ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

30 листопада 2006 р.

№ 2/61

      Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді суддів

Козир Т.П. Кота О.В. Владимиренко С.В.

розглянувши касаційну скаргу

державного підприємства “Кримські генеруючі системи”

на постанову Київського апеляційного господарського суду  від  7 вересня 2006 року у справі                                       №2/61

за позовом

державного підприємства “Кримські генеруючі системи”

до	товариства з обмеженою відповідальністю “Кримтеплоелектроцентраль” Фонду державного майна України

про	визнання недійсним договору оренди №125 від 1 січня 2004 року та погодження щодо укладення договору оренди

за участю представників:

позивача: Казарян В.С., Кондрус А.М., Портянко С.П., Лещенко О.О., Воронін Я.Г.;

відповідачів: Кухарік Д.П.;

                      Кравченко Є.Д.;

                                                                     встановив:

Підприємство звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства та Фонду про визнання недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу від 1 січня 2004 року № 125 та визнання недійсним погодження щодо укладення договору, посилаючись на відсутність у позивача достатнього обсягу цивільної дієздатності для укладення від свого імені договору оренди цілісного майнового комплексу від 1 січня 2004 року №123, оскільки орендодавцем нерухомого майна державної власності є виключно Фонд.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21 березня 2006 року (суддя Домнічева І.О.) у справі № 2/61 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року (судді Моторний О.А., Кошіль В.В., Алданова С.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано; позов задоволено; визнано недійсним договір № 125, укладений 16 грудня 2003 року та датований 1 січня 2004 року оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Підприємства –"Сімферопольська ТЕЦ" з Товариством; визнано недійсним погодження Фонду щодо укладення договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Підприємства –"Сімферопольська ТЕЦ" від 16 грудня 2003 року та стягнуто судові витрати.

6 липня 2006 року Київським апеляційним господарським судом в даній справі винесено додаткову постанову, якою зобов’язано Товариство повернути цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Підприємства –"Сімферопольська ТЕЦ" Підприємству, зобов’язано Товариство не чинити перешкод Підприємству при реалізації останнім прав володіння та користування майном, що є об’єктом Договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Підприємства "Сімферопольська ТЕЦ" від 1 січня 2004 року № 125; відстрочено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року в справі № 2/61 до 29 серпня 2006 року.

Товариство звернулося з заявою до Київського апеляційного господарського суду про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року по справі № 2/61 за нововиявленими обставинами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 вересня 2006 року (судді Моторний О.А., Кошіль В.В., Вербицька О.В.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року у справі №2/61 скасовано, постанову додаткову Київського апеляційного господарського суду від 6 липня 2006 року скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 21 березня 2006 року залишено без змін.

Підприємство звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 вересня 2006 року, оскільки ним порушені норми матеріального та процесуального права та залишити без змін  постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року і додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 липня 2006 року.          

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки господарськими судами, колегія суддів встановила, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються  господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.  

Так, при винесенні оскаржуваної постанови, апеляційним  господарським судом визнано нововиявленою обставиною рішення Городоцького районного суду Львівської області від 30 травня 2006 року, в якому було встановлено факт укладення між Підприємством та Товариством саме 16 грудня 2003 року договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Підприємства –Сімферопольська ТЕЦ № 125 від 1 січня 2004 року і зазначене рішення покладено в основу оскаржуваної постанови у даній справі.

Виходячи з викладеного, при винесені постанови апеляційний господарський суд не правильно витлумачив нововиявлені обставини з урахуванням необхідних ознак, передбачених статтею 112 ГПК України.

 Саме ж рішення Городоцького районного суду Львівської області від 30 травня 2006 року постановлено пізніше від постанови апеляційного суду від 18 травня 2006 року у даній справі, тому, в розумінні ст. 112 ГПК України, в межах даної справи не є нововиявленою обставиною, а може розглядатися як новий доказ.

          Крім того, ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2006 року рішення Городоцького районного суду  Львівської області від 30 травня 2006 року скасовано.

Наведене свідчить, що винесена постанова апеляційного господарського суду від 7 вересня 2006 року підлягає скасуванню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року та додаткова постанова Київського апеляційного господарського суду від 6 липня 2006 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу державного підприємства “Кримські генеруючі системи”  задовольнити.

          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 вересня 2006 року у справі № 2/61 скасувати, а постанови Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2006 року та 6 липня 2006 року у справі № 2/61 залишити без змін.

          Головуючий суддя:                                                            Т.Козир

                               судді:                                                            О. Кот

                                                                                          С. Владимиренко