Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 435/6746/13-ц

Провадження № 22ц/782/4506/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Дмитрієвої Л. Д., Лозко Ю. П.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 03 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1 800 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття.

Оскаржуваним рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 03 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн., щомісяця, починаючи з 03 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з рішенням суду не згоден, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 лютого 1998 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який 10 березня 2011 року було розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська.

Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18 серпня 1998 року (а. с. 4), яка проживає разом із позивачкою, про що свідчить копія довідки № 1845 від 10 червня 2011 року (а. с. 5), та перебуває на її утриманні.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі частково, суд виходив з того, що відповідач не виконує покладений на нього законом обов'язок по утриманню своєї неповнолітньої дитини. При цьому, визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, суд враховував, що ОСОБА_2 вдруге зареєстрував шлюб, від якого має малолітню доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка також знаходиться на його утриманні. Крім цього, судом був взятий до уваги той факт, що відповідач отримує заробітну плату у розмірі 2 500 грн., а тому не має можливості сплачувати позивачу аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1 800 грн.

Однак, з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.

У своєму позові ОСОБА_3, ставлячи питання про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, не посилалась на те, що відповідач ОСОБА_2 має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу одержує в натурі і будь-яких доказів на підтвердження цих фактів до суду не надала.

Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача у твердій грошовій сумі, суд у своєму рішенні також не послався на те, на підставі яких доказів він дійшов висновку, що аліменти підлягають стягненню саме у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Таким чином, підставами для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі є, зокрема, нерегулярний, мінливий дохід, або факт одержання частини доходу в натурі.

Як вбачається з довідки № 2300/17-204, виданої 13 серпня 2013 року заступником начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області (а. с. 16), ОСОБА_2 зареєстрований як платник податків у ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська з 31 жовтня 2005 року. З 01 січня 2013 року здійснює підприємницьку діяльність на умовах сплати єдиного податку. Згідно наданої податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця № НОМЕР_1 від 31 липня 2013 року сума доходу за звітний податковий період (01 січня 2013 року по 31 липня 2013 року) склала 12 445 грн.

Враховуючи те, що відповідач займається підприємницькою діяльністю з 2005 року, отримує регулярний стабільний дохід, сплачує податки, судова колегія приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було підстав для визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини, у твердій грошовій сумі. При цьому, судова колегія приймає до уваги той факт, що відповідач вдруге зареєстрував шлюб, від якого він має малолітню доньку, яка знаходиться на його утриманні, та необхідність утримувати дружину ОСОБА_6, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною з 01 лютого 2012 року (а. с. 33), а тому вважає, що аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини, необхідно визначити в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 липня 2013 року (дня звернення до суду з позовом) і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Доводи апелянта в частині того, що він добровільно регулярно сплачує аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки, спростовуються його ж квитанціями, з яких вбачається, що аліменти ним сплачувались не щомісячно, а лише у січні, березні, квітні та серпні 2013 року (а. с. 35).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 180-184 СК України, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 03 жовтня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 липня 2013 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. в дохід держави.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: