Справа № 9862                                                       Головуючий у 1 інстанції Хмельов А.Ф.

Категорія  36________________________________ Доповідач Лук'янова С.В.____________

УХВАЛА Іменем України

14 листопада  2006 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Зубової Л.М. суддів Лук'янової С.В., Соломахи Л.Ї.

при секретарі Андрусішиній М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1на ухвалу судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 6 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів, заборгованості по аліментах і неустойки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 14 липня 2006 року вказана позовна заява залишена без руху оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.. 119 ЦПК України: не вказано сума заборгованості по аліментах; підприємства, на яких працював відповідач, не вказані у позовній заяві у якості співвідповідачів; не вказана заборгованість відповідача за час роботи у СП „Сандерс"; позовна заява не містить посилання на докази у підтвердження кожної обставини позову; не додані докази, які підтверджують суму заборгованості відповідача; в клопотанні позивачки зазначені докази, які не можуть обґрунтувати її позов і не вказано, що вона має труднощі у витребуванні доказів; позов не оплачений державним мито і не сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи; не виконані вимоги ст.. 120 ЦПК України (а.с.46).

Ухвалою судді цього ж суду від 6 вересня 2006 року вказана позовна заява визнана неподаною і повернута позивачці через те, що позивачка не виконала вимоги ухвали від 14 червня 2006 року, якою позовна заява була залишена без руху (а.с. 58).

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування ухвали судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 6 вересня 2006 року через порушення судом норм процесуального права (а.с.63).

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача не підтримав доводи апеляційної скарги; позивачка і відповідач не з'явилися в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними розписками.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню через наступне.

Форма і зміст позовної заяви визначені ст. 119 ЦПК України. В позовній заяві позивачки зазначена сума, яка на думку позивачки підлягає стягненню з відповідача (а.с. 1-2); до позовної заяви доданий розрахунок суми заборгованості відповідача по аліментах, складений позивачкою (а.с.З). В позовній заяві зазначені докази, якими позивачка обґрунтовує позовні вимоги, ці докази додані до позовної заяви (а.с.2-13). Позивачкою заявлено клопотання про витребування певних доказів від підприємств, на яких працював відповідач, через те, що позивачка зазнає труднощі у витребуванні вказаних у клопотанні доказів (а.с. 14). Посилання на те, що у клопотанні позивачка просить витребувати докази, які не можуть обґрунтувати її позов, не відповідає вимогам законодавства, оскільки на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до провадження суду, останній не має права оцінювати докази, додані до позовної заяви.

Відповідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита. Пункт 5 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" передбачає, що позивачі за позовами про стягнення аліментів звільняються від сплати державного мита. Тому вимога про сплату позивачкою державного мита не відповідає вимогам законодавству.

Згідно п.4 ч.З ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно -технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів. За таких обставин і вимога суду сплатити витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи за позовом про стягнення аліментів не відповідає вимогам закону.

Позивачка звертається з позовом про стягнення аліментів до відповідача ОСОБА_2 При цьому суд не позбавлений можливості вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, на підставі ст.ст. 130, 33 ЦПК України.

Посилання в ухвалі від 14 липня 2006 року на необхідність виконання позивачкою вимог ст..120 ЦПК України, а в ухвалі від 6 вересня 2006 року - на невиконання вимог ст.. 120 ЦПК України не є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги, оскільки в цих ухвалах не вказано в чому полягає невідповідність позовної заяви вимогам ст. 120 ЦПК України.

Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що при постановлені ухвали від 6 вересня 2006 року суддею порушений порядок, встановлений для вирішення питання про залишення позовної заяви без руху та визнання заяви неподаною і повернення її позивачці. Ця обставина у відповідності до п.З ч.1 ст.312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали від 6 вересня 2006 року і направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до провадження суду.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.2 п.4, 312 п.З, 313, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 6 вересня 2006 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до провадження суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України.