктивно і не упереджено.
- Висновком судово - медичної експертизи № 455 від 02.07.2013 року, згідно якого у ОСОБА_2 були встановлені наступні тілесні ушкодження:
а). перелом 5-6 ребер зліва по задньо - паховій лінії, пневмоторакс (наявність повітря в плевральній порожнині) зліва, синець задньої поверхні грудної клітки зліва;
б). синці правого ока, лівих плечового суглоба, плеча,передпліччя.
Вказані тілесні ушкодження утворились від взаємодії з тупими твердими предметами, вони могли утворитися за обставин і в термін, вказаний освідчуваною, тобто 01.07.2013 року.
Тілесні ушкодження зазначені в п. 1 а зазначеного висновку у ОСОБА_2 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою тривалий розлад здоров’я.
Тілесні ушкодження, зазначені у п. 1 б зазначеного висновку у ОСОБА_2 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.( а.с. 81,102)
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення під час судового провадження доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання їх винними та ухвалення обвинувального вироку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скоїли хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виявилася у тривалому неприпиненні і наполегливому порушенні громадського порядку, що супроводжувалось насильством із заподіянням потерпілій ОСОБА_2 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров’я, та були пов’язані з тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства ( кафе), зривом культурного відпочинку громадян, опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, скоєне в групі осіб, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України.
Суд вважає, що діями обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був порушений громадський порядок, тобто стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм, моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і відображається у безпечності громадського спокою, охороні здоров’я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, спілкування, у поведінці, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні, у тому числі, громадських закладів, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на зазначені відносини обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювали в активній формі, з власної ініціативи, з використанням нікчемного приводу, що відбувалось в громадському місці, супроводжувалось ненормативною (брутальною та нецензурною) лексикою та фізичним насильством із заподіянням потерпілій ОСОБА_2 ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою тривалий розлад здоров’я, продовжувались тривалий час ( близько одної години) та потягли за собою тимчасове припинення нормальної роботи громадського закладу – кафе і зрив культурного відпочинку громадян.
На думку суду мотивом хуліганських дій обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стало бажання останніх показати свою вищість перед ОСОБА_2, їх можливість у будь – який час розібратись з нею на свій розсуд, а також наявність в них розгнузданого самолюбства, пов’язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були поєднані з очевидним для них самих грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю.
Суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4М . вчинили хуліганські дії саме групою осіб, оскільки ще до початку злочину відбулась їх змова щодо необхідності розібратись з потерпілою ОСОБА_13.
В судовому засіданні було встановлено, що 01.07.2013 року обвинувачений ОСОБА_3 отримавши від обвинуваченого ОСОБА_4 провокуючу інформацію про те, що нібито бармен кафе « Кемпінг» ОСОБА_2 у недалекому минулому, у присутності їх знайомих, негативно висловлювалась на обвинуваченого ОСОБА_3, внаслідок чого він запропонував обвинуваченому ОСОБА_4 зателефонувати ОСОБА_2, що останній і зробив, при цьому увімкнувши гучний зв’язок з тим, щоб їх розмову міг чути обвинувачений ОСОБА_3.
Почувши, що ОСОБА_2 підтвердила, що висловлювалась на його адресу, обвинувачений ОСОБА_3, під впливом інформації, наданої обвинуваченим ОСОБА_4, схилився до того, що ОСОБА_2 необхідно покарати за такі слова і що це необхідно зробити відразу.
Дізнавшись, що ОСОБА_2 перебуває на роботі в кафе « Кемпінг», обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вдвох приїхали в кафе, де скоїли хуліганські дії, здійснивши свої погрози, які висловлювали їй по телефону.
Більш того, в подальшому така змова обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проявилась в їх діях під час скоєння хуліганства, внаслідок яких кожен виконував окрему роль, зокрема,обвинувачений ОСОБА_3 завдавав тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2, а обвинувачений ОСОБА_4 закривав двері в приміщення кухні, де відбувалось побиття останньої та приймав усілякі заходи, щоб ніхто не міг потрапити до кухні та завадити діям обвинуваченого ОСОБА_3.
Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2, свідок ОСОБА_7, які під час судового розгляду давали стабільні, послідовні показання, не вірити яким у суду не має підстав.
Достовірність зазначених обставин вбачається і з пояснень самих обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, даних під час судового розгляду.
Викладеним спростовується посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на відсутність попередньої змови з обвинуваченим ОСОБА_3 та його бажанням лише під’їхати з останнім до місця свого проживання на вул. Молодіжна м. Антрацит, мимо якої мав їхати обвинувачений ОСОБА_3, прямуючи в кафе « Кемпінг»
До такої позиції обвинуваченого ОСОБА_4 суд ставиться критично і розцінює її як бажання уникнути відповідальності за скоєне та пом’якшити відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3.
