ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

14 грудня 2006 р.

№ 12/8пн

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Ходаківська І.П.

 

судді

Данилова Т.Б., Савенко Г.В.

 

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Виконавчого комітету Донецької міської ради

 

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року

 

за позовом

Заступника прокурора Донецької області -прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради

 

до	ПП ОСОБА_1

 

про	зобов'язання знести самовільно збудовану будівлю торгівельного павільйону

 

В С Т А Н О В И В:

 

У грудні 2005 року заступник прокурора Донецької області -прокурор міста Донецька звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в особі виконкому Донецької міської ради до приватного підприємця ОСОБА_1та просив зобов'язати останнього знести самовільно збудовану будівлю торгівельного павільйону, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що відповідач здійснив самочинне будівництво, оскільки термін дії дозволу, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт, сплинув 30.09.2003 року, хоча будівельні роботи відповідачем проводилися після закінчення строку дії дозволу. Також будівельні роботи відповідачем виконані з відхиленням від затвердженої проектної документації.

 

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.07.2006 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що у відповідності із приписами ч. 7 ст. 376 ЦК України 7 у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

 

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

 

Прокурор і позивач не звертались до суду з позовом про зобов'язання відповідача провести перебудову спірної будівлі та не довели, що відповідач відмовився здійснювати таку перебудову або що здійснення перебудови неможливо.

 

Не погодившись із постановленим у справі судовими рішеннями Виконавчий комітет Донецької міської ради звернувся з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції та постанову Донецького апеляційного господарського суду скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

 

Сторони не скористались своїм правом передбаченим ст. 22 ГПК України та в судове засідання не з'явились, а Виконавчий комітет Донецької міської ради направив до суду клопотання та просив перенести розгляд справи. Клопотання про перенесення розгляду касаційної скарги відхилено, оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою.

 

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення, перевіривши наявні у справі матеріали та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

 

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.02.2003 року Рішенням виконкому Донецької міської Ради за НОМЕР_1 відповідачу було передано в оренду земельну ділянку площею 0,0134га для розміщення торгівельного павільйону з реконструкцією павільйону очікування громадського транспорту у Ворошиловському районі міста Донецька, а 3 березня того ж року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідачу було надано дозвіл на виконання будівельних робіт з терміном дії до 30.09.2003 року.

 

Листом від 03.12.2003 року на ім'я голови Донецької міськради відповідач просив змінити площу земельної ділянки у зв'язку із коректуванням робочого проекту забудови.

 

09.08.2004 року Донецькою обласною службою Української державної інвестиційної експертизи „ Доноблінвестекспертиза" був виданий комплексний експертний висновок № НОМЕР_2 по робочому проекту „торговий павільйон з літньою площадкою та реконструкцією павільйону очікування громадського транспорту по АДРЕСА_1

 

18.05.2005 року виконкомом Донецької міської Ради було прийняте рішення № НОМЕР_3 “Про надання фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1земельної ділянки в оренду площею 0,408 га. для розміщення торгівельного павільйону з реконструкцією павільйону очікування громадського транспорту по АДРЕСА_1, а на підставі цього рішення між виконкомом Донецької міської Ради та відповідачем, 30.06.2005 року було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки.

 

30.06.2005 року між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1був укладений договір оренди земельних ділянок (кадастрові номери НОМЕР_4, НОМЕР_5) для розміщення торгового павільйону з реконструкцією павільйону очікування громадського транспорту, які знаходяться на території АДРЕСА_1

 

Пунктом 7 Договору строк дії встановлено до 18 травня 2008р.

 

Державною приймальною  комісією був складений і  підписаний  Акт  про  прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом спірного об'єкта - торгового павільйону з реконструкцією павільйону очікування громадського транспорту.

 

Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

 

З наявного у справі протоколу про адміністративне правопорушення від 05.10.2005 року вбачається, що громадянин ОСОБА_1вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у здійсненні робіт по розміщенню торгового павільйону з реконструкцією павільйону очікування з відступом від затвердженої проектної документації та без перереєстрації об'єкту в інспекції ТАСК після закінчення строку дії дозволу по АДРЕСА_1

 

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач виконав без належного дозволу будівництво з відступленням від затвердженого проекту і тому вказаний об'єкт є самочинним будівництвом.

 

Але згідно до п. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

 

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

 

Зі змісту наведених вище норм права вбачається, що орган державної влади або орган місцевого самоврядування, у разі виявлення підстав, передбачених п. 1 ст. 376 ЦК України, може звернутись до суду про зобов'язання, особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову і лише у разі, коли проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

 

Проте прокурор в інтересах позивача або позивач не звертались до суду з позовом про зобов'язання ПП ОСОБА_1провести перебудову спірної будівлі, та не довели що здійснення такої перебудови неможливе або що відповідач відмовляється здійснити таку перебудову.

 

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення” від 29.12.1976 року № 11 з внесеними до нього змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Переглянута постанова апеляційного суду відповідає вимогам до судового акта.

 

При такому положенні, господарські суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову і підстав для скасування судових рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

 

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України, -

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Донецької міської ради залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року, - без змін.

 

Головуючий                                                                          Ходаківська І.П.

 

Судді                                                                                                  Данилова Т.Б.                                                                                                          

                                                                                                

                                                                                                Савенко Г.В.