Справа №10418 Головуючий у 1 інстанції Гайдар А.В.
Категорія 36 Доповідач Лук'янова С.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
14 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Зубової Л.М. суддів Лук'янової С.В., Соломахи Л.І.
при секретарі Андрусішиній М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 26 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про зменшення розміру аліментів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача і його представника, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
У липні 2006 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки про зменшення розміру аліментів, в обґрунтування якого вказав, що перебував у шлюбі з відповідачкою; шлюб розірвано 14 травня 2004 року. За рішенням Вугледарського міського суду з нього на користь відповідачки стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3у розмірі 1/4 частини усіх його доходів. В теперішній час розмір його заробітної плати складає приблизно дві тисячі гривень; розмір аліментів, які отримує відповідачка складає від 600 до 800 грн. Відповідачка перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 вони мають доньку ОСОБА_5 2004 року народження. Ні відповідачка, ні її співмешканець не працюють; кошти, які відповідачка отримує від нього, витрачає не за призначенням; на отримані від нього кошти живе вся їх сім"я, а дитина, на утримання якої він сплачує аліменти, не має достатнього рівня життя. Його теперішня дружина вагітна. Вони постійно забирають дитину до себе; ця дитина не має належного одягу, неналежно харчується. Таким чином, відповідачка витрачає отримані від нього аліменти не за призначенням. Тому на підставі ст.. 182, ст..192 СК України він просив зменшити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3до 1/10 частини його заробітної плати (а.с.2-3).
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 26 вересня 2006 року частково задоволено вказаний позов: змінено розмір аліментів, стягнутих з позивача на користь відповідачки на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, з % частини на 1/8 частину всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту вступу рішення в законну силу і до повноліття дитини (1 січня 2019 року); відкликано виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду від 20 лютого 2002 року; з позивача на користь держави стягнуто державне мито в сумі 42 грн. 50 коп. Цим рішенням встановлено, що 14 травня 2004 року сторони розірвали шлюб, від якого мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. 20 лютого 2002 року рішенням Вугледарського міського суду з позивача на користь відповідачки на утримання дочки ОСОБА_3стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу. З моменту ухвалення рішення від 20 лютого 2002 року змінилося сімейне становище позивача; 10 червня 2006 року він одружився; його дружина не працює, з 24 липня 2006 року вона перебуває на обліку в лікарні у зв'язку з вагітністю; позивач сплачує комунальні послуги. Із пояснень свідків встановлено, що позивач добровільно надає матеріальну допомогу доньці ОСОБА_3: купує одежу, їжу; дитина значний час знаходиться за місцем проживання позивача і його матері. Змінився і сімейний та матеріальний стан відповідачки: вона проживає спільно з ОСОБА_7, який має стабільний заробіток у розмірі приблизно 1300 грн. Тому на підставі ст.. 192 СК України суд прийшов до висновку про можливість змінити розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_3з 1/4 частини до 1/8 частини всіх видів його доходів (а.с.44-45).
В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 26 вересня 2006 року і направлення справи на новий розгляд через невідповідність висновків суду обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, оскільки вийшов за межі заявленого позову. Необхідність зменшення розміру аліментів, стягнутих з нього на утримання неповнолітньої дитини, позивач обґрунтував тим, що з її боку має місце нецільове витрачання аліментів. Цю обставину позивач підтверджував за допомогою свідків. Але в рішенні суд вийшов за межі позову і частково задовольнив позов у зв'язку зі зміною її матеріального становища і матеріального становища позивача, а не у зв'язку з нецільовим витрачанням аліментів (а.с.47-48).
В судовому засіданні апеляційного суду позивач і його представник не визнали апеляційну скаргу і просили залишити без зміни рішення суду першої інстанції; відповідачка не з"явилася в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується відповідною розпискою.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідачки підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції від 26 вересня 2006 року - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову через наступне.
