Справа № 22-10394-2006 Головуючий у 1 інстанції Папоян В.В.
Категорія 21 Доповідач Молчанов C.I.
УХВАЛА
Іменем України
2006 року листопада "13" дня Апеляційний суд Донецької області
у складі: Головуючої Стельмах Н.С.
Суддів Молчанова С.І.
Звягінцевої О.М.
при секретарі Ставріновій Ю.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою начальника виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на рішення Селидівського міського суду від 29.09.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ВВД Фонду соціальног , страхування про відшкодування моральної шкоди спричиненої втратою здоров,я.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ВД ФСС Бицаньової З.П., яка просила скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи
ВСТАНОВИВ
У апеляційній скарзі відділення ВД ФСС ставить питання про скасування рішення Селидівського міського суду від 29.09.2006 року, яким задоволені вимоги позивача, стягнуто з відділення ВД ФСС на користь потерпілого моральну шкоду у розмірі 35000 гривень.
Доводи скарги зводяться до того, що моральна шкода, яка заподіяна потерпілому ушкодженням здоров,я новина бути підтверджена відповідними доказами, які є підставою для задоволення вимог позивача. Суд не виконав вимоги матеріального права, встановив наявність моральної шкоди у потерпілого без належних доказів, без зарахування тих виплат, які відповідач проводить потерпілому щомісячно, розмір моральної шкоди встановлений потерпілому не відповідає його фактичним моральним стражданням, тому просили рішення суду скасувати, справу переглянути. Письмового пояснення на апеляційну скаргу позивач не надав.
Судом першої інстанції встановлено, що у вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом де вказував, що працював на підземних роботах в об,єднанні на шахті " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", під час виконання трудових обов,язків 11.10.2001 року отримав травму, згідно висновку МСЕК від 5.06.2003 року втратив 70 % працездатності, інвалід 2 групи. Він звернувся до адміністрації Фонду з заявою про відшкодування спричиненої йому моральної шкоди, але заява залишилася без задоволення. Просив стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду за втрату здоров,я у розмірі 70000 гривень.
Рішенням Селидівського міського суду від 29.09.2006 року позов задоволено частково, суд стягнув на користь позивача з відділення Фонду моральну шкоду у розмірі 35000 гривень.
Апеляційний суд вважає, що скарга відділення Фонду не підлягає задоволенню. Відповідно до вимог п. З ст. 34 Закону України від 23.09.1999 року "Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві" моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, відшкодовується Фондом соціального страхування за заявою потерпілого. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку.
Суд встановив, що позивач працював на шахті на підземних роботах, на роботі отримав травму, у результаті якої втратив працездатність на 70 %.
Суд прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення вимог позивача, який отримав травму на виробництві, моральна шкода заподіяна йому умовами виробництва, про наявність моральної шкоди позивачеві є відповідні докази, яким суд надав належну оцінку, тому суд прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.
Розмір стягнутих на користь позивача страхових виплат не перевищує меж встановлених п. З ст. 34 названого Закону.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому постановлене у справі судове рішення у частині стягнення на користь позивача у розмірі 35000 гривень є законним та обгрунтованим. Підстав для задоволення скарги апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ч 1 п 1 ст.307, ст. 313, 314 ЦПК України
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу начальника ВВД Фонду відхилити.
Рішення Селидівського міського суду від 29.09.2006 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою суду.