ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
14 грудня 2006 р. |
№ 6/131/06-8/220/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Ходаківська І.П. |
|
суддів : |
Данилова Т.Б., Савенко Г.В. |
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
СВК “Агрофірма “Матвіївка” |
|
на рішення |
господарського суду Запорізької області від 13.10.2006 року |
|
у справі господарського суду Запорізької області |
№ 6/131/06-8/220/06 |
|
за позовом |
СВК “Агрофірма “Матвіївка” |
|
до |
СПД ОСОБА_1 |
|
про |
стягнення коштів |
В С Т А Н О В И В:
У березні 2006 року Сільськогосподарський виробничий кооператив “Агрофірма “Матвіївка” звернувся до суду з позовом до СПД ОСОБА_1 про стягнення 44 953,16 грн. з яких 22 494 грн. сума основного боргу, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати коштів за 23 тони соняшника, 13 855,65 грн. річних та 8 603,51 грн. витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що СПД ОСОБА_1 надіслав листа на адресу позивача з проханням придбати насіння соняшника у кількості 23 тони, з відстрочкою оплати на строк до 01 грудня 2002 року, проте на вказану дату оплата за 23 тони соняшника здійснена не була.
22.11.2002 року відповідач надіслав на адресу позивача гарантійний лист, в якому звертався з пропозицією оплатити соняшник в строк до 25 грудня 2002 року. Станом на 25 грудня 2002 року відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати соняшника у кількості 23 тони.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.05.2006 року позовну заяву СВК “Агрофірма “Матвіївка” залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України у зв'язку з тим, що позивач без поважних причин не виконав вимоги суду, а саме не надав витребувані документи та не направив у судове засідання, яке відбулося 10.05.2006 року, свого представника.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.07.2006 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу № 6/131/06-8/220/06 передано до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.10.2006 року у позові відмовлено. Рішення обґрунтоване тим, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження факту отримання відповідачем продукції. Листи відповідача, що наявні в матеріалах справи, не прийняті судом на підтвердження факту правовідносин між позивачем та відповідачем, за якими останній зобов'язаний сплатити певну грошову суму на користь СВК “Агрофірма “Матвіївка”, а також на тій підставі, що між сторонами не досягнуто згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угоди купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті.
У касаційній скарзі позивач посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом Запорізької області норм матеріального та процесуального права і просить судове рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги судова колегія вважає, що постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно ст. 153 ЦК УРСР (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Частина 2 статті 154 ЦК УРСР визначає , що якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.
Згідно ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 228 ЦК УРСР продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд Запорізької області послався на те, що між сторонами не досягнуто згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угоди купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті.
Однак, при постановленні рішення про відмову у задоволенні позову через його недоведеність судом першої інстанції неповно з'ясовано фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, не зроблено аналіз та не дано правову оцінку доказам по справі, наявність яких встановлено постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.07.2006 року у справі № 6/131/06, яка не скасована та є чинною, а саме:
лист відповідача з проханням продати йому 23 тони насіння соняшнику з відстрочкою платежу до 01.12.2002р. з резолюцією керівника від 02.10.2002р. і печаткою позивача: "Бух. Виписати соняшник по 920 грн/тону";
гарантійний лист відповідача від 22.11.2002р. в якому останній просив продати 23 тони насіння соняшника з відстрочкою платежу до 25.12.2002р. з резолюцією керівника від 22.11.2002р. і печаткою позивача: "Згоден з відстрочкою платежу до 25.12.2002р.";
лист-відповідь позивача від 22.11.2002р. №НОМЕР_1 на лист відповідача від 22.11.2002р. із згодою про надання відстрочки платежу до 25.12.2002р.з нарахуванням пені 5% за кожний день прострочки;
лист відповідача від 20.10.2003р. в якому він повідомляв про незмогу погасити товарний кредит на загальну суму 22.494 грн. і проханням надати відстрочку погашення боргу на один рік, до 31.12.2004р., включаючи 28% річних (6.298,00 грн.); На цьому листі також є резолюція керівника позивача від 20.10.2003р. і печатка позивача;
відповідь позивача від 20.10.2003р. про згоду продовження договірних відносин до 31.12.2004р.;
довідку головного управління статистики в Запорізькій області від 08.11.2005р. №НОМЕР_2 про середню ціну реалізації насіння соняшника.
Неповно з'ясовано фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору у відповідності зі ст. 1115 ГПК України є підставою для скасування рішення та направлення справи на новий розгляд по суті, оскільки згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, ретельно проаналізувати наявні у справі докази і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством постановити законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу СВК “Агрофірма “Матвіївка” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 13.10.2006 року скасувати.
Матеріали справи № 6/131/06-8/220/06 направити на новий судовий розгляд до господарського суду Запорізької області у іншому складі суддів.
Головуючий Ходаківська І.П.
Судді Данилова Т.Б.
Савенко Г.В.