Рішенням суду першої інстанції від 26 вересня 2006 року правильно встановлено, що 14 травня 2004 року між сторонами розірвано шлюб, від якого сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження; постановою судді Вугледарського міського суду від 20 лютого 2002 року з позивача на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_3стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку позивача; 10 червня 2006 року позивач зареєстрував шлюб з іншою жінкою, яка на час звернення з позовом є вагітною. Крім пояснень сторін, ці обставини підтверджуються матеріалами справи (а.с.4, 5, 8, 26). Але, задовольняючи частково позов про зменшення розміру аліментів, суд не дав оцінки матеріальному стану сторін, хоча надані сторонами докази про їх матеріальний стан є підставою для відмови позивачу у задоволенні позову, і дійшов висновку, який не відповідає обставинам справи.
Згідно ст.. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров"я когось із них.
Надана позивачем довідка підтверджує, що за останні перед зверненням до суду вісім місяців середньомісячний розмір сплачених ним аліментів на утримання доньки ОСОБА_3складає 478 грн. 38 коп. - 1/4 частина його зарплати (а.с.7); таким чином, його середньомісячний дохід після утримання аліментів складає 1435 грн. 14 коп. (478 грн. 38 коп. х 3). Надана відповідачкою довідка підтверджує, що заробіток її теперішнього чоловіка складає в середньому 1287 грн. 36 коп. (а.с.31). Із пояснень сторін встановлено, що відповідачка однією сім"єю проживає з ОСОБА_4; відповідачка, крім доньки ОСОБА_3, має доньку від другого шлюбу ОСОБА_5, 2004 року народження. Аналізуючи наведене, можна зробити єдиний висновок про те, що матеріальний стан позивача не дає підстав для зменшення розміру аліментів стягнутих з нього на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_3: дохід позивача на сім"ю із двох осіб після утримання аліментів на дитину складає 1435 грн. 14 коп., а на кожного - по 717 грн. 57 коп. (1435 грн. 14 коп.: 2); дохід в сім"ї відповідачки складає: 1287 грн. 36 коп.: 3= 429 грн. 12 коп. на кожного, крім доньки ОСОБА_3; а дохід останньої складає 478 грн. 38 коп.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави у теперішній час для задоволення на підставі ст..192 СК України позову про зменшення розміру аліментів, стягнутих на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_3.
В обґрунтування позову про зменшення розміру аліментів, позивач також вказував на нецільове використання відповідачкою отриманих аліментів; у підтвердження цієї обставини були допитані свідки. Але аналіз пояснень свідків не дозволяє зробити висновок про нецільове використання відповідачкою аліментів, отриманих від відповідача на утримання доньки ОСОБА_3. Інших доказів у підтвердження позову з цих підстав позивачем не надано. Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що висновки суду, викладені в рішенні від 26 вересня 2006 року, не відповідають обставинам справи. Згідно п.З ч.1 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухваленню по справі нового рішення, а не направлення справи на новий розгляд. Тому апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції від 26 вересня 2006 року - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів.
У відповідності до вимог ч.З ст.81 ЦПК України, постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" від 21 грудня 2005 року №1258 з позивача на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області підлягає стягненню 7 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Крім того, з позивача на користь держави підлягає стягненню недоплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 42 грн. 50 коп. (а.с.1 б).
Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.З, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИ В :
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 26 вересня 2006 року.
Відмовити ОСОБА_2у задоволенні позову до ОСОБА_1про зменшення розміру аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2:
7 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на розрахунковий рахунок 35228011000992 Апеляційного суду Донецької області; МФО банку 834016 в УДК в Донецькій області; ОКПО 02891428;
42 грн. 50 коп. - судовий збір на користь держави на розрахунковий рахунок 31414537600004, код 22090100, отримувач місцевий бюджет Ворошиловського району міста Донецька, ОКПО 24164870, МФО 834016, банк УДК в Донецькій області.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.