Справа №22ц -2780, 2006р.                         Головуючий в 1-й інстанції

Ігнатенко П.Я.

Категорія: №40          Доповідач - Стародубець М.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця "09" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Стародубця М.П. Суддів: Закарян К.Г.,

Лободзінського С.В. при секретарі - Костеннікові Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 07 вересня 2006 року в справі

за позовом

ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства  «Енєргопостачальна  компанія   «Херсонобленерго»   про

поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ВАТ "Енєргопостачальна компанія "Херсонобленерго" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивачка зазначала, що перебувала з відповідачем у трудових відносинах, працюючи на посаді техніка виробничо-технічного відділу.

06.03.2006 року вона була звільнена з роботи з передбачених п.1 ст.40 КЗпП України підстав.

Посилаючись на те, що її звільнено з порушенням положень Трудового законодавства, просила суд поновити її на роботі та стягнути з роботодавця на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В процесі розгляду справи позивачка доповнила свої вимоги, просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 06.03 по 12.03.2006 року та заподіяну моральну шкоду, розмір якої вона визначає в сумі 1000 грн.

Рішенням від 07 вересня 2006 року суд частково задовольнив позовні вимоги.

Стягнув з ВАТ «Енєргопостачальна компанія «Херсонобленерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 190 грн. 61 коп..

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні її позовних вимог скасувати і ухвалити

нове, яким задовольнити ці вимоги, посилаючись на те, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним по справі доказам та безпідставно відмовив в їх задоволенні.

Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надійшли.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що з 04.04.2002 року ОСОБА_1 перебувала з ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» у трудових відносинах, працюючи з 12.10.2004 року на посаді техніка виробничо-технічного відділу.

31.10.2005 року голова правління - генеральний директор ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» видав наказ №530 про скорочення штату і персоналу служб та відділів апарату управління, в додатку до якого були зазначені посади у відповідних підрозділах, у тому числі посада техніка сектору планування і перспективного розвитку виробничо-технічного відділу /а.с.7-9/.

Після видання зазначеного наказу роботодавець попередив позивачку про звільнення з вказаних в ньому підстав. Підписати попередження остання відмовилась, про що був складений відповідний акт /а.с.42/.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не встановив порушень трудового законодавства з боку роботодавця щодо підстав та порядку звільнення працівника у зв'язку із скороченням штатів, тому правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі і відшкодування моральної шкоди та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки повного розрахунку із звільненим працівником, що сторонами не оспорюється.

Доводи апелянта щодо неправильної оцінки судом зібраних по справі доказів та невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку, та постановив законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, як необґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують.

Постановлене в справі рішення відповідає нормам процесуального та матеріального права і підстав для його скасування або зміни колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 07 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.