Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-488/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року            м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого-судді Стратович О.В.

за участю:

секретаря судового засідання Єпифанович Г.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_4 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення боргу за договором позики ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення боргу за договором позики .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в позові і просить їх задовольнити в повному обсязі . При цьому пояснив , що підтримує позовні вимоги стосовно стягнення боргу лише з ОСОБА_4 , який отримавши гроші в борг ухиляється від повернення боргу виїхавши проживати в іншу державу . Вважає доводи представника відповідача про те , що до ОСОБА_4 при написанні розписки , про повернення боргу , застосовувалася фізична сила безпідставними і такими , що взагалі не мали місце .

Представник відповідача позовні вимоги не визнала і пояснила , що відповідач , колишній її чоловік , гроші не позичав , а боргову розписку написав під примусом позивача та інших осіб . При цьому зазначила , що бачила у ОСОБА_4 синці та побої і останній пояснив , що його позивач примушував написати розписку . По даному факту ОСОБА_4 у 2010 році до лікарів та органів міліції не звертався .

Судом встановлено , що 31.08.2010 року між сторонами було укладено усний договір позики відповідно до якого відповідач позичив у позивача 22 000,00 доларів США , що еквівалентно 175846,00 гривень , із розрахунку 7,9930 гривень за один долар США , у відповідності до офіційного курсу гривні до долару США встановленого НБУ станом на 02.11.2012 року ( на момент подачі позову ) і зобов’язався повернути зазначену суму до 01.05.2011 року . Однак в зазначений строк боржник зазначену суму не повернув . Не зважаючи не неодноразові прохання позивача повернути суму позики відповідач добровільно відмовляється виконати свої зобов’язання по поверненню коштів за договором позики , ухиляється від зустрічі з позивачем , що зумовило останнього звернутися за захистом своїх прав до суду . Позивач просить суд стягнути борг з відповідача в розмірі 175846,00 гривень та 1756,70 гривень понесених витрат , пов’язаних з оплатою судового збору , що стверджується борговою розпискою ( а.с. 4 ) та квитанцією про сплату судового збору ( а.с. 2 ) .

Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.02.2012 року , винесеною начальником СКР Олевського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_5 , в порушенні кримінальної справи по факту отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 було відмовлено в порядку вимог п.2 ст. 6 КПК України ( 1960 року ) , ( а.с. 32-34 ) .

В телеграмі до суду , яку відправив ОСОБА_4 з міста Білгорода РФ зазначено , що боргова розписка була написана під фізичним примусом і просить суд розглянути справу без його участі ( а.с. 96 ) .

Суд , дослідивши матеріали справи вважає позов таким , що підлягає задоволенню в повному обсязі .

Відповідно до ч. 1,2 ст.207 ЦК правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах , у листах , телеграмах якими обмінялися сторони ; правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною / сторонами / .

Стаття 208 у п.3 ч.1 зазначає , що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму , що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян .

Відповідно до ст.ст.52 , 526 ЦК зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору . Одностороння відмова від виконання зобов’язань і одностороння зміна зобов’язань не допускається .

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання .

Суд вважає доведеним , що договір позики відбувся у відповідності до умов ст.ст. 1046 - 1049 ЦК , відповідач не надав суду доказів видачі під примусом боргової розписки , а тому з відповідача слід стягнути суму боргу та судові витрати в повному обсязі .

Керуючись вимогами : ч.1,2 ст.207 , п.3 ч.1 ст.208 , ст.ст. 525,526 , ч.1 ст.625 , ст.ст. 1046 - 1049 ЦК України ; ст.ст. 10, 11, 60 , 79 , 88 , 212-215 , 218 ЦПК України , суд ,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_4 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення боргу за договором позики - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 , (НОМЕР_1 виданий 09.02.1996 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області) заборгованість за договором позики в сумі 175846,00 гривень на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1756,70 гривень , понесених позивачем за сплату судового збору.

Скасувати постанову Олевського районного суду Житомирської області від 09.11.2012 року в частині накладення арешту на майно ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області , через Олевський районний суд Житомирської області , протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя:

ОСОБА_6