Також суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скоїли хуліганські дії, пов’язані з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.
Суд вважає, що в судовому засіданні було встановлено, що опір громадянам, які на той час, як відвідувачі відпочивали в кафе, був складовою частиною хуліганських дій обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Так, в той час, коли обвинувачений ОСОБА_3 у приміщенні кухні наносив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження, обвинувачений ОСОБА_4 здійснював активну фізичну протидію громадянам, що перебували в кафе та намагалися припинити їх хуліганські дії, зокрема, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він намагався плечем відсторонити обвинуваченого ОСОБА_4 від дверей та потрапити до кухні,однак обвинувачений ОСОБА_4 на це не реагував, відштовхував його та висловлював на його адресу погрози.
Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_10.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 активно протидіяв свідку ОСОБА_9, відштовхуючи останнього від двері кухні, куди той намагався потрапити, при цьому обвинувачений ОСОБА_4 мав за мету позбавити ОСОБА_9 можливості втрутитися в ситуацію та виконати свій громадський обов’язок з охорони громадського порядку.
Не заслуговує на увагу посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на те, що до нього не застосовувалась фізична сила з метою припинення хуліганства, а лише висловлювались вмовляння та увіщування.
До такої позиції обвинуваченого ОСОБА_4 суд ставиться критично і розцінює її як бажання уникнути відповідальності за скоєне.
Така позиція обвинуваченого ОСОБА_4 спростовується свідченнями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_14, які під час судового розгляду давали стабільні, послідовні показання, не вірити яким у суду не має підстав.
Отже, суд, перевіривши показання потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, які під час судового розгляду давали стабільні, послідовні показання, не вірити яким у суду не має підстав, оцінивши їх та зіставивши їх з іншими доказами кримінального провадження, зокрема, висновком судово- медичної експертизи № 455 від 02.07.2013 року, вважає, що їх показання відповідають фактичним обставинам і не суперечать зібраним доказам.
Судом встановлено, що вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 296 ч. 3 КК України, яке скоєно саме обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та в їх діях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України.
Суд вважає, що діями обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були порушені нормальні умови життя, відпочинку та правил поведінки в суспільному житті, що спричинили істотну шкоду суспільним інтересам і супроводжувались особливою зухвалістю, тобто таким поводженням, що спричинило тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2, тимчасове порушення нормальної діяльності підприємства харчування – кафе, зрив культурного відпочинку громадян, відвідувачів кафе.
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, роль кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення.
Призначаючи покарання, суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скоїли кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості.
Як особистість обвинувачений ОСОБА_3 є особою, яка раніше не була засуджена ( а.с. 83,90), позитивно характеризується за місцем проживання ( а.с. 85,84), має неповнолітню дитину - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 63), відшкодував потерпілій ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду в розмірі 500 гр. ( а.с. 64)
Пом'якшуючими обставинами щодо обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає наявність неповнолітньої дитини, відшкодування потерпілій завданої шкоди в сумі 500 гр., його каяття.
Обтяжуючою обставиною щодо обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп’яніння.
Як особистість обвинувачений ОСОБА_4 є особою, яка не була засуджена в силу ст. 89 КК України ( а.с.106-107,112), позитивно характеризується за місцем проживання ( а.с. 109), має малолітню дитину – дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5. ( а.с. 117)
Пом'якшуючою обставиною щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає наявність малолітньої дитини.
Обтяжуючою обставиною щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп’яніння.
З урахуванням обставин, характеру, ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, осіб обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, думки потерпілої ОСОБА_2, суд вважає, що їх виправлення та перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.
Цивільний позов не заявлений.
Речових доказів не має.
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст. 370,374,395 КПК України, суд
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України, ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України та призначити їм покарання:
- ОСОБА_3 за ст. 296 ч. 3 КК України – 4 ( чотири ) роки позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально – виконавчому закладі;
- ОСОБА_4 за ст. 296 ч. 3 КК України – 3 ( три ) роки 6 ( шість) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально – виконавчому закладі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту – змінити на утримання під вартою, заключивши його під варту в залі суду.
Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту взяття під варту.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити без змін – тримання під вартою.
Строк покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 04 листопада 2013 року.
Зарахувати у строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_4 час його перебування під вартою по даному кримінальному провадженню з 05 серпня 2013 року по 03 листопада 2013 року включно.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду ОСОБА